Ухвала

від 30.06.2016 по справі 826/14876/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ К/800/18756/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Мороза В.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015

року

у справі № 826/14876/14

за позовом приватного підприємства «Скат»

до Київської міської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року приватне підприємство «Скат» (далі - ПП «Скат») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (правонаступником якої є Київська міська митниця ДФС) про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування митної вартості товарів; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2014 №100250004/2014/000086/2; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2014 №100250004/2014/00081; визнання протиправними дій відповідача щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом; стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Скат» (код ЄДРПОУ 24935592) надмірно сплачених обов'язкових платежів на загальну суму 529 926,44 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.05.2014 №100250004/2014/000086/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2014/00081. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволеного позову, Київська міська митниця ДФС оскаржила їх у цій частині у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову повністю.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ПП «Скат» просило залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 220 1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ПП «Скат» з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару подало до Київської регіональної митниці вантажну митну декларацію №100250004/2014/092589 та відповідну декларацію митної вартості на імпортований товар - комплектуючі до літаків.

При цьому митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом) на рівні: код товару 8803200010 - 102 046,68 грн.; код товару 8502392010 - 17408,17 грн.; код товару 8511400010 - 62 669,40.

Вказаний товар ввезено позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту від 22.04.2014 №22/04/14, укладеного між «SW TECHNICS» філія ТОВ «SILK WAY» (продавець) та ПП «Скат» (покупець).

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії наступних документів: вказаного вище контракту та специфікацій до нього, платіжних доручень, акта оцінки технічного стану, міжнародної товарно-транспортної накладної, митної декларації країни відправлення, листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09.07.2014 №8164-14, договору про організацію міжнародних перевезень вантажу від 10.04.2014 №10/04/14, акта здачі-прийняття робіт, рахунку за транспортні послуги, платіжного доручення.

У зв'язку з тим, що надані документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять неповні відомості та розбіжності, Київською міжрегіональною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2014 №100250004/2014/000086/2, згідно з яким проведено коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом (№2ґ), а саме: митна вартість товару визначена відповідачем на рівні: код товару 8803200010 - 139 289,20 грн.; код товару 8502392010 - 16 500,00 грн.; код товару 8511400010 - 79 800,00 грн.

Вказане рішення мотивоване тим, що за результатами проведеного контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості встановлено, що документи які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містять розбіжності: не надано всіх документів, передбачених пунктом 2.2 договору від 22.04.2014 №22/04/14 покупець несе усі витрати по страхуванню та транспортуванню товару до місця призначення; на вимогу органу доходів і зборів необхідно надати додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості. Визначення митної вартості товару за резервним методом ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене за МД від 07.04.2014 №125120106/2014/362161 та від 13.03.2014 №504060000/2014/001873.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2014/00081.

Також судом першої інстанції установлено, що страхування товару не здійснювалось, витрати на транспортування включено у вартість товару, а відомості про вартість перевезення підтверджуються необхідними документами.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача на необхідність надання рахунків про здійснення платежів третім особам, каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, оскільки доказів на підтвердження укладення позивачем договорів з третіми особами матеріали справи не містять, а технічний стан товарів може унеможливлювати надання каталогів та прейскурантів (прайс-листів) виробником товарів, а тому вказані обставини, не є підставою для висновку про не підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Приймаючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач в якості підтвердження заявленої митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару та додаткові документи на вимогу митниці; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, оспорювані рішення та картка відмови відповідача підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу (МК) України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право серед іншого у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, частиною шостою установлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 МК України.

Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для витребовування додаткових документів була відсутність, на думку митного органу, у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також вказані документи містили розбіжності: не надано всіх документів, передбачених пунктом 2.2 договору від 22.04.2014 №22/04/14, згідно з яким покупець несе усі витрати по страхуванню та транспортуванню товару до місця призначення.

Проте, судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем до митного оформлення було надано всі необхідні документи для визначення за першим методом вартості товару, які передбачено другою частиною статті 53 МК України. Водночас, виявлені відповідачем розбіжності та неповнота інформації у наданих документах не відповідають дійсності, оскільки згідно з умовами придбання товару позивачем страхування товару не здійснювалось, а витрати на транспортування включено у вартість товару.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Жодних обставин, які б свідчили про наявність застережень щодо застосування основного методу визначення митної вартості, визначених у частині першій статті 58 МК України, судами попередніх інстанцій не установлено.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій установлено відсутність у наданих позивачем документах розбіжностей, які б перешкоджали застосуванню основного методу визначення митної вартості товарів, а позивачем надано всі передбачені статтею 53 МК України обов'язкові документи, які не містять ознак їх підробки і в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в частині скасування оспорюваного рішення та картки відмови у цій справі.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права, установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

В.Ф. Мороз

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель