Постанова

від 14.06.2016 по справі 820/11728/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 р. № 820/11728/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Харківський бронетанковий завод" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення–рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб’єктів владних повноважень, що викладені в актах перевірок, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим просять у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №483 від 13.10.2015 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Харківський БТЗ", згідно п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено документальна позапланова невиїзна перевірка державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Спецбудпостачання" за період з 01.10.2014 по 13.10.2015, ТОВ "Профбізнесгруп" за період з 01.01.2014 по 13.10.2015, реальності та повноти відображення в обліку, їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності.

Результати перевірки викладені в акті №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 (а.с. 13 - 54 т.1).

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено:

- порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого Державним підприємством "Харківський бронетанковий завод" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 11601944,63 грн, а саме: листопад 2014 року на суму ПДВ 620673,57 грн, грудень 2014 року на суму ПДВ 3452466,33 грн, лютий 2015 року на суму ПДВ 1078804,72 грн, квітень 2015 року на суму ПДВ 6450000,01 грн, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) на 620673,57 грн, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на 1328183 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд.25) на 9653088 грн;

- порушення п. 44.1 ст.44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого Державним підприємством "Харківський бронетанковий завод" занижено податок на прибуток за 2014 рік на 3665826 грн.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001052203 від 24.11.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 14479632 грн, з яких: за основним платежем - 9653088 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4826544 грн (а.с. 64 т. 1), податкове повідомлення - рішення №0001042203 від 24.11.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств на суму 5498739 грн, з яких: за основним платежем - 3665826 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1832913 грн (а.с. 65 т. 1), податкове повідомлення-рішення №0001062203 від 22.11.2015, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 1948857 грн (а.с. 66 т. 1).

З дослідженого акту перевірки №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень–рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "Спецбудпостачання".

Судом встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Спецбудпостачання".

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно із пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, в розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 "Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної", що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 та діяв до 01.03.2014 року, та Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10 "Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962 (набрав чинності 01.03.2014 року та діяв до 01.12.2014 року, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податкового кодексу України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Проте, судом встановлено, що на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки позивачем документи на підтвердження реальності господарських відносин із контрагентом ТОВ "Спецбудпостачання" надано не було.

Як вбачається із акту перевірки Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015, відповідно до постанови слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області лейтенанта ОСОБА_3 від 11.05.2015 "Про витребування документів" по кримінальному провадженню №22014220000000259 у посадових осіб державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" витребувано документи по взаємовідносинам з ТОВ "Спецбудпостачання" (код 35702376) за період з 01.10.2014 по 11.05.2015. Відповідно до опису вилучених документів, документи у кількості 47 одиниць видав 12.05.2015 головний бухгалтер ОСОБА_4 та одержав слідчий СВ УСБУ в Харківській області лейтенант ОСОБА_3

Відповідач на підставі п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України листами від 18.06.2015 №3004/9/20-33-22-03-13, від 06.07.2015 №3214/20-33-22-03-13 звертався до слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області лейтенанта ОСОБА_3 з проханням надати фахівцям контролюючого органу можливість ознайомлення з вилученими документами або надати їх завірені копії у встановлені даним пунктом терміни, чи повідомити про теперішнє місцезнаходження вказаних документів.

Листом від 08.07.2015 №47/14189 старшим слідчим відділу розслідувань особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями, СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_5 повідомлено податкову інспекцію про повернення державному підприємству "Харківський бронетанковий завод" фінансово-господарських документів, що вилучались, та зобов’язано Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області негайно поновити проведення перевірки державного підприємства "Харківський бронетанковий завод", призначеної під час розслідування кримінального провадження від 03.02.2014 року №12014220060000284 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5, ч.3 ст.191, ч.1 ст.205 КК України.

До листа від 08.07.2015 №47/14189 додано копію листа старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 на ім'я директора державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" ОСОБА_7 про повернення отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014220000000259 від 06.10.2014 року оригіналів документів щодо фінансово-господарських відносин між державним підприємством "Харківський бронетанковий завод" та ТОВ "Спецбудпостачання", ТОВ "Торгівельно-будівельний альянс" за період 2014-2015 роки, на вказаній копії листа міститься запис: "Оригінали документів згідно описів отримав в повному обсязі. Заступник директора ДП "ХБТЗ" Піддубний" та стоїть підпис.

На підставі вказаного листа, відповідачем направлено письмовий запит на ім'я директора державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" ОСОБА_7 14.07.2015 №10949/10/20-33-22-03-14 щодо надання вищезазначених документів до перевірки або повідомлення про їх місцезнаходження на теперішній час, а також надання пояснень щодо отримання цих документів у слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 працівником державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" на прізвище ОСОБА_8.

Листом позивач повідомив контролюючий орган про те, що документи підтверджуючі співпрацю підприємства з ТОВ "Спеубудпостачання" відсутні через їх вилучення 14.01.2015 року Службою безпеки України відповідно до постанови про витребування документів від 11.05.2015 року вилучені документи співпраці підприємства з ТОВ "Спецбудпостачання", про що складено опис.

