Рішення

від 13.06.2016 по справі 466/3754/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/3754/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Ковальчука О.І.

при секретарі Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Видавничий дім «Високий Замок», Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ-ІНФО» про захист честі, гідності та ділової репутації, -

встановив:

23.10.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ПАТ «Видавничий дім «Високий Замок», ПП Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ-ІНФО» про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 та їх малолітньою дитиною проживають у квартирі №2 чотирьохквартирного будинку № 75 по вулиці Коновальця у м. Львові. Навколо будинку є прибудинкова територія загального користування, з якої є заїзд до гаражів, що збудовані на даху гаражів, які знаходяться на вул. Єфремова, 84 в місті Львові. Вказані гаражі, які вміщують чотири автомобілі, сусіди позивача із квартири № 4 збудували для себе без належної на те проектної та дозвільної документації. В результаті такого розташування цих гаражів, заїзд до яких можливий лише з прибудинкової території будинку, в якому проживає із сім'єю, а також у зв'язку із виниклим конфліктом стало неможливим використовувати прибудинкову територію будинку № 75 по вул. Коновальця в місті Львові для паркування свого автомобіля, оскільки сусідами використано та облаштовано без дозволу сімї ОСОБА_3 та без погодження, вільну прибудинкову територію для заїзду до гаражів, перед якими внаслідок таких дій залишилось місце для паркування транспортного засобу. Паркування автомобіля Фольксваген Таурег, державний номерний знак НОМЕР_1, в будь-якому місці прибудинкової території загороджує виїзд із вищевказаних гаражів. Не зважаючи на те, що такі обставини створюють сім'ї позивача багато незручностей, до недавнього часу вони із сусідами, зокрема, із відповідачкою ОСОБА_4, знаходили вихід із ситуації, і в разі їх першої потреби виїхати із збудованих ними гаражів, ОСОБА_1 чи її чоловік забирали авто, щоб дати сусідам можливість такого виїзду. Жодних проблем не було, навіть, якщо у них така необхідність виникала у нічний час.

Однак, 05 квітня 2015 року на сторінці сусідки ОСОБА_2 у всесвітньовідомій соціальній мережі Фейсбук: https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh з'явився запис такого змісту: «КРАЇНА ЗМІНЮЄТЬСЯ, А ПРОКУРОР - ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ!!! Прохання: МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!! Доброго дня. ОСОБА_5 познайомити з заступником прокурора Закарпатської області - Сендаком Ігорем Михайловичем, який народився у славетному місті Дрогобич, є сином колишнього голови Львівської обласної ради і на даний момент проживає у м. Львові на вул. Коновальця. Ця особа заблокувала мені виїзд із мого гаражу, своїм автомобілем Фольксваген Таурег ДНЗ ВС 7701 АВ, ще 28.03.15. На моє прохання забрати автомобіль, шановний погрожуючи відповів, що буде ставити свій автомобіль де захоче та коли захоче. ОСОБА_5 довести до Вашого відома, що всі ці дії пов'язані з його ціллю примусити нас продати йому гараж, це називається - ПРОКУРОРСЬКИЙ "ВІТЖИМ". На сьогоднішній день моя машина заблокована і весь цей час я не можу вільно користуватися своїм гаражем. Опубліковано в групі: ВАРТА 1 !!!».

Даний запис доступний до прочитання невизначеному колу осіб, оскільки доступ до сторінки ОСОБА_2 є відкритим (публічним).

Вказує, що її чоловік, ОСОБА_3, дійсно займає посаду заступника прокурора Закарпатської області, однак ніколи не використовував своє службове становище у власних інтересах.

Інформація, опублікована у дописі ОСОБА_2 в повній мірі не відповідає дійсності. Їх автомобіль дійсно час від часу стоїть припаркований навпроти виїзду з гаражу у зв'язку з необхідністю та ситуацією, описаною вище. Однак, виїзд із цих гаражів ні позивачка, ні її чоловік відповідачці ОСОБА_2 не блокували, в тому числі, не була заблокована машина відповідачки ОСОБА_2 і 05.04.2015р., оскільки, як було зазначено вище, завжди на перше ж прохання сусідів вони звільняли для них виїзд. Також не відповідає дійсності і те, що позивачки автомобіль знаходився біля збудованих Люковичами гаражів з 28.03.2015р. до 05.04.2015р., у зв'язку із чим, відповідачка нібито не могла вільно користуватись «своїм» гаражем. Неправдивою є інформація також про те, що чоловік ОСОБА_1, погрожуючи відповів ОСОБА_2, що буде ставити свій автомобіль де захоче та коли захоче, оскільки розмови такого змісту не було. Ні у неї, ні у її чоловіка не має на меті примусити наших сусідів продати нам цей гараж, а тому ця інформація, яка написана на сторінці відповідачки у соціальній мережі Фейсбук, також не відповідає дійсності. У зв'язку з чим, позивачці незрозуміла причина такої сусідської агресії.

