Ухвала

від 15.06.2016 по справі 2а-4216/10/1170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/9991/13278/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Мартиненко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року

у справі № 2а-4216/10/1170

за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів

до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 червня 2010 року № 000021/23-10/1 та № 000020/23-10/1, від 04 жовтня 2010 року №0000212310/2 та № 0000202310/2, від 10 листопада 2010 року № 0000212310/3 та №0000202310/3 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 09 грудня 2010 року за вих. № 1512).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року було скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 000020/23-10/0 від 27 травня 2010 року та № 0000202310/3 від 10 листопада 2010 року, № 000021/23-10/0 від 27 травня 2010 року та № 0000212310/3 від 10 листопада 2010 року, які прийняті Новоукраїнською МДПІ Кіровоградської області.

В касаційній скарзі Новоукраїнська МДПІ Кіровоградської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Новоукраїнською МДПІ Кіровоградської області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнський КХП з питань правових відносин з ПП «Легас-Продторг» за період з 01 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт від 20 травня 2010 року № 14/23-10/00951876.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 456977,00 грн. у тому числі по періодах: за 2 квартал 2008 року - 98830,00 грн., за 3 квартал 2008 року - 358147,00 грн.; вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 365581,75 грн., у тому числі: за червень 2008 року - 79064,37 грн., за липень 2008 року - 286517,38 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями, здійсненими з ПП «Легас-Продторг» згідно договору поставки № 01-Ов-23/5/452 від 23 травня 2008 року, оскільки вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 02 вересня 2009 року у справі № 1-844/09 ОСОБА_1 (засновника та директора ПП «Легас-Продторг») було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а також у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів). Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ПП «Легас-Продторг», є нікчемними у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України, а виписані зазначеним контрагентом первинні бухгалтерській документи не дають позивачу права на формування валових витрат та податкового кредиту.

27 травня 2010 року Новоукраїнська МДПІ Кіровоградської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000020/23-10/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнський КХП суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 685465,50 грн., у тому числі: 456977,00 грн. - за основним платежем, 228488,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

27 травня 2010 року Новоукраїнська МДПІ Кіровоградської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000021/23-10/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнський КХП суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 548372,63 грн., у тому числі: 365581,75 грн. - за основним платежем, 182790,88 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21 червня 2010 року № 000021/23-10/1 та № 000020/23-10/1, від 04 жовтня 2010 року № 0000212310/2 та №0000202310/2, від 10 листопада 2010 року № 0000212310/3 та № 0000202310/3 на аналогічні суми податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податкові та видаткові накладні, підписані ОСОБА_1 як директором ПП «Легас-Продторг», які стали підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з вказаним контрагентом, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів та дають право на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки ОСОБА_1 було притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) та статтею 358 цього Кодексу (підроблення документів), з урахуванням того, що в процесі розгляду кримінальної справи було встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював фінансово-господарську діяльність від імені ПП «Легас-Продторг».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковий орган дійшов неправомірного висновку про безтоварність операцій між позивачем та ПП «Легас-Продторг», оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи, з урахуванням того, що нездійснення ОСОБА_1 діяльності від імені ПП «Легас-Продторг» не свідчить про відсутність здійснення господарської діяльності юридичною особою ПП «Легас-Продторг», а також зважаючи на те, що на дату укладення та виконання умов договору поставки ПП «Легас-Продторг» було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Однак, погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За визначенням, наведеним у абзаці 1 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацом 3 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкові та видаткові накладні, які стали підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ПП «Легас-Продторг», були підписані ОСОБА_1 як директором ПП «Легас-Продторг» (т.1 арк. справи 93-102).

В свою чергу, матеріали справи містять вирок Ленінського районного суду міста Луганська від 02 вересня 2009 року у справі № 1-844/09, яким ОСОБА_1 (засновника та директора ПП «Легас-Продторг») було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а також у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів), в мотивувальній частині якого встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював фінансово-господарську діяльність від імені ПП «Легас-Продторг» (т.1 арк. справи 178-181).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові та видаткові накладні, підписані ОСОБА_1 як директором ПП «Легас-Продторг», які стали підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з вказаним контрагентом, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів та дають право на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки наведені обставини, а саме - фіктивність реєстрації ПП «Легас-Продторг», дозволили суду першої інстанції зробити цілком об'єктивний висновок про нікчемний характер спірних операцій, що обумовлює правильність висновків Новоукраїнська МДПІ Кіровоградської області та законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року скасувати, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

О.В. Карась

---

Т.М. Шипуліна