Рішення

від 22.06.2016 по справі 910/8885/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016Справа №910/8885/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» стягнення заборгованості в розмірі 831 977 грн. 59 коп. Представники:

від Позивача: Гончаренко Є.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство «Старокиївський Банк» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 831 977 грн. 59 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 24.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №1-2014, відповідно до умов якого Кредитор надав відкличний кредит на оплату розрахункових документів Позичальнику при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 900 000 грн. 00 коп. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а Позичальник зобов'язався використати його у відповідності до цільового призначення та повернути Кредитору кредит, відсотки по ньому, а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений цим Договором. Як зазначає Позивач, на виконання умов вказаного Договору Позичальнику були надані кредитні кошти, проте Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 13.05.2016 року у Відповідача наявна заборгованість за Договором у розмірі 831 977 грн. 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 445 364 грн. 88 коп., заборгованість за процентами - 282 618 грн. 48 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 52 711 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 42 581 грн. 99 коп., штраф за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 8 700 грн. 56 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» заборгованість у розмірі 831 977 грн. 59 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2016 року порушено провадження у справі № 910/8885/16, судове засідання призначено на 25.05.2016 року.

25.05.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.05.2016 року.

25.05.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.05.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом за Кредитним договором №1-2014 від 24.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2016 року відкладено розгляд справи на 08.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

08.06.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2016 року відкладено розгляд справи на 22.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 22 червня 2016 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив Суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 14.06.2016 року уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали суду від 08.06.2016 року, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 22 червня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

24.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський Банк» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №1-2014, відповідно до умов якого Кредитор надав відкличний кредит на оплату розрахункових документів Позичальнику при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 900 000 грн. 00 коп. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а Позичальник зобов'язався використати його у відповідності до цільового призначення та повернути Кредитору кредит, відсотки по ньому, а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору кредит надається Позичальнику з кінцевим терміном погашення 23.01.2015 року (включно) або в інший термін, визначений у заяві Клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі Банку відповідно до вимог, визначених цим договором та чинним законодавством України.

У п.1.4 Договору визначено, що плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 39% річних.

Згідно з п.2.1 Договору кредитування здійснюється шляхом оплати розрахункових документів Позичальника надісланих в Банк до 16-30 год. на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку №260033014130 відкритого в ПАТ «Старокиївський банк» в межах встановленого ліміту кредитування.

Для обліку отриманого Позичальником кредиту Кредитор відкриває йому позичковий рахунок №206253104130 в ПАТ «Старокиївський банк». (п.2.2 Договору)

Відповідно до п.3.2 Договору відсотки за користування кредитом нараховуються Кредитором щоденно по фактичному залишку заборгованості по кредиту. Позичальник зобов'язаний відсотки, нараховані за користування кредитними ресурсами, сплачувати не рідше одного разу на місяць.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що при порушенні строку повернення кредиту, нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від суми неповерненого кредиту. Нарахування пені припиняється виконанням зобов'язань, проведеним належним чином.

При порушенні строку сплати відсотків згідно п.3.2 цього договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від нарахованої суми заборгованості по відсотка. (п.5.3 Договору)

У п.5.4 Договору визначено, що при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в п.п.1.2, 3.2 Позичальник зобов'язується сплатити Кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5% від неповернутої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до дати вказаної в п.1.2. але закінчує строк дії не раніше повного виконання зобов'язань по ньому. (п.8.1 Договору)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 13.05.2016 року у Відповідача наявна заборгованість за Договором у розмірі 831 977 грн. 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 445 364 грн. 88 коп., заборгованість за процентами - 282 618 грн. 48 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 52 711 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 42 581 грн. 99 коп., штраф за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 8 700 грн. 56 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» заборгованість у розмірі 831 977 грн. 59 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Кредитного договору №1-2014 від 24.01.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору №1-2014 від 24.01.2014 року Позивачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку Відповідача за період з 24.01.2014 року по 13.05.2016 року.

Судом встановлено, що за Кредитним договором №1-2014 від 24.01.2014 року перед Позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 445 364 грн. 88 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 282 618 грн. 48 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості станом на 13.05.2016 р., наданим Позивачем.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів в розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» Публічному акціонерному товариству «Старокиївський Банк» грошових коштів за Кредитним договором №1-2014 від 24.01.2014 року та не надано доказів сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору №1-2014 від 24.01.2014 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 445 364 грн. 88 коп. та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» суми заборгованості за кредитом у розмірі 445 364 грн. 88 коп. та суми заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 282 618 грн. 48 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за несвоєчасну сплату кредиту за загальний період прострочення з 14.05.2015 р. по 24.07.2015 р. у розмірі 52 711 грн. 68 коп. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за загальний період прострочення з 01.11.2014 р. по 12.05.2016 р. у розмірі 42 581 грн. 99 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що при порушенні строку повернення кредиту, нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від суми неповерненого кредиту. Нарахування пені припиняється виконанням зобов'язань, проведеним належним чином.

Суд, перевіривши розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 14.05.2015 року по 24.07.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 52 711 грн. 68 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 14.05.2015 року по 24.07.2015 року.

При порушенні строку сплати відсотків згідно п.3.2 цього договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від нарахованої суми заборгованості по відсотка. (п.5.3 Договору)

Суд, перевіривши розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за загальний період прострочення з 01.11.2014 р. по 12.05.2016 р. у розмірі 42 581 грн. 99 коп., вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за несвоєчасну сплату відсотків за загальний період прострочення з 01.11.2014 р. по 12.05.2016 р. у розмірі 42 581 грн. 99 коп.

Також Позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом відповідно до п. 5.4 Договору у розмірі 8 700 грн. 56 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв»язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п.5.4 Договору визначено, що при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в п.п.1.2, 3.2 Позичальник зобов'язується сплатити Кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5% від неповернутої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.5.4 Договору, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 8 700 грн. 56 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням правової позиції Верховного Суду України щодо застосування до Відповідача одночасно штрафу та пені.

Таким чином, підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ» на користь Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 445 364 грн. 88 коп., заборгованість за процентами у розмірі 282 618 грн. 48 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 52 711 грн. 68 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 42 581 грн. 99 коп., штраф за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 8 700 грн. 56 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕК ІНЖИНІРИНГ»» (03062, м.Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 67, Ідентифікаційний код юридичної особи 14278213) на користь Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКІЛЬСЬКО-БОТАНІЧНА, будинок 6/8, Ідентифікаційний код юридичної особи 19024948) заборгованість за кредитом у розмірі 445 364 (чотириста сорок п'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп., заборгованість за процентами у розмірі 282 618 (двісті вісімдесят дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 48 (сорок вісім) коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 52 711 (п'ятдесят дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 68 (шістдесят вісім) коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 42 581 (сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп., штраф за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 8 700 (вісім тисяч сімсот) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп. та судовий збір у розмірі 12 479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 66 (шістдесят шість) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 червня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин