Постанова

від 05.04.2007 по справі 13/161/19

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/161/19

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 квітня 2007 р.                                                                                   № 13/161/19  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Савенко Г.В.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу

приватного підприємства "Перлина-1" (далі Підприємство)

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду

від11.01.07

у справі№ 13/161

господарського судуЧернігівської області    

за позовомпершого заступника прокурора м.Чернігова (далі Прокурор)

в інтересах держави в особіФонду комунального майна Чернігівської міської ради (далі Фонд)

доПідприємства

прозвільнення зайнятого приміщення та стягнення

2 911,30 грн.        

В засіданні взяли участь  представники

- Прокурора:не з'явились;

- Фонду:не з'явились;

- Підприємства:не з'явились.

Ухвалою від 26.02.07 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., касаційна скарга Підприємства б/н від 26.01.07 була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 05.04.07, без початку перегляду справи по суті.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про її неотримання сторонами у справі до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На день розгляду справи у судовому засіданні 05.04.07 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання 05.04.07 представники сторін не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а від сторін повідомлень щодо неможливості участі у судовому засіданні 05.04.07 до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється сторонам у справі в установленому порядку.

У зв'язку з виходом судді Савенко Г.В. з лікарняного, справа розглядається по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі головуючий –Першиков Є.В., судді –Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утвореному розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 09.04.04.

Ухвалою від 06.12.06 господарського суду Чернігівської області (суддя Фетисова І.А.) за позовною заявою Прокурора було порушено провадження у справі, та призначено її до розгляду. Вказаною ухвалою суду Прокурора було зобов'язано уточнити позовні вимоги щодо чіткого визначення приміщення, яке просять звільнити Підприємство; надати докази направлення Підприємству листа про припинення договору, письмові пояснення щодо умови про укладення нотаріально посвідченого договору; документальне обґрунтування визначеної у розрахунку заборгованості з оренди станом на 01.04.06; та забезпечити явку представника. Разом з тим, Підприємство зобов'язано надати відзив на позов; довідку ЄДРПОУ, документальне обґрунтування заперечень, докази оплати неустойки та пені, докази звільнення орендованого приміщення; забезпечити явку представника.

При винесенні ухвали місцевий господарський суд керувався ст.ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 11.01.07 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Григоровича О.М., суддів –

Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) Підприємству відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 06.12.06 господарського суду Чернігівської області.

При винесенні ухвали апеляційний суд врахував, що Господарський процесуальний кодекс України на передбачає можливості оскарження ухвал місцевого суду про порушення провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалами попередніх судових інстанцій Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу від 06.12.06 господарського суду Чернігівської області та ухвалу від 11.01.07 Київського апеляційного господарського суду скасувати, та винести ухвалу про повернення позовної заяви.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні ухвали про порушення провадження у справі місцевим судом було порушено п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку Підприємства, Прокурором не могло бути надано до суду переконливих доказів надсилання Підприємству копії позовної заяви і доданих до неї документів. Водночас, скаржник звертає увагу, що отримав з прокуратури лише пустого конверта.

Також, скаржник зазначає, що при винесенні оскарженої ухвали апеляційним судом не було враховано ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якої, на думку Підприємства, як нема виключень відносно рішень господарського суду щодо апеляційного оскарження, так і нема виключень відносно ухвал.

На день розгляду справи по суті письмові відзиви на касаційну скаргу від Прокурора та Фонду не надійшли.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до припису ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України  ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України  або Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Приписами ст.ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження судових ухвал якими вирішено питання про прийняття позовної заяви, порушення провадження у справі та вчинення заходів по підготовці справи до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги та наголошує, що ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97

№ 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що відповідно до п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 ("рівність перед законом і судом") та 43 ("Змагальність") Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, відповідно до частини 3 вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням наведеного, висновок апеляційного суду про відмову Підприємству у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу від 06.12.06 господарського суду Чернігівської області є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а також ч. 2 ст. 6 Конституції України, якою передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до Законів України, оскільки ухвала місцевого господарського суду, оскарження якої не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, не може бути предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування ухвали від 11.01.07 Київського апеляційного господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Перлина-1" б/н від 26.01.07 залишити без задоволення.

Ухвалу від 11.01.07 Київського апеляційного господарського суду по справі № 13/161 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.  

Головуючий Є.Першиков

судді:Г.Савенко

І.Ходаківська