Ухвала

від 22.06.2016 по справі 802/680/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/680/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

22 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивачки: ОСОБА_2,

представника позивачки: ОСОБА_3,

представника відповідача: Зюбанова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.2015 р. №0004351702; визнати протиправним та скасувати рішення від 25.02.2015 року №0004361702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску; визнати протиправним та скасувати вимогу від 25.02.2015 року №Ф-0004371702 про сплату боргу (недоїмки).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачки заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно із ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2011 року № 2755-VІ, п.2 ст.13 Закону України від 8 липня 2011 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на підставі наказу Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 14 від 01 грудня 2014 року проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 6/1701/НОМЕР_1 від 23 січня 2015 року про результати планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2

05 лютого 2015 за №02-15/01 ФОП ОСОБА_2 подано до Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області заперечення на акт № 6/1701/НОМЕР_1 від 23 січня 2015 року.

В подальшому, Могилів-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, враховуючи обставини, зазначені у запереченнях позивачки та з метою з'ясування не досліджених під час перевірки обставин, прийнято наказ №102 від 09.02.2015р., про призначення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

Так, за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення: п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст. 138, п. 177.2, п. 177.3, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 завищено загальний оподатковуваний дохід від реалізації ПММ, та які відображено в графі 3 додатку 5 до розділу III податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік №7318 від 28 січня 2013 року на загальну суму 178980,00 грн., а саме - включено до складу загального оподатковуваного доходу від реалізації ПММ за 2012 рік суми податку па додану вартість, що входять до ціни реалізованих товарів на загальну суму 178980,00 грн., та завищено витрати на придбання ПММ, що реалізовані, та які відображено в графі 4 додатку 5 до розділу III податкової декларації, про майновий стан і доходи за 2012 рік №7318 від 28 січня 2013 року на загальну суму 325002,00 грн., а саме - включено до складу витрат на придбання ТМЦ за 2012 р. суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних товарів на загальну суму 252575,00 грн., та включено до складу витрат на придбання ТМЦ за 2012 року дебіторську заборгованість ПП "Дністер-В" (код за ЄДРПОУ 36237877) на суму 52377,00 грн., та ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код за ЄДРПОУ 32054743) на суму 20050,00 грн., у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік на суму 21903,31 грн.; п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 занижено базу нарахування єдиного внеску за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, всього на суму 146022,00 грн., в результаті чого занижено суму єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу всього на суму 50669,60 грн. в тому числі: за січень 2012 року - 4222,47 грн., за лютий 2012 року - 4222,47 грн., за березень 2012 року - 4222,47 грн., за квітень 2012 року - 4222,47 грн., за травень 2012 року - 4222,47 грн., за червень 2012 року - 4222,47 грн., за липень 2012 року - 4222,47 грн., за серпень 2012 року - 4222,47 грн., за вересень 2012 року - 4222,47 грн., за жовтень 2012 року - 4222,47 грн., за листопад 2012 року - 4222,47 грн., за грудень 2012 року - 4222,47 грн.

Виходячи із зазначених порушень, податковим органом прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення № 0004351702 від 25 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за основним платежем на суму 21903,31 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 5475,83 грн.;

2) рішення № 0004361702 від 25 лютого 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5066,96 грн.;

3) вимогу №0004371702 від 25 лютого 2015 року про сплату боргу (недоїмки), в якій вказано, що станом на 25 лютого 2015 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 50669,60 грн.

Не погоджуючись з даним рішеннями, вважаючи, що її права порушено, позивачка звернулась з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення № 0004351702 та №0004361702 та вимога №Ф-0004371702 від 25.02.2015 прийняті Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області неправомірно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 177 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.3 ст. 177 ПК України встановлено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України, передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з тим, з метою з'ясування питань щодо підтвердження документально вищезазначених висновків за актом перевірки, ухвалою суду першої інстанції від 14 травня 2015 року призначено судово-бухгалтерську експертизу у даній справі, згідно висновків експерта від 29 лютого 2016 року: зазначені суми в акті Могилів-Подільської ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницької області №95/1710/НОМЕР_1 від 23 лютого 2015 року завищення ФОП ОСОБА_2 загального оподатковуваного доходу від реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 178980,00 грн., завищення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 325002,00 грн. та заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 146022,00 грн. за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року документально не підтверджуються; враховуючи, що сума чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 за 2012 рік розрахована на підставі первинних бухгалтерських документів, що надані на дослідження складає -6 307,44 грн., тому зазначені суми в акті Могилів-Подільської ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницької області №95/1710/НОМЕР_1 від 23 лютого 2015 року податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік на 21903,31 грн. документально не підтверджуються; враховуючи, що сума чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 за 2012 р. складає -6 307,44 грн., тому зазначені суми в акті Могилів-Подільської ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницької області №95/1710/НОМЕР_1 від 23 лютого 2015 року заниження єдиного соціального внеску на 50669,60 грн. документально не підтверджуються.

Враховуючи вищезазначене та матеріали справи, колегія суддів вважає підставними висновки суду першої інстанції щодо необгрунтованості доводів податкового органу в частині порушення ФОП ОСОБА_2 норм ПК України, в результаті чого останньою занижено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 21903,31 грн. та визнання неправомірності податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 року № 0004351702, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 21903,31 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 5475,83 грн.

При цьому, згідно акту перевірки позивачка в порушення п. 2 ч. 1 ст.7, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не нараховував єдиний внесок на усю суму доходу (прибутку), отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У зв'язку із цим перевіркою встановлено його заниження в 2012 р. на суму 50669,60 грн.

Проте, викладені в п..2.1.2 акту перевірки вищерозглянуті висновки щодо заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 146022,00 грн. призвели до помилкового висновку в п.2.2.3 акту перевірки про порушення ФОП ОСОБА_2 п. 2, ч. 1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого позивачкою занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 50669,60 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в частині визнання протиправною та скасування вимоги №0004371702 від 25 лютого 2015 року про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску в розмірі 50669,60 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від № 0004361702 від 25 лютого 2015 року, яким застосовано до позивачки штрафні санкції у розмірі 5066,96 грн.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004351702, № 0004361702 від 25 лютого 2015 року та вимоги №0004371702 від 25 лютого 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 червня 2016 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.