Однак, враховуючи останні події та політичну ситуацію в державі, що спровокували падіння довіри до правоохоронних органів у населення, люди швидко підхопили вищенаведену інформацію - за декілька днів вищезазначений допис розійшовся по всій мережі Інтернет, в тому числі його опублікували ряд засобів масової інформації, серед яких: редакція «Високий Замок» за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026 у статті під заголовком: «Львів'янка скаржиться, що син ОСОБА_1, заблокував їй виїзд, щоб "віджати" гараж», та «Галінфо»: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html у статті під заголовком: «Прокурорський «віджим» гаража у Львові».

Більше того, як результат допису ОСОБА_2, люди почали різко критикувати сім'ю позивачки, давали поради стосовно способів розправи над чоловіком та автомобілем. Як наслідок, їх сім'я перебуває в постійному стресі і нервовому напруженні, позивачці страшно відпускати дитину гуляти у двір, а чоловік змушений постійно відбиватись від психологічних атак людей та ЗМІ, які повірили допису ОСОБА_2, що у свою чергу заважає йому належним чином виконувати свою роботу.

Таке ганебне поширення про чоловіка позивачки ОСОБА_1 недостовірної інформації, що має характер наклепу, ганьбить його честь і гідність, а також завдає шкоди діловій репутації ОСОБА_3, що виражається у негативному, упередженому ставленні до нього з боку осіб, які ознайомилися з вищевикладеною інформацією.

Вважає, що ОСОБА_2 умисно спотворює дійсність, виходячи, мабуть, із своїх певних особистих мотивів або ж на чиєсь замовлення, намагаючись очорнити ім'я її чоловіка та сім'ї ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_2 охарактеризувала ОСОБА_3, як особу, що зловживає своїм службовим становищем, з легкістю порушує закон, який повинна охороняти, як особу без будь-яких моральних цінностей, а поширення засобами масової інформації таких неправдивих даних лише погіршує ситуацію, закріплюючи на ОСОБА_3 тавро нечесної та непорядної людини, яка не заслуговує своєї посади, що, в свою чергу, негативно впливає на виконання його посадових обов'язків та на ставлення до нього як з боку інших працівників прокуратури, так і з боку громадськості загалом. Так як чоловік позивачки обіймає посаду заступника прокурора області, то гідність і ділова репутація мають неабияке значення для ефективного здійснення ним його посадових обов'язків. Поширена інформація порочить добре ім'я ОСОБА_3 та спричиняє безпідставний та невиправданий осуд з боку громадськості.

Засоби масової інформації, очевидно, спеціально публікують одну і ту ж недостовірну інформацію, яка з'явилась на сторінці ОСОБА_2 у Фейсбуці. Ситуація із звичайного сусідського непорозуміння перейшла у ті рамки, в яких закон уже гарантує право особи на захист її честі, гідності та ділової репутації.

Незважаючи на усвідомлення позивачем безглуздості та недостовірності викладеної інформації, люди, які її читають, схильні вірити в написане через низьку довіру населення до органів прокуратури, а тому будь-які її спроби чи спроби чоловіка пояснити дійсний стан речей не дає жодного ефекту. Відтак, звернення до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації вважає єдиним ефективним засобом у вирішенні даної проблеми.

Враховуючи те, що дана недостовірна та негативна інформація має характер наклепу (тобто поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу), то така інформація не є оціночним судженням, а отже, підлягає спростуванню.

Таким чином інформація, яка була поширена 05 квітня 2015 року на сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Фейсбук за адресою: https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh, а також інформація, яка була поширена такими засобами масової інформації як «Високий Замок» за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026 та «Галінфо»: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html, є негативною, недостовірною, такою що порушує право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації, дискредитує чоловіка позивачки ОСОБА_3 з точки зору додержання законів України та загальноприйнятих норм моралі в очах невизначеного кола осіб, які могли ознайомитися з такою інформацією. З врахуванням вищевикладеного, змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, давши пояснення аналогічні аргументам, викладеним у позові. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у судовому засіданні позов заперечив, пояснив, що інформація, яку поширила ОСОБА_2 є повністю правдивою і такою, що жодним чином не порушує особисті немайнові права позивача, не принижує честі, гідності та ділової репутації позивача, оскільки є оцінним судженням, зокрема є критикою, оцінкою дій позивача. У зв'язку з цим зазначений вислів відповідача не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості. Відповідачкою було описано ситуацію, що склалася. Враховуючи наведене, зокрема те, що жодних образливих висловлювань з боку відповідача не було, просить у задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Представник відповідачів ПАТ «Видавничого дому «Високий Замок», Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ-ІНФО» в судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки про слухання справи, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦК України, фізична особа має право на повагу до гідності та честі, які є особистими немайновими правами, якими особа володіє довічно.

