Рішення

від 16.06.2016 по справі 752/11978/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 752/11978/15-ц

Провадження № 2/369/2022/16

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Дуплій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВНАК «Ліга справедливості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в :

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Свої вимоги мотивував тим, що за рішенням суду від з відповідачів було стягнено борг за договором в розмірі 20 000 грн. Решта боргу за договором в розмірі 7000 грн. не була предметом судового розгляду та не повернута відповідачами на час розгляд справи, чим порушено право позивача. Оскільки заборгованість за договором не повернута, тому відповідачі мають повернути її з врахуванням трьох відсотків річних в розмірі 560,38 грн., пені, встановленої та погодженої в договорі, в розмірі 68 180 грн. та 2780,03 грн.

Вказав також, що між ним та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким поручитель несе солідарну відповідальність в обсязі 2800 грн., які мають бути також стягнені з відповідачів.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання юридичних послуг в розмірі 78 520,41 грн.; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно основну суму боргу заборгованості за договором в розмірі 2800 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.

При розгляді справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог. Вказав, що зріс період прострочення заборгованості, тому з відповідачів слід стягнути солідарно заборгованість в розмірі 2800 грн., з відповідачки ОСОБА_1 основний борг в розмірі 7000 грн., за період з 18 листопада 2011 року по 10 березня 2015 року: інфляційні втрати в розмірі 9056,29 грн., три відсотки річних в розмірі 695,59 грн. Оскільки борг вчасно несплачений, тому він набув право на штрафні санкції, встановлені договором в розмірі 84 630 грн. та 4071,85 грн.

Остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання юридичних послуг в розмірі 98 453,73 грн.; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно основну суму боргу заборгованості за договором в розмірі 2800 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував як з підстав необґрунтованості, так і з підстав пропуску строк позовної давності. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року провадження по справі в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно основну суму боргу заборгованості за договором в розмірі 2800 грн. закрито.

Дана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

При розгляді справи судом встановлено, що 01 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПВНАК «Ліга справедливості» було укладено договір №01/09-11 про надання юридичних послуг.

Відповідно до умов договору ТОВ «ПВНАК «Ліга справедливості» надає юридичні послуги ОСОБА_1І, зокрема щодо заміни сторони по справі №2-7553/10 Оболонський районний суд м.Києва, вартість замовлених послуг визначено у розмірі 28 000, 00 грн., строк оплати настав протягом 10 днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, а саме 11.12.2011 року. ТОВ «ПВНАК «Ліга справедливості» виконало свої зобов'язання перед ОСОБА_1І про, що складено акт 01.12.2011 року та підписано обома сторонами, відповідно строк оплати замовлених послуг за зазначеним вище договором настав 11.12.2011 року.

25 травня 2013 року ОСОБА_1 оплатила частину наданих юридичних послуг на суму 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовими рішеннями.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2014 року стягнено з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПВНАК «Ліга справедливості» заборгованість за договорами про надання юридичних послуг №01/09-11 у розмірі 201 859, 03 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2177,66 грн., всього 204 036,69 грн.; стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПВНАК «Ліга справедливості» заборгованість за договорами про надання юридичних послуг №01/09-11 та договором поруки №17/08/2П у розмірі 2 800 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року: рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2014 року - змінено в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія «Ліга справедливості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 201 859 грн. 03 коп., у зв'язку з чим рішення в цій частині викласти в наступній редакції: «Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія «Ліга справедливості» до ОСОБА_1 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія «Ліга справедливості» заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 01.09.2011 року в загальному розмірі 21 601 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору - 243 грн. 60 коп. , а всього - 21 845 ( двадцять одну тисячу вісімсот сорок п'ять ) грн. 20 коп. В решті позовних вимог - відмовити.» В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2014 року - залишено без змін.

При цьому судами було встановлено, що ОСОБА_1 частково оплатила частину наданих юридичних послуг на суму 1000,00 грн. Однак, замовником не повністю виконано свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг у добровільному порядку. Також позивачем надано доказ виконання вимог договору №01/09-11, а саме постанова про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за даним договором в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інших юридичних фактів. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

З положень ст. 625 ЦК України вбачається, що сфера її дії не обмежена лише договірними зобов'язаннями. Дана норма встановлює правові наслідки невиконання грошового зобов'язання, за яким одна сторона має сплатити іншій певну суму коштів. Так, відповідно до частини 2 зазначеної статті, у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дана позиція відображена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, за результатами розгляду якої Верховним Судом України було зроблено відповідний правовий висновок. Схожа позиція відображена й в ряді інших постанов Верховного Суду України, зокрема у постанові від 5 грудня 2011 року № 3-125гс11.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов'язанням. Боржник зазначене грошове зобов'язання не виконав, відтак у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України має відшкодувати позивачу його інфляційні втрати та сплатити 3 % річних.

Позивач у своєму позові розрахував та просив стягнути на його користь інфляційні втрати та 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання з часу ухвалення рішення суду про стягнення на його користь коштів з відповідача по час звернення до суду з даним позовом, а саме 9056,29 грн. інфляційних втрат та 695,59грн. 3 % річних. Дані розрахунки були перевірені судом, та приходить до висновку про їх відповідність та обґрунтованість. При цьому суд критично ставиться до посилань відповідача про недоведеність його ухилення від виконання рішення суду, існування інших не грошових зобов'язань, що зумовлює відсутність, з його точки зору, підстав для задоволення позову. Положення ст. 625 ЦК України застосовуються у разі невиконання грошового зобов'язання, що було належним чином встановлено в ході розгляду справи та не оспорювалось й самим відповідачем при первісному розгляді справи про стягнення заборгованості. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За правилами ст. 611 ЦК України, з підстав порушення строків виконання зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4.3. та 5.2. договору про надання послуг, з приводу якого позивачем заявлено спір, у випадку несвоєчасної оплати послуг замовник зобов'язується сплатити штраф у розмірі 1% в день від не отриманої суми та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожень день прос рочки платежу.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

За ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи встановлено, що загальна сума пені в розмірі 84 630 грн. та 4071,85 грн. нарахована позивачем за період з 18 листопада 2011 року по 10 березня 2015 року.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У судовому засіданні представник відповідача заява про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені за минулі роки, тому у задоволенні вимог про стягнення пені за період з 18 листопада 2011 року до 10 березня 2014 року.

При визначенні розмірі неустойки суд також враховує положення ст. 551 ЦК України, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

У судовому засіданні представник відповідача посилався на необґрунтованість нарахованої пені, що значно перевищує заборгованість, просив суд зменшити розмір стягуваної неустойки.

Відповідно до роз'яснень п. 27 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на вагу (відсутність негативних наслідків для позивача через просторочене виконання зобов'язань).

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи пояснення сторін, дослідивши подані суду докази, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 3 000 грн..

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути суму заборгованості в розмірі 12 751.88 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження своїх витрат представник позивача надав платіжні документи про сплату судового збору. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягають задоволенню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВНАК «Ліга справедливості» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, корп..5, кв.57, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВНАК «Ліга справедливості» (м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 70, код ЄДРПОУ 37119642, заборгованість в розмірі 12 751,88 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна грн. 88 коп.), що складається з заборгованості за договором з врахуванням індексу інфляції в розмірі 9056,29 грн., три відсотки річних в розмірі 695,59 грн., пеню в розмірі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, корп..5, кв.57, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВНАК «Ліга справедливості» судовий збір в розмірі 31,55 грн. (тридцять одна грн. 55 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич