Постанова

від 01.07.2016 по справі 826/12934/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 01 липня 2016 року                                    №826/12934/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В.,   розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Енерсіс Україна» додержавної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними дій, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерсіс Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо звернення до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерсіс Україна» із письмовим запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05. Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій відповідача при зверненні із запитом до позивача, з огляду на те, що відповідач діяв не у спосіб та не у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, а зазначені дії відповідача мають наслідком незаконне втручання та перешкоджання господарської діяльності позивача. Відповідач проти позову заперечив, з огляду на правомірність дій щодо звернення до товариства з обмеженою відповідальністю «Енерсіс Україна» із письмовим запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05.                Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Енерсіс Україна» направлено письмовий запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05. Позивач посилаючись на необґрунтованість та безпідставність направлення вказаного запиту, звернувся до суду з даних позовом. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до пункту    73.3    статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаних положень Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (надалі – Порядок №1245). Органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби (пункт 9 Порядку №1245). Відповідно до пункту 10 Порядку №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було складено письмовий запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05, який отримано позивачем 30.06.2015, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. В оскаржуваному запиті відповідач    посилається на підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, (пункт 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73), статтю 74, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78    Податкового кодексу України, як на підстави його складання, а також у зв'язку із отриманням податкової інформації просить надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) по господарських операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Електропостачзбут» (код ЄДРПОУ 36184149) за період - березень 2015 року. Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до пункту    44.1    статті    44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Суд наголошує на тому, що запит державної податкової інспекцією у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05, містить підстави для надіслання такого запиту, перелік інформації яка запитується та перелік документів, які пропонується надати. Також, запит містить усі обов'язкові реквізити та печатку контролюючого органу. Разом з тим, запит контролюючого органу не містить зазначення інформації, яка підтверджує підстави надіслання запиту, а саме: на підставі якої податкової інформації виникли підстави для формування розглядуваного документу. Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено суду такої інформації, відповідних доказів не надано. Проте, суд наголошує на тому, що відповідний запит контролюючого органу не є його рішенням у розумінні приписів    Податкового кодексу України. Так, у силу приписів підпункту    16.1.5    пункту    16.1    статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Водночас, судом враховуються положення пункту 16 Порядку №1245, за змістом яких у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Крім того, згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Отже, у разі отримання позивачем неналежно оформленого запиту про надання інформації він може скористатись передбаченим правом та не надавати відповіді на запит, повідомивши про це контролюючий орган. Також, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Тобто, судовому захисту підлягає дійсно порушене право особи внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при виконанні ними владних управлінських функцій. З тексту поданої позовної заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що позивач залишив запит відповідача без жодної відповіді (в тому числі у вигляді відмови у надання запитуваних пояснень і документів). Документальних доказів про вжиття відповідачем заходів щодо ініціювання та проведення контрольних заходів відносно позивача та/або інших дій, що мали негативні правові наслідки для господарської діяльності підприємства, його законних прав та інтересів як платника податків у зв'язку з ненаданням відповіді на запит від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05 жодна із сторін до суду надала та відомості про такі не повідомила. Таким чином, з огляду на те, що в ході розгляду справи судом не встановлено, а представниками сторін не доведено, наявність будь-яких об'єктивних обставин, які свідчили б про порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок направлення контролюючим органом письмового запиту від 12.06.2015 №7234/10/26-57-22-05, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Такі висновки кореспондуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що наведена  в ухвалах від 19.06.2014 № К/80027678/14, від 11.09.2014 № К/800/29879/14, від 12.05.2015 № К/800/61230/14 та від 17.12.2015 №К/800/38336/15. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, у межах спірних правовідносин відсутнє порушене право позивача, яке б потребувало судового захисту. Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Енерсіс Україна» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Керуючись статтями    69-71,    158-163,    167,    254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  П О С Т А Н О В И В: У задоволенні позову відмовити повністю. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                    Літвінова А.В.