Постанова

від 22.06.2016 по справі 813/695/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 876/5658/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Федчук М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року за позовом приватного підприємства «Арт-Енерго» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2015 року приватне підприємство «Арт-Енерго» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Пустомитівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2015 року № 0000132200.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 30.01.2015 року № 194/13-25-22-00/33863093 про нереальність господарських операцій з ТзОВ «Денікс Груп» є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 09.02.2015 року № 0000132200. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Арт-Енерго» (м. Львів, вул. Драгана, 9, ЄДРПОУ 33863093) 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) гривень судового збору.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального й процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав зазначених у апеляційній скарзі.

Зокрема, звертає увагу на те, що порушення суб'єктом господарювання зазначених вимог податкового законодавства (зокрема, ненадання на вимогу органу державної податкової служби документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, відсутність технічної можливості виконання господарських операцій у задекларованих обсягах, не підтвердження факту отримання активу від контрагентів) є достатнім та допустимим доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для податкового обліку платника податків. Апелянт вважає, що у разі відсутності реального руху активів право на формування витрат та/або податкового кредиту відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Пустомитівському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Арт-Енерго», код за ЄДРПОУ 33863093 з питань дотримання податкового законодавства при формуванні доходів та витрат підприємства, формування податкового зобов'язання та податкового кредиту при здійсненні вищевказаних операцій, реальності проведення задекларованих господарських операцій безпосередньо від постачальників до споживачів товарів робіт, послуг з ТзОВ «Денікс Груп» (код ЄДРПОУ 37882958) за період з 01.01.2012 по 01.12.2014 року.

За результатами перевірки 30.01.2015 податковим органом складено акт № 194/13-25-22-00/33863093, яким встановлено порушення позивачем:

- відсутність об'єктів оподаткування щодо придбання товару у ТзОВ «Денікс Груп» (код ЄДРПОУ 37882958), по якому доведено факт нереальності вчинення господарських операцій за період з 01.06.2014 по 30.09.2014, які підпадають під визначення ст.44, ст. 185, ст.198 Податкового кодексу України;

- п. 14.1.36, п. 14.1, п. 14.1.231 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201, пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (з змінами та доповненнями) завищено податковий кредит на загальну суму - 79 661,38 грн., а саме за серпень 2014 року на суму 79 661,38 грн., відповідно встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму - 79 661,38 грн., а саме за серпень 2014 року на суму 79 661,38грн..

Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «Денікс Груп».

На підставі акта перевірки 09.02.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 119 492,07 грн. (основний платіж - 79 661,38 грн., штрафна (фінансова) санкція - 39 830,69 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що відсутність у позивача ТТН не спростовує реальності здійснених ним господарських операцій, оскільки факт реальності підтверджується належними та допустимими доказами долученими позивачем до матеріалів справи, а саме видатковими, податковими накладними, підписаними актами приймання виконання робіт, розрахунковими документами, договорами.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарської операції ПП «Арт-Енерго» по придбанню ТМЦ та отриманню послуг.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають дійсним обставинам справи та є помилковими з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Арт-Енерго» та ТзОВ «Денікс Груп» укладено договір купівлі-продажу від 01.06.2014 № 43 (далі - договір), відповідно до умов якого ТзОВ «Денікс Груп» (продавець) бере на себе зобов'язання передати у власність покупця електротехнічну продукцію та іншу продукцію та товарно-матеріальні цінності партіями, на умовах визначених цим договором, а ПП «Арт-Енерго» (покупець) зобов'язується приймати товар у власність і своєчасно його сплачувати.

За умовами вказаної угоди сторона продавця бере на себе зобов'язання щодо передачі у власність електротехнічної продукції та товарно - матеріальних цінностей в кількості та на умовах, що визначені договором. Поставка товару повинна відповідати структурі замовлення покупця. П.2.3 угоди визначено, що в ціну товару входить вартість його транспортування. Поставки товару здійснюються коштами та транспортом продавця на склад покупця за адресою : м.Львів, вул..Стрийська, 195.

Актом податкової перевірки стверджується про здійснення факту оплати за отриманий товар перед ТзОВ «Денікс Груп» у розмірі 477 968,20 грн. ( ст.11 акта перевірки).

Остаточний розрахунок за отриманий товар здійснювався позивачем на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 20.11.2014 року № 11-01/14, за умовами якого визначено, що попередній кредитор відступає право кредиторської вимоги за договором № 01-14 від 01.08.2014 року у розмірі 80 468,40 грн.( Т.І а.с. 80).

Підтвердження факту поставки товару, на думку суду першої інстанції, підтверджується наявністю відповідних складських приміщень, які позивач орендує за умовами договору від 01.05.2012 року № 03/05 (т.І а.с. 99).

Судом першої інстанції обставина щодо здійснення оплати, а також наявність видаткових накладних та податкових накладних визначена основною підставою для формування податкових зобов'язань за вказаним договором.

