Постанова

від 31.05.2016 по справі 826/23822/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 31 травня 2016 року                            15 год. 30 хв.                                     № 826/23822/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді     Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нове вугілля" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нове вугілля" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13 жовтня 2015 року №63726552210 (далі - оскаржуване рішення). В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні. Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Відповідачем у період із 08 по 21 вересня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Увал Торг" за періоди з 01 листопада по 31 грудня 2014 року, з 01 лютого по 31 березня 2015 року, з 01 по 31 травня 2015 року, та з ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс" за період з 01 по 30 квітня 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28 вересня 2015 року №390/26-55-22-10/39256117 (далі - акт перевірки). Актом перевірки встановлено, зокрема, наступне: - не підтверджено реальність здійснення позивачем операцій з придбання товарів (коксовий горішок) на загальну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 6327145,00 грн., придбаних у ТОВ "Увал Торг" та ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс", та відповідно відсутня поставка товару (коксовий горішок) від позивача до контрагента-покупця ПАТ "Харківський коксовий завод" на загальну суму ПДВ 6375664 грн.; - відсутність у позивача об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), по операціях з придбання товарів у ТОВ "Увал Торг" та ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс" на загальну суму ПДВ 6327145,00 грн., та операції продажу цих товарів підприємствам-покупцям ПАТ "Харківський коксовий завод" на загальну суму ПДВ 6375664 грн. За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки відповідач листом від 08 жовтня 2015 року №23277/10/2655-2210 повідомив про залишення без змін висновків акту перевірки, а також про доповнення їх наступним: перевіркою встановлено порушення ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту заявлених в деклараціях з ПДВ на загальну суму ПДВ 6327145,00 грн. та завищення сум податкових зобов'язань заявлених в деклараціях з ПДВ на загальну суму ПДВ 6375664,00 грн. На підставі акту перевірки 13 жовтня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення №63726552210, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 48519,00 грн. за основним платежем. За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказане рішення залишено без змін. Суд погоджується із доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин. Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновки акту перевірки ґрунтуються на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів - ТОВ "Увал Торг" та ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс". Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Отже, у межах даного спору слід, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Увал Торг", ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс", обставини виконання умов договорів, ділову мету в їх укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач здійснює такі види діяльності, зокрема: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); неспеціалізована оптова торгівля; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Так, між позивачем, як зберігачем, та ТОВ "Увал Торг", ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс", як поклажодавцями, укладено договори зберігання, за умовами яких  поклажодавець передає, а зберігач приймає та зобов'язується зберігати протягом строку дії договору коксову продукцію, асортимент, одиниця виміру та кількість якої визначається в актах приймання-передачі. На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів зберігання представником позивача надано суду копії відповідних актів приймання-передачі продукції на зберігання, актів зняття з відповідального зберігання продукції, актів надання послуг, податкових накладних, платіжних доручень та банківських виписок. Крім того, на підтвердження наявності можливості зберігання позивачем товару за вказаними вище договорами зберігання суду надано відповідні копії договору оренди, акту приймання-передачі та актів виконаних робіт. Поряд з цим, між позивачем, як покупцем, та ТОВ "Увал Торг", ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс", як постачальниками, укладено договори поставки, за умовами яких постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця продукцію коксохімічного виробництва згідно специфікацій (коксовий горішок), а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити його вартість. На підтвердження виконання умов зазначених вище договорів поставки представником позивача надано суду копії відповідних специфікацій, рахунків на оплату, видаткових накладних, акті приймання-передачі продукції, сертифікатів якості, податкових накладних, платіжних доручень та банківських виписок. У ході розгляду справи судом з'ясовано, що усі надані позивачем первинні документи оформлені належним чином, підписані уповноваженими особами. Відповідачем не зазначено жодних зауважень щодо правильності оформлення первинних документів та достовірності інформації, відображеної у них. При цьому, суд критично відноситься до посилань відповідача в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення на акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та на податкову інформацію податкових органів щодо контрагентів позивача, оскільки такі акти та інформація не є належним та достатнім доказом фіктивності правочинів між позивачем та ТОВ "Увал Торг", ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс". Крім того, відповідачем не надано суду відповідного документального підтвердження наявності таких актів та/або інформації. Поряд з цим, у ході судового розгляду справи судом з'ясовано, що товар за вказаними вище договорами поставки придбаний позивачем з метою використання у власній господарській діяльності, а саме, з метою реалізації іншим контрагентам, зокрема, - ПАТ "Харківський коксовий завод", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу та специфікаціями, рахунками на оплату, актами приймання-передачі продукції, видатковими та податковими накладними, платіжних доручень та банківських виписок. Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Тобто, законодавцем визначено підставу виникнення у платника податку права на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених нормами чинного законодавства, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником ПДВ. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Як також зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими, за переконанням суду, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Увал Торг", ТОВ "Компанія комплексного правозахисту "Фортіс", у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо протиправного заниження позивачем суми ПДВ за перевіряємий період. Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідачем прийняте протиправно, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню. Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нове вугілля" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13 жовтня 2015 року №63726552210. 3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нове вугілля" (код ЄДРПОУ 39256117) здійснений ним судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867). Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин