Рішення

від 27.06.2016 по справі 307/1105/16-ц

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1105/16-ц

Провадження № 2/307/788/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 червня 2016 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В., з участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Нересницька сільська рада Тячівського району та публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: Нересницька сільська рада Тячівського району та публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", про встановлення земельного сервітуту.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй належать земельні ділянки, що розташовані в с. Нересниця, вул. І.Франка, 99, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка є забудованою та в с. Нересниця, вул. І.Франка, б/н, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства. Суміжним землекористувачем з земельними ділянками, які належать їй на праві власності, являється ОСОБА_3, яка використовує земельну ділянку площею 0,2500 по вул. І.Франка, 100, в с. Нересниця, на якій розташований житловий будинок з надвірними спорудами. Однак, при перевірці Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області встановлено, що визначення кадастрового номеру земельної ділянки відповідача та реєстрація прав власності на її нерухоме майно відсутні, що стверджується листом інспекції за №04/Ц-77 від 21 березня 2016 року. Оскільки земельна ділянка, яку використовує ОСОБА_3 накладається на вулицю ОСОБА_4, та вказана земельна ділянка огороджена відповідачем, і на ній ростуть три дерева, внаслідок чого суттєво звужена вулиця, це унеможливлює прохід та проїзд транспортних засобів до її земельних ділянок. Зазначає, що доступ до своїх земельних ділянок та до житлового будинку, який розташований на них, вона може здійснювати виключно по історично наявній дорозі - вулиці ОСОБА_4, яку відповідач звузила, чим перешкоджає їй в доступі до земельних ділянок.Оскільки відповідач відмовляється надати їй можливість проїзду по вулиці І.Франка до своїх земельних ділянок, порушуються її законні права як власника земельних ділянок на їх використання за цільовим призначенням. Просить встановити їй постійний земельний сервітут щодо земельної ділянки, яку використовує відповідач ОСОБА_3, в спосіб: ОСОБА_3 розширити дорогу вулицю ОСОБА_4, яка є під'їзною дорогою до її земельних ділянок, шляхом демонтажу та перенесення огорожі розташованої на вулиці І.Франка, 100, вздовж земельної ділянки площею 0,2500 га, яку використовує ОСОБА_3, зрізати три дерева розташовані на земельній ділянці які перешкоджають розширенню дороги та залишивши проїзд для транспортних засобів шириною вулиці ОСОБА_4 не менше трьох метрів.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши суду письмові пояснення, та крім цього зазначив, що до будинку позивача є заїзд з іншої вулиці, яким він і користується. Крім цього, щоб встановити земельний сервітут в тому місці, де просить позивач, необхідно зрізати декілька дерев. Також доповнив, що на частину земельної ділянки, де позивач просить встановити земельний сервітут, встановлено обмеження, оскільки там проходить лінія електропередачі, що належить ПАТ "Закарпаттяобленерго".

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Вислухавши представника відповідача, допитавши свідків та оглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із інформації Державного земельного кадастру право власності та речові права на земельну ділянку та державного акту серії ЯК № 379527 вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, що розташована в с. Нересниця, вул. І.Франка, 101 "а" (а.с.14-15).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав, ОСОБА_3, на підставі договору дарування від 05 вересня 2011 року, є власником житлового будинку № 100 по вул. І.Франка в с. Нересниця Тячівського району (а.с.11).

Із нотаріально посвідченого договору дарування від 05 вересня 2011 року вбачається, що ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла в дар домоволодіння, що знаходиться за адресою: с. Нересниця, вул. І.Франка (колишні назви ОСОБА_1, Гагаріна, Гірська), 100, Тячівського району, що розташоване на земельній ділянці, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 2124484801:04:004:0004 (а.с.13).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, що розташовані: с. Нересниця, вул. І.Франка, 99, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, кадастровий номер 2124484800:04:004:0077, та с. Нересниця, вул. І.Франка, б/н, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2124484800:04:004:0071 (а.с.16-18).

Із листа Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 21 березня 2016 року № 04/ц-77 вбачається, що під'їзна дорога до земельних ділянок, що належать ОСОБА_2, зі сторони вулиці І.Франка в с. Нересниця, фактично відсутня (а.с.8-10).

Згідно договору на обмежене право користування земельною ділянкою від 2001 року та схеми до нього, на частину земельної ділянки, що розташована в с. Нересниця, вул. І.Франка, 100, та належить ОСОБА_3, встановлене обмеження, у зв'язку з проходженням через неї лінії електропередачі (ЛЕП 10 кВ) (а.с.75-79).

Із долучених до справи фотографій вбачається, що на частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_3, і на якій позивач хоче встановити земельний сервітут, зі сторони вулиці ОСОБА_4, знаходяться багаторічні дерева та стовпи лінії електропередачі. Також, через дану частину земельної ділянки проходить стежка. Крім цього, із даних фотографій вбачається, що до будинку позивача є дорога по вулиці Молодіжна, тобто є наявний проїзд (а.с.84-87).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що живе по вул. І.Франка в с. Нересниця з 1972 року, і є сусідкою позивача та відповідача. На частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_3, і через яку ОСОБА_2 хоче зробити дорогу, останньої ніколи не було, а лише була пішохідна стежка. До будинку ОСОБА_2 є дорога зі сторони вулиці Молодіжна, якою остання постійно користується. Однак, під'їзд до будинку позивача через дану вулицю, є приблизно на 1 кілометр довшим та з іншої сторони, ніж стежка з сторони вулиці ОСОБА_4. Також зазначила, що до будинку позивача є ще одна дорога, з сторони вулиці ОСОБА_4, яка проходить попри річку.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що являється сином відповідача та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Зі сторони вулиці ОСОБА_4 до будинку позивача ніколи не було дороги, а лише була стежка, по якій можна було пройти чи проїхати на велосипеді. Попри дану стежку ростуть багаторічні дерева та проходить лінія електропередачі. До будинку позивача є дорога з вулиці Молодіжна, якою остання постійно користується, однак дана дорога є на 1 кілометр довшою та з іншої сторони, ніж стежка з сторони вулиці ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частина 1 ст. 402 ЦК України передбачає можливість встановлення сервітуту договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Частина 1 ст. 404 ЦК України встановлює способи встановлення, в тому числі, можливостей земельного сервітуту, серед яких: право проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Крім того, за приписами ч.2 ст. 404 ЦК України, особа має право вимагати встановлення земельного сервітуту не лише від власника іншої земельної ділянки, а й від володільця.

Відповідно до вимог ст. 98 Земельного Кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Згідно ч. 4 цієї ж статті Земельного Кодексу України, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Статтею 99 Земельного Кодексу України визначено наступні види земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Згідно ч.ч.1,2 ст.100 Земельного Кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Згідно ст. 101 ЗК України, власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Відповідно до ч. 3 вказаної норми Кодексу, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

За змістом ст. 103 Земельного Кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно п. 22-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року №7 види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивач може повноцінно використовувати земельні ділянки, що розташовані в с. Нересниця по вул. І.Франка, 99, на якій розташований житловий будинок та в с. Нересниця по вул. І.Франка, б/н,що їй належать, оскільки до даних земельних ділянок та житлового будинку є дорога для проїзду автомобільним транспортом з сторони вулиці Молодіжна та стежка для проходу чи проїзду велосипедом з сторони вулиці ОСОБА_4, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 401-404 ЦК України, ст.ст. 98- 102 ЗК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Нересницька сільська рада Тячівського району та публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які беруть участь у справі але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.В. Ніточко