Крім того, судом першої інстанції стверджується, що реальність господарської операції підтверджена реалізацією придбаного товару таким контрагентам, як ТзОВ «Каскадбуд», ПП «Форштаг», ДП обслуговування повітряного руху України, ДГТО «Львівська залізниця», ДП НАЕК «Енергоатом», ЛУ ПАТ «Електро».

На думку суду апеляційної інстанції досліджуючи правомірність формування податкового кредиту, слід отримати докази вчинення господарської операції з вказаним контрагентом.

Досліджуючи первинні документи, що знаходяться в матеріалах справи, а саме : видаткові накладні та податкові накладні, колегія суддів вказує на наступне.

Інформація, що міститься в видаткових накладних є неповною, оскільки відсутні повні реквізити підприємств, умови здійснення поставки та покликання на договір, місце складання документа. Отримання товару здійснювалось директором підприємства позивача, що передбачає наявність оформлення відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які відсутні.

Відповідно до ст. 9 Закону « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. №88 (далі - Положення №88). первинні документи мають містити такі обов'язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату і місце складання;

3) назву підприємства, від імені якого складено документ;

4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпис - обов'язковий реквізит будь-якого первинного документа. Згідно з п. 2.13 Положення №88, з урахуванням ч. 5 ст. 8 Закону, керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право підписувати первинні документи. Саме ці особи згідно з ч. 8 ст. 9 Закону відповідають за невчасність складання первинних документів та недостовірність даних у них. Згідно з п. 2.5 Положення №88 документ повинен бути підписаний особисто, а підпис скріплений печаткою. Справжність первинного документа може викликати сумнів, якщо підпис не супроводжується розшифруванням прізвища та ініціалами ( ухвала ВАСУ від 11.03.2010 р. №К-11579/07). Документ може бути не визнано за первинний також і тоді, якщо біля підпису відповідальної особи не зазначено її посада (рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 р. №14/211, від 19.05.2010 р. №14/206).

З врахуванням наведеного, директор ставить підпис тільки вгорі біля «Затверджую», а біля слів «Відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення» ставиться підпис відповідальної особи, призначеної директором.

Зміст долучених податкових накладних ( т.І а.с, 51-79) містить покликання на вид договору, як підставу формування податкових зобов'язань, інший ніж визначено позивачем. Податкові накладні містять інформацію про договір від 13.06.2016 року, від 01.07.2014 року № 64/1, від 01.08.2014 року №01-14, від 01.06.2014 року №65, що заперечує твердження позивача та суду першої інстанції про поставку матеріальних цінностей в межах вказаної угоди.

Досліджуючи зміст договору оренди ( т.І а.с. 99), за умовами якого позивач отримав в користування приміщення за адресою : м.Львів, вул. Стрийська , 195, загальною площею 300 кв.м ( в тому числі 75,8 - складські приміщення, 221, 9 кв.м - офісні приміщення ), колегія суддів вважає, що вказана угоди не може підтверджувати факт поставки матеріальних цінностей. Укладення договору оренди приміщення передбачає укладення акта приймання-передачі приміщення за вказаним договором, державної реєстрації, сплати комунальних платежів. В акті податкової перевірки зазначається про те, що у періоді, що охоплений податковою перевіркою, ПП «Арт-Енерго» використовувало у своїй діяльності основні фонди 1-ої групи за адресою : Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники , вул. Скнилівська, 21, площа офісного приміщення складає 367, 1 кв.м , площа складу складає 587,8 кв.м.. Вказані обставини, на думку колегії суддів, не дають підстав вважати, що вказане приміщення було використано для приймання матеріальних цінностей. Крім того, долучений статут підприємства позивача зазначає про те, що засновником Статутного фонду підприємства у розмірі 100 % є фізична особа ОСОБА_1, прізвище якого співпадає з прізвищем орендодавця за вказаним договором.

Вказані обставини є доказом того, що позивачем не доведено факту походження, отримання матеріальних цінностей від товариства ТзОВ «Денікс Груп», що підтверджує правомірність дій податкового органу при здійсненні донарахування податкових платежів.

Покликання суду першої інстанції на судову практику за участю товариства «Денікс Груп» заперечується ухвалою касаційної інстанції від 31.05.2016 року у справі № К/900/ 21911/15.

Відповідно до п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів не вбачає наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) проведення зазначених операцій. Обставини здійснення позивачем операцій свідчать про їх безтоварних характер проведення, тобто фактично свідчать про намір платника податків безпідставно сформувати податковий кредит, а також одержати податкову вигоду у вигляді бюджетного відшкодування ПДВ.

З наявних у справі документів слідує, що фактично господарських операцій саме між позивачем, та його контрагентами не відбувалось, а тому надані до справи копії первинних документів не можуть бути взяті до уваги навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» ).

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а відтак, постанова суду підлягає скасуванню.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі № 813/695/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст

виготовлено 29.06.2016 року.