Що стосується працівника за прізвищем ОСОБА_8, підприємством додатково листом №8/13/9 від 13.08.2015, повідомлено, що ОСОБА_8 працював на державному підприємстві "Харківський бронетанковий завод" за трудовою угодою у період з 11 листопада 2014 року по 08 липня 2015 року. На підприємстві він виконував наступні функції: здійснення добового контролю та несенням варти працівниками служби охорони; недопущення випадків крадіжки майна держпідприємства; здійснення контролю за складським приміщенням; недопущення терористичних актів на території підприємства. Доручень ОСОБА_8 від керівництва державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" щодо одержання документів від СБ України, ні усно, ні письмово не отримував. Тому, документи які були вилучені СБ України на підприємство не повертались.

Судом встановлено, що Західна ОДПІ м. Харкова листом від 15.07.2015 №3433/9/20-33-22-03-13 звернулася до слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області з проханням надати інформацію про обставини повернення державному підприємству "Харківський бронетанковий завод" отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014220000000259 від 06.10.2014 оригіналів документів щодо фінансово-господарських відносин між ДП "Харківський бронетанковий завод" та ТОВ "Спецбудпостачання", ТОВ "Торгівельно-будівельний альянс" за період 2014-2015 роки згідно листа старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_6 на ім'я директора ДП "Харківський бронетанковий завод" ОСОБА_7

Так, відповідачем отримано відповідь від 01.09.2015 №70/6-3641, згідно якої зазначено, що фінансово-господарські документи по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ "Спецбудпостачання", ТОВ "Торгівельно-будівельний альянс" надані ДП "Харківський бронетанковий завод" на підставі постанови слідчого відділу Управління, повернуті у повному обсязі на адресу заводу старшим слідчим з ОВС СВ УСБУ у Харківській області ОСОБА_6 у зв’язку з минуванням потреби. Документи передано на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод" супровідним листом №70/6-259 від 03.07.2015 через помічника директора ДП "Харківський бронетанковий завод" ОСОБА_8, повноваження якого підтверджені службовим посвідченням №2349, та який особисто отримав вказану документацію. До даного листа додано копію посвідчення №2349 та лист №70/6-259 від 03.07.2015 року.

Поряд із тим, суд зазначає, що відповідно до протоколу допиту свідка від 22.10.2015, ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 повідомив, що за період з 26.09.2014 по 29.10.2014 працював на ДП "Харківський бронетанковий завод" заступником директора по безпеці. З 10.11.2014 по 08.07.2015 по трудовій угоді праював помічником директора ДП "Харківський бронетанковий завод" по режиму (згідно протоколу прийнято на роботу згідно трудової угоди та внутрішнього наказу).

У вищевказаному протоколі, ОСОБА_8 повідомив, що 07.07.2015 у слідчого Головко А. в управлінні СБУ у Харківській області по акту прийома-передачі отримав документи, але після цього забув документи на лавочці неподалік від церкви в районі Дзеркальної струї. Коли виявив, що документів немає звернувся до Київського РВ ХО ГУМВД України в Харківській області з заявою. 08.07.2015 після повідомлення директора про втрату документів, був звільнений (написав заяву про розірвання трудової угоди).

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Таким чином, на платника податків покладається обов'язок з відновлення втрачених документів, проте ДП "Харківський бронетанковий завод" в порушення норм чинного законодавства не відновлено втрачені документи та не надано їх до перевірки, що відбулась 06.11.2015 , тобто після сплину терміну, встановленого Податковим кодексом для відновлення втрачених документів.

Також, суд звертає увагу, що у судовому засідання 08.06.2016 представником позивача долучено до матеріалів справи копії первинних документів, у підтвердження господарських відносин із ТОВ "Спецбудпостачання", які були відновлені позивачем.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, ДП "Харківський бронетанковий завод" направив відповідний запит на адресу ТОВ "Спецбудпостачання" для відновлення втрачених документів.

Проте, суд зазначає що у матеріалах справи відсутні будь-які супровідні листи, які б свідчили про направлення первинних документів у підтвердження господарських відносин ТОВ "Спецбудпостачання" на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод". Крім того, вказані документи засвідчені саме директором ДП "Харківський бронетанковий завод", про що свідчить печатка та підпис директора.

Крім того, суд звертає увагу, що старшим слідчим СУ ГУМВС України у Харківській області майором міліції ОСОБА_5 направлявся на адресу ТОВ "Спецбудпостачання" відповідний запит про надання належним чином завірених копій документів, які б підтверджували господарські взаємовідносини із ДП "Харківський бронетанковий завод".

Проте відповіді на вказаний запит надано не було.

З огляду на зазначене, враховуючи ненадання належним чином оформленої первинної документації позивачем до перевірки та відсутності документів щодо підтвердження реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування.

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до неправомірного обрахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та як наслідок обґрунтованості винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що висновки контролюючого органу викладені у акті №486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015 є обґрунтованими, у зв’язку з чим позовні вимоги державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2015 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2016 року.

Суддя Р.В. Мельников