Рішення

від 24.06.2016 по справі 910/7703/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2016Справа №910/7703/16 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України

До Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект»

Третя особа Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України

Про виселення

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Черних Я.С., довіреність № 29 від 02.07.2015р.

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект» Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України (далі - відповідач) про виселення.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що договір оренди № 4557/01 від 01.02.2013р. укладений з відповідачем закінчив свою дію, проте відповідач не звільняє займане приміщення, внаслідок чого позивач просить суд виселити відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою суду від 27.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/7703/16 та призначено розгляд на 27.05.2016 р.

23.05.2016р. третя особа подала через відділ діловодства суду письмові пояснення по справі в яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

26.05.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

27.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи.

24.06.2016р. представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Виходячи з усього вищенаведеного, господарський суд, керуючись ст. ст. 77, 86, 87 ГПК України, суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення ухвал суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2009р. між регіональним відділенням Фонду державного майн України по м. Києву (далі - Позивач) та Українським державним проектно-технологічним науково-дослідним інститутом цивільної авіації «Украеропроект» (далі - Відповідач) був укладений договір оренди № 4557 (далі - Договір) державного нерухомого майна - нежилих приміщень, загальною площею 224,80 кв.м. (на першому та на другому поверхах триповерхової будівлі), яке розміщене з адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-А та перебуває на балансі Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України, код ЄДРПОУ 21604340 (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 28 лютого 2009р. і становить 1041572,00 грн.

Майно передавалось в оренду з метою розміщення державної наукової установи цивільної авіації, що входила до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами Договору та акту приймання- передавання Майна (пункт 2.1 розділу 2 Договору).

Згідно із пунктом 2.4 розділу 2 Договору обов'язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на Позивача.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 10.11.2009р. зазначене нерухоме майно було передано в користування орендареві.

Договір було укладено строком на 2 роки 11 місяців (з 10.11.2009р. до 10.10.2012 включно, п.10.1 договору).

Відповідно до позовної заяви та додаткових документів до неї, 01 лютого 2013р. між сторонами підписано договір № 4557/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4557 від 10.11.2009р., яким п.1.1 розділу 1 було викладено в новій редакції; внесені зміни до р.3 та договір оренди № 4557 від 10.11.2009р. продовжено на 2 роки 11 місяців, що діяв відповідно д 10.09.2015р.

В подальшому, у зв'язку із закінченням 10.09.2015р. терміну дії договору оренди № 4557 від 10.11.2009р., регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву була скерована заява від 17.09.2015р. за № 30-06/9544 про припинення чинності договору оренди № 4557 від 10.11.2009р., якою було відмовлено Українському державному проектно-технологічному науково-дослідному інституту цивільної авіації «Украеропроект» у продовженні строку дії договору оренди на наступний термін.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк встановлений договором.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі - Закон) встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовжений на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені договором

Пунктом 10.6.1. передбачено, що чинність Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має прав вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина перша статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що з договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначене положення кореспондується із вимогами п.10.4 Договору № 4557 від 10.11.2009р., яким також визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Пунктом 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду №12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" регламентовано, що зі змісту статей 759,763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Виходячи із змісту позовної заяви, заява Позивача про неможливість продовження дії Договору була скерована Відповідачу у встановлений законом термін.

Враховуючи викладене, вбачається висновок, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4557 від 10.11.2009 року, припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Внаслідок не звільнення приміщення відповідачем, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд виселити відповідача з приміщення позивача та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

В письмових поясненнях поданих третьою особою Державною установою «Державний авіаційний медичний центр Цивільної авіації України» зазначено наступне. Державна установа «Державний авіаційний медичний центр Цивільної авіації України» (надалі ДУ «ДАМЦЦАУ») відноситься до державного сектора економіки та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України ( Уповноважений орган управління).

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 23.09.2013 №717 «Про реорганізацію Державної установи «Державний авіаційний медичний центр цивільної авіації України» ( із змінами ) розпочато реорганізацію ДУ «ДАМЦ ЦАУ» шляхом приєднання до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ( надалі - Украерорух), яка продовжується по теперішній час.

Міністерство інфраструктури України, як Уповноважений орган управління, на підставі вищевказаних наказів покладає на комісію з реорганізації Відповідача виконання рішення щодо реорганізації відповідно до ст. 105 ЦК України.

До комісії з реорганізації перейшли повноваження щодо управління справами юридичної особи - Відповідача. Повноваження голови комісії з реорганізації також підтверджуються підпунктом 4.7 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Також, як зазначено в письмових поясненнях, ДУ «ДАМЦ ЦАУ» з моменту початку процедури реорганізації не здійснює господарську діяльність щодо надання медичної допомоги та сертифікації льотно- диспетчерського складу працівників авіаційного транспорту, тому Міністерство інфраструктури України не знаходило і не знаходить підстав для погодження кошторису Відповідачу.

Як бюджетна установа, ДУ «ДАМЦ ЦАУ» процедурно може укладати будь-які господарські договори тільки після узгодження та підтвердження органами казначейства України. Оскільки ДУ «ДАМЦ ЦАУ» з початку реорганізації не здійснює господарську діяльність та не має погодженого Міністерством інфраструктури України бюджетного кошторису, тому ДУ «ДАМЦ ЦАУ» не має можливості укладати господарські договори як на життєзабезпечення своїх об'єктів ( водопостачання, електропостачання та теплопостачання), так і на охорону своїх майна та об'єктів та майна орендарів.

Тому, як зазначено в письмових поясненнях, ДУ «ДАМЦ ЦАУ», як Балансоутримувач за договором оренди, підтримує позовні вимоги Позивача по справі в повному обсязі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про закінчення терміну існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, тому відповідач безпідставно займає державне нерухоме майно - нежитлове приміщення.

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо виселення Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект» із фактично займаного приміщення підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити Український державний проектно-технологічний науково-дослідний інститут цивільної авіації «Украеропроект» в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 224,80 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66-А (на першому та другому поверхах триповерхової будівлі), що перебуває на балансі Державного авіаційного медичного центру цивільної авіації України.

Стягнути з Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (одержувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, код ЄДРПОУ 19030825, банк платника - ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215045014093) судовий збір в розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 29.06.2016р.)

Суддя В.І.Мельник