Рішення

від 30.03.2016 по справі 466/209/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/209/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Глинській Д.Б.

при секретарі Чичерській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

04.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи було уточнено до ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» про відшкодування 583284,47 грн. збитків, інфляційних втрат та трьох відсотків річних від суми боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в 2001 році між ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області, та ВАТ ТВФ «Меблі», в особі голови правління ОСОБА_1 було укладено договір № 20 на охорону «Будинку Меблів» ВАТ ТВФ «Меблі». Згідно додатку № 1 до вказаного Договору під охорону було взято матеріальні цінності, які знаходяться в будинку меблів, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Любінська, 92 Згідно п.9 Договору відповідач несе матеріальну відповідальність внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків. Так, в ніч з 3 на 4 січня 2013 року з сейфу кабінету позивача, голови правління ВАТ ТВФ «Меблі» за адресою: м.Львів, вул. Любінська, 92, було вчинено крадіжку особистих коштів позивача в сумі 418450 грн., які він зберігав у сейфі з метою закупки опалювальних систем для ВАТ ТВФ «Меблі» По даному факту 04.01.2013 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12013150060000050 за ч.5 ст.185 КК України, по якому проводиться досудове розслідування. Станом на 30 грудня 2015 року вказаний злочин не розкритий, підозру нікому не оголошено, провадження перебуває в стані досудового розслідування. Оскільки згідно договору відповідач несе матеріальну відповідальність внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків, внаслідок чого злочинець зміг безперешкодно проникнути до охоронюваної будівлі та викрасти матеріальні цінності, вважає, що відповідач зобов’язаний за договором охорони відшкодувати йому збитки завдані злочином. Добровільно відшкодувати завдані збитки відповідач відмовляється шляхом ухилення від спілкування зі мною, а також не відповідаючи на письмові звернення. В зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви, просив позив задовольнити.

Представник відповідача ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» в судове засідання не з’явився, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується відмітками в журналі вихідної кореспонденції суду. Про причини своєї неявки в засідання відповідачі суду не повідомили.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2001 року між ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області, в особі ОСОБА_2 та ВАТ ТВФ «Меблі», в особі голови правління ОСОБА_1 було укладено договір № 20 на охорону «Будинку Меблів» ВАТ ТВФ «Меблі».

Згідно додатку № 1 до вказаного Договору під охорону було взято матеріальні цінності, які знаходяться в будинку меблів, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Любінська, 92.

Згідно п. 9 Договору відповідач ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області несе матеріальну відповідальність внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків.

Даний Договір діяв в режимі щорічної пролонгації та був дійсний до укладення нового договору 1 лютого 2013 року.

Крім цього в судовому засіданні встановлено, що в ніч з 03 на 04 січня 2013 року з сейфу кабінету голови правління ВАТ ТВФ «Меблі» за адресою: м.Львів, вул. Любінська, 92, не зважаючи на наявну у будинку охорону та охоронні системи, що згідно Договору забезпечувались відповідачем, було вчинено крадіжку особистих коштів позивача ОСОБА_1 в сумі 418450 (чотириста вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн.

По даному факту 04.01.2013 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12013150060000050 за ч.5 ст.185 КК України, по якому проводиться досудове розслідування слідчим Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12013150060000050, що долучений до матеріалів даної справи, в період часу із 19.00 год. 03.01.2013 року до 07.30 год. 04.01.2013 року невстановлена особа, шляхом розбиття вікна проникла у приміщення кабінету голови правління ВАТ ТВФ «Меблі», який розташований по вул. Любінська, 92 у м.Львові звідки, таємно, умисно, з корисливих мотивів з сейфу викрала гроші в сумі 418450 грн., чим заподіяла майнову шкоду позивачу ОСОБА_1 в особливо великих розмірах.

Станом на момент розгляду страви в суді вказаний злочин не розкритий, підозру нікому не оголошено, провадження перебуває в стані досудового розслідування.

Відповідно до п.9 Договору № 20 від 20.12.2001 року відповідач ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області несе матеріальну відповідальність внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків, які виконувались неналежно, внаслідок чого злочинець зміг безперешкодно проникнути до охоронюваної будівлі та викрасти матеріальні цінності.

У відповідності до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Крім цього ч. 2 цієї ж статті передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Добровільно відшкодувати завдані збитки відповідач відмовляється.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» про відшкодування збитків є підставним та його слід задовольнити, стягнути з ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» 583284,47 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 209 ч. 3, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області (ЄДРПОУ 30162948) на користь ОСОБА_1 583284 (п’ятсот вісімдесят три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 47 коп.

Стягнути з ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області (ЄДРПОУ 30162948) на користь ОСОБА_1 551 (п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ЗАТ «Охорона-Комплекс-Львів» УДСО при УМВСУ у Львівській області (ЄДРПОУ 30162948) на користь держави 5281 (п’ять тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 64 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суду м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_3