Рішення

від 13.06.2016 по справі 758/1207/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1207/16-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 червня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Ларіонової Н. М. ,

при секретарі - Калашніковій Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві цивільну справу за позовом ЖБК «Київ-4» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до районного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2000 р. по 01.12.2015 р. з урахуванням інфляційного нарахування та 3 % у розмірі 179411, 78 грн., мотивуючи тим, що відповідачі проживають у АДРЕСА_2. Обслуговування та утримання у вказаному житловому будинку здійснює позивач на підставі договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг-ВАТ «Київгаз», ТДВ»Укрліфтсервіс», КП «Виноградар» Подільського району м. Києва. Квартира АДРЕСА_1, що складається з 3-х кімнат, загальною площею 42.20кв.м, належить ОСОБА_1 (далі відповідач 1). Власником особового рахунку квартири та членом ЖБК «Київ-4» є відповідач 1. ОСОБА_2 (далі відповідач 2) є сином відповідача 1та проживає у АДРЕСА_1 Відповідно до Статуту ЖБК «Київ-4» мають обов'язок своєчасно сплачувати платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території та плату за спожиті комунальні послуги. Проте відповідачі своєчасно та у повному обсязі не сплачують наданні їм житлово-комунальні послуги, та станом на 01.12.2015 р. мають заборгованість по платежу у розмірі 62 072, 20 грн., а також 107 446,24 грн. інфляційного нарахування, та 9 893, 34 грн. 3% річних, загальна заборгованість складає: 179 411,78 грн. Стверджує, що неналежне виконання відповідачами зобов'язань, порушує право позивача на одержання плати за надані житлово-комунальні послуги в установлений законодавством строк. Несплата відповідачами витрат, пов'язаних з наданням спожитих житлово-комунальних послуг, ускладнює їх надання в повному обсязі для інших мешканців будинку та ставить під загрозу збереження та нормальне функціонування житлового фонду усього будинку. У зв*язку з невиконанням відповідачами своїх обов'язків, щодо сплати житлово-комунальних послуг змусило позивача звернутися до суду.

До початку судового засідання представник позивача подана заява про розгляд справи за її відсутності, підтримки позову в повному обсязі та незаперечення проти постановлення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі, заяву про розгляд заяви за його відсутності не подавали.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до таких висновків.

Я встановлено в судовому засіданні, у в квартирі АДРЕСА_1, що у Подільському районі м. Києва, зареєстровані ОСОБА_1 - власник, її син - ОСОБА_2.

Позивач, як обслуговуюча організація, надає мешканцям квартир житлово-комунальні послуги із гарячого/холодного водопостачання та водовідведення, опалення та послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території на підставі договір, укладених позивачем з ВАТ «Київгаз» (договір № 32 від 29.12.2006 р.), ТДВ «Укрліфтсервіс» (договір № 620 від 02.08.2004 р.), КП «Виноградар» Подільського району м.Києва (договір № 4 від 01.03.2008 р.).

Відповідач, проживає в квартирі № 44 вищевказаного житловому будинку, що належить позивачу, та є споживачами всіх комунальних послуг, але не оплачують їх.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок(квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Згідно ч.2 п. 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45 власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем розрахунків, відповідачі не систематично вносили плату за спожиті житлово-комунальні послуги, а тому мають заборгованість по платежам станом на 01 грудня 2015 р. у розмірі 62 072,2 грн.

Стаття 322 ЦК України визначає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З системного аналізу чинного законодавства України можна зробити висновок, що утримання майна власників житлових приміщень (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат експлуатуючій організації у зв'язку з чим вказана особа є також споживачем житлово-комунальних виходячи з приписів ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», яка визначає, що споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Як вже зазначалося вище, відповідач є власником саме житлового приміщення, а тому згідно з вимогами чинного законодавства України на нього, крім обов'язку зі сплати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення тощо) за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами, покладено також обов'язок приймати участь в зальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі його приміщення.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

На підставі ст.ст.156, 162 ЖК України відповідач, як власник, зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені законом строки. Але вказані вимоги відповідачем порушені, в зв'язку з чим станом на 01.12.2015 р. має заборгованість перед позивачем в розмірі 62 072,79 грн., яка утворилась за період лютий 2000 р. - листопад 2015 р.

Згідно ст. 257 ЦП України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.267 ч.3 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У зв'язку з цим для застосування строку позовної давності у судовому порядку необхідна заява відповідача про застосування строку позовної давності в порядку ст.267 ЦК України.

Відповідачі, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судові засідання не з'явились, заяву про застосування строку позовної давності, в т.ч. поштою та через канцелярію суду, не подали.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ЖБК «Київ-4» в частині стягнення заборгованості в розмірі 62 072,2 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Крім існуючої заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період прострочення позивач просить стягнути з відповідача нараховані три проценти річних,інфляційні втрати та пеня за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Згідно наданого позивачем розрахунку, за період прострочення з лютого 2000 р. по листопад 2015 р. відповідачам нараховано три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 9 893,34 грн., інфляційна складова в сумі 107 446,24 грн.

Законом України «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» встановлено, що нарахування та стягнення пені (штрафних санкцій) за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості, яка утворилася з 01.01.2011 року.

Тому вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних вимог за період до 01.01.2011 р. не підлягають задоволенню, оскільки не засновані на законі.

Також, відповідно до п. 10 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у встановлених законом чи договором розмірах. Отже, розмір такої пені повинен бути зазначений в самому договорі, що є укладеним між споживачем і надавачем таких послуг, або передбачений Законом України.

На даний момент законами України не встановлено механізму визначення розміру пені за прострочення сплати житлово-комунальних послуг, а на підтвердження своїх вимог позивачем не наданий укладений у встановленому законом договір про надання послуг.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від построчено суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Однак, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат на три проценти річних не підлягають задоволенню, оскільки положення ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, на дані правовідносини не поширюється. Тому вимоги позивача в цій частині не засновані на законі, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 691,18 грн., сплачений позивачем при подачі позову.

Крім того, на підставі п.2 ч.3 ст.79, ст.84 ЦПК України, з урахуванням вимог Закону України від 20 грудня 2011 року N 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 1 948,8 грн., які підтверджені наданими позивачем платіжними дорученнями.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст.84, 88 ЦПК України загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, становить 4 639,98 грн., тобто по 2 319,99 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі наведеного, ст.ст.156, 162 ЖК України, ст.ст.20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст.10, 11, 58-60, 88, 209, 212, 213, 214-215, 224-228 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов житлово-будівельного кооперативу «Київ-4» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1(ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), на користь житлово-будівельного кооперативу «Київ-4» (код ЄДРПОУ 21566591) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2000 р. по 01.12.2015 р. в сумі 62 072,2 грн. (шістдесят дві тисячі сімдесят дві грн. 20 коп.).

В решті частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), на користь житлово-будівельного кооперативу «Київ-4» (код ЄДРПОУ 21566591) судові витрати в розмірі по 2 319,99 грн. (дві тисячі триста дев'ятнадцять грн. 99 коп.) з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто Подільським районним судом м.Києва за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова