Ухвала

від 23.06.2016 по справі 461/2974/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/2974/16 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/783/4032/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Віроока» на ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 29 квітня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2звернувся з позовом до Приватного підприємства «Віроока» про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням з № 11-1 по № 11-5, загальною площею 68,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення Приватного підприємства «Віроока» з цих приміщень.

Оскаржуваною ухвалою судді провадження у справі відкрито.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржило Приватне підприємство «Віроока», в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати. Апелянт зазначає про те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред»являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Оскільки ПП «Віроока» знаходиться за адресою: Львівська область Пустомитівський район с. Містки вул. Центральна, 2, позов повинен розглядатись Пустомитівським районним судом Львівської області.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЦК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (ст. 114 ЦПК України), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з роз»ясненнями п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 114 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об»єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави, розірвання договору оренди та інші. Виключна підсудність встановлена для позовів про будь - які права з приводу нерухомого майна, до якого за положеннями ст. 181 ЦК України належить і земельна ділянка.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред»явленні позову інших видів підсудності - загальної ( ст.109 ЦПК ), альтернативної (ст.110), договірної (ст.112) і підсудності, пов»язаних між собою вимог (ст.113 ЦПК). Це означає, що пред»явлення позовів по справах, перерахованих у ст. 114 ЦПК України, в інші суди, крім зазначених в ній, не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2звернувся з позовом до Приватного підприємства «Віроока» про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням з № 11-1 по № 11-5, загальною площею 68,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення ПП «Віроока» з цих приміщень, тобто, спір між сторонами виник з приводу користування нерухомим майном, а відтак підлягають застосуванню правила виключної підсудності, і позов повинен пред»являтися за місцем знаходження такого майна.

Доводи апелянта про те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред»являються в суд за їхнім місцезнаходженням, і оскільки ПП «Віроока» знаходиться за адресою: Львівська область Пустомитівський район с. Містки вул. Центральна, 2, позов повинен розглядатись Пустомитівським районним судом Львівської області, а тому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог ЦПК, без достатніх на це підстав та без врахування положень ч.2 ст. 109 ЦПК України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу нерухомого майна, а саме, щодо нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що територіально віднесена до Галицького району м.Львова, до спірних правовідносин застосовуються правила виключної підсудності, а відтак даний спір підсудний Галицькому районному суду м. Львова і провадження у справі відкрито з дотриманням правил виключної підсудності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок судді про підсудність справи Галицькому районному суду м.Львова та відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, така є законною, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, , п. 4 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Віроока» - відхилити.

Ухвалу судді Галицького районного суду м. Львова від 29 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.