З пояснень та досліджених в судовому засіданні письмових доказів по справі, які подали сторони, встановлено, що 05 квітня 2015 року на сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Фейсбук: https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh з'явилося повідомлення такого змісту: «КРАЇНА ЗМІНЮЄТЬСЯ, А ПРОКУРОР - ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ!!! Прохання: МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!! Доброго дня. ОСОБА_5 познайомити з заступником прокурора Закарпатської області - Сендаком Ігорем Михайловичем, який народився у славетному місті Дрогобич, є сином колишнього голови Львівської обласної ради і на даний момент проживає у м. Львові на вул. Коновальця. Ця особа заблокувала мені виїзд із мого гаражу, своїм автомобілем Фольксваген Таурег ДНЗ ВС 7701 АВ, ще 28.03.15. На моє прохання забрати автомобіль, шановний погрожуючи відповів, що буде ставити свій автомобіль де захоче та коли захоче. ОСОБА_5 довести до Вашого відома, що всі ці дії пов'язані з його ціллю примусити нас продати йому гараж, це називається - ПРОКУРОРСЬКИЙ "ВІТЖИМ". На сьогоднішній день моя машина заблокована і весь цей час я не можу вільно користуватися своїм гаражем. Опубліковано в групі: ВАРТА 1 !!!».

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що зазначене вище повідомлення ОСОБА_2 від 05.04.2015 року, опублікували ряд засобів масової інформації, серед яких редакція «Високий Замок» за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026 у статті під заголовком: «Львів'янка скаржиться, що син ОСОБА_3, заблокував їй виїзд, щоб "віджати" гараж», та «Галінфо» за адресою: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html у статті під заголовком: «Прокурорський «віджим» гаража у Львові», відтак ця інформація стала доступною необмеженому колу осіб.

Проаналізувавши зміст тверджень в повідомленні: «КРАЇНА ЗМІНЮЄТЬСЯ, А ПРОКУРОР - ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ!!! Прохання: МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!! Доброго дня. ОСОБА_5 познайомити з заступником прокурора Закарпатської області - Сендаком Ігорем Михайловичем, який народився у славетному місті Дрогобич, є сином колишнього голови Львівської обласної ради і на даний момент проживає у м. Львові на вул. Коновальця. Ця особа заблокувала мені виїзд із мого гаражу, своїм автомобілем Фольксваген Таурег ДНЗ ВС 7701 АВ, ще 28.03.15. На моє прохання забрати автомобіль, шановний погрожуючи відповів, що буде ставити свій автомобіль де захоче та коли захоче. ОСОБА_5 довести до Вашого відома, що всі ці дії пов'язані з його ціллю примусити нас продати йому гараж, це називається - ПРОКУРОРСЬКИЙ "ВІТЖИМ". На сьогоднішній день моя машина заблокована і весь цей час я не можу вільно користуватися своїм гаражем. Опубліковано в групі: ВАРТА 1 !!!», які опублікували відповідачка ОСОБА_2 на сторінці у соціальній мережі Фейсбук за адресою: https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh, засоби масової інформації, серед яких редакція «Високий Замок» за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026 у статті під заголовком: «Львів'янка скаржиться, що син ОСОБА_3 заблокував їй виїзд, щоб "віджати" гараж», та «Галінфо» за адресою: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html у статті під заголовком: «Прокурорський «віджим» гаража у Львові», суд приходить до висновку, що такі твердження містять фактичні дані, а саме скеровані позивачу та характеризують його з негативної сторони, тому, на підставі ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», не є оцінними судженнями.

Суд вважає, що вищевказана інформація, відображена в образливих словах на адресу позивача, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки безпідставні висловлювання відповідача дали негативну оцінку особистим якостям позивача як людини, ставили під сумнів його діяльність як прокурора.

На думку суду, між сторонами виникли правовідносини щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, які регулюються такими нормами законодавства.

Згідно зі ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Статтею 297 ЦК України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Відповідно до п. 2 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Суд також бере до уваги п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року за № 1, в якому зазначено, що оскільки політичні діячі чи посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставляти» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Пунктом 4 ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» за № 1 від 27.02.2009р. визначено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Стаття 32 Конституції гарантує судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Пунктом 2 ч. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року встановлено, що відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно п. 4 ст. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь.

