Рішення

від 24.11.2016 по справі 758/1207/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В.,Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ЖБК «Київ-4»

на заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 червня 2016 року

в цивільній справі за позовом ЖБК «Київ-4» до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2016 року позивач звернувся до відповідачів з даним позовом. Посилаючись на те,що починаючи з 01.01.2000 року відповідачі ,які мешкають у квартирі АДРЕСА_1,не оплачують надані їм комунальні послуги в наслідок чого станом на 01.12.2015 року в них виникла заборгованість у розмірі 62072.20 грн.,просили стягнути з них солідарно цю заборгованість ,а також 107 446.24 грн. інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 9 893.34 грн.,а всього 179 411.78 коп.

Заочним рішенням Подільського районного суду м.Києва від 13 червня 2016 року позов задоволено частково. З відповідачів на користь позивача стягнуто солідарно заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2000 року по 01.12.2015 року в сумі 62 072,2 грн. та судові витрати в розмірі по 2 319,99 грн. з кожного. У задоволені позову в інший частині відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового про задоволення таких позовних вимог у повному обсязі. Посилається на незаконність та необгрунтованість судового рішення в цій частині,безпідставне не застосування ст.625 ЦК України,неурахування правових висновків ВСУ щодо відповідальності боржників за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

В суді апеляційної інстанції представник ЖБК «Київ-4» ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 двічі в судове засідання не з'явилися, неодноразові поштові виклики до суду не отримують, двері для вручення повісток не відчиняють про ,що складено відповідний акт від 16.11.2016 року.

Виходячи з такого колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом у квартирі АДРЕСА_1 мешкають та зареєстровані дві особи - відповідачі по справі.

Квартира знаходиться у будинку ЖБК «Київ-4» і саме ЖБК надає мешканцям квартир житлово-комунальні послуги із гарячого/холодного водопостачання та водовідведення, опалення та послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території на підставі договорів, укладених ним з ВАТ «Київгаз» (договір № 32 від 29.12.2006 р.), ТДВ «Укрліфтсервіс» (договір № 620 від 02.08.2004 р.), КП «Виноградар» Подільського району м.Києва (договір № 4 від 01.03.2008 р.).

Відповідачі не здійснюють оплату вказаних послуг з 2000 року в наслідок чого в них виникла заборгованість за період з 01.01.2000 року по 01.12.2015 року в сумі 62 072,2 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за комунальні платежі,суд виходив з того,що зобов'язання має виконуватися належним чином і споживши комунальні послуги,відповідачі повинні їх оплатити.

Вказані висновки суду першої інстанції належним чином вмотивовані і рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується та виходячи з приписів ст.303 ЦПК України,апеляційним судом не перевіряються.

Відмовляючи у стягненні з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд виходив з того,що положення ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, на дані правовідносини не поширюються.

Проте,колегія суддів з такими висновками суду погодится у повній мірі не може.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме такий правовий висновок щодо застосування норм статті 625 ЦК України міститься у постановах Верховного Суду від 20 червня 2012 року, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023 цс15, від 13 січня 2016 року у справі № 6-931 цс15, на що суд, розглядаючи вимоги щодо стягнення втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного здійснення відповідачами оплат за надані житлово-комунальні послуги, уваги не звернув.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Три відсотки річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3% х кількість днів прострочення платежу : 365 : 100.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних відповідачами не оспорювався, вказані нарахування здійснені відповідно до вищезазначеного порядку, тому колегія суддів вважає їх правильними.

Таким чином, у зв'язку з неправильним застосуванням судом норми матеріального права при вирішення питання щодо стягнення інфляційних втрат, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким вимоги ЖБК «КИЇВ- 4 » слід задовольнити .

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314,316,317ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ЖБК «Київ-4» задовольнити .

Рішення Подільського районного суду м.Києва від 13 червня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову ЖБК «Київ-4» до ОСОБА_1,ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким стягнути з ОСОБА_1,ОСОБА_2 на користь ЖБК «Київ-4» - 107 446 ( Сто сім тисяч чотириста сорок шість)грн. 24 коп. інфляційних втрат,- 9 893 ( Дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 34 коп. -3% річних ,солідарно .

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

:

Справа № 758/1207/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 11419 /2016

Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.