Верховний Суд України у Постанові Пленуму за № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» навів роз'яснення, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до абз. 5 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Визнаючи поширену інформацію такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію, суд дійшов висновку, що вона є твердженням, а не оціночними судженнями.

На підставі вищенаведеного, враховуючи те, що відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка є твердженням, а не оціночними судженнями, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки висловлювання, опубліковані відповідачами, дали негативну оцінку особистим якостям позивача як людини, ставили під сумнів його діяльність як прокурора, оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи ст. 299 ЦК України та Закон України «Про інформацію».

Керуючись Конституції України, ст.ст. 15, 16, 23, 201, 270, 277, 280, 297, ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 - 215, ЦПК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Видавничий дім «Високий Замок», Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ-ІНФО» про захист честі, гідності та ділової репутації, задовольнити частково.

Визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, інформацію, що поширена щодо нього ОСОБА_4 (ОСОБА_2) Олександрівною (адреса: АДРЕСА_1) у соціальній мережі Фейсбук (Facebоок) за адресою: https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh, наступного змісту: «КРАЇНА ЗМІНЮЄТЬСЯ, А ПРОКУРОР - СПОСІБ ЖИТТЯ!!! Прохання: МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!!! Доброго дня. ОСОБА_5 познайомити з заступником прокурора Закарпатської області - Сендаком Ігорем Михайловичем, який народився у славетному місті Дрогобич, є сином колишньго голови Львівської обласної ради і на даний момент проживає у м. Львові на вул. Коновальця. Ця особа заблокувала мені виїзд із мого гаражу, своїм автомобілем Фольксваген Таурег ДНЗ ВС 7701 АВ, ще 28.03.15р. На моє прохання забрати автомобіль, шановний погрожуючи відповів, що буде ставити свій автомобіль де захоче та коли захоче. ОСОБА_5 довести до Вашого відома, що всі ці дії пов'язані з його ціллю примусити нас продати йому гараж, це називається - ПРОКУРОСЬКИЙ "ВІТЖИМ". На сьогоднішній день моя машина заблокована і весь цей час я не можу вільно користуватися своїм гаражем. Опубліковано в групі: ВАРТА - 1 !!!».

Визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) інформацію, що поширена щодо нього 06 квітня 2015 року на інтернет-сторінці Приватного акціонерного товариства «Видавничий дім "Високий Замок"» (код СДРПОУ 13807781, адреса: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 65) за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026 у статті під назвою «Львів'янка скаржиться, що син ОСОБА_3, заблокував їй виїзд, щоб "віджати" гараж», в якій передруковано інформацію опубліковану ОСОБА_4 на її сторінці у Фейсбук.

Визнати такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 Михайловчиа (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) інформацію, що поширена щодо нього 05 квітня 2015 року на інтернет-сторінці Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ-ІНФО» (код ЄДРПОУ 33562602, адреса: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, 233/24) за адресою: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html у статті під назвою: «"Прокурорський віджим" гаража у Львові», в якій передруковано інформацію, опубліковану ОСОБА_4 на її сторінці у Фейсбук.

3обов'язати ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) спростувати поширену нею відносно ОСОБА_3 недостовірну інформацію, шляхом опублікування у соціальній мережі Фейсбук (Facebоок) за адресою: https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh, інформації наступного змісту: «Поширена мною 05 квітня 2015 року на моїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук за адресою https://www.facebоок.соm/к.luкоvісh, інформація відносно заступника прокурора Закарпатської області Сендака Ігоря Михайловича не відповідає дійсності.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Видавничий дім "Високий Замок"» (код ЄДРПОУ 13807781, адреса:79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 65) спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_3, шляхом опублікування в Інтернеті за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026, інформації наступного змісту: «06 квітня 2015 року на інтернет - сторінці щоденної газети «Високий замок» за адресою: https://www.wz.lviv.ua/nevs/91026 було опубліковано статтю під назвою «Львів'янка скаржиться, що син ОСОБА_3, заблокував їй виїзд, щоб "віджати" гараж». Інформація, наведена у цій статті, не відповідає дійсності.

Зобов'язати Приватне підприємство Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ- ІНФО» (код ЄДРПОУ 33562602, адреса: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького 233/24) спростувати недостовірну інформацію, поширену відносно ОСОБА_3, шляхом опублікування в Інтернеті за адресою: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html інформації наступного змісту: «05 квітня 2015 року на інтернет-сторінці агенції «ГАЛ-ІНФО» за адресою: https://galinfo.соm.uа/nevs /190058.html опубліковано статтю під назвою: «Прокурорський «віджим» гаража у Львові». Інформація, наведена у цій статті, не відповідає дійсності.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ПАТ «Видавничий дім «Високий Замок», Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «ГАЛ-ІНФО» в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути повністю, або частково оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_7