Ухвала

від 08.06.2016 по справі 826/16385/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/5234/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016

у справі № 826/16385/15

за позовом Інспекції

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.)

про надання дозволу на проведення податкової перевірки.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Інспекція звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила призначити проведення податкової перевірки відповідача по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Відар Транс Україна» (далі - ТОВ «Відар Транс Україна») за період з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016, у позові відмовлено. Названі судові рішення мотивовані тим, що контролюючим органом не доведено належними засобами доказування факту надсилання платникові обов'язкового запиту в порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК), а також наявності виняткових обставин для призначення спірної перевірки платника.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, покладеними в основу прийняття оскаржуваних рішень, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти зі спору скасувати та прийняти рішення про задоволення даного позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що ненадання ФОП ОСОБА_1 відповіді на обов'язковий запит податкового органу та наявність податкової інформації про ймовірні порушення відповідачем податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Відар Транс Україна» є достатніми підставами для призначення спірної перевірки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Наведений припис Закону відповідає положенням підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК, в силу якого підставою перевірки визнано, зокрема, судове рішення суду про призначення перевірки.

У справі, що переглядається, правова позицію податкового органу, покладена в основу даних позовних вимог, полягає у тому, що: у декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік ФОП ОСОБА_1 задекларував дохід від провадження господарської діяльності у сумі 1 826 911,18 грн.; отримавши податкову інформацію щодо можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по ланцюгу постачання при взаємовідносинах з контрагентами, які надали податкову вигоду, Інспекція надіслала на адресу відповідача рекомендованим листом запит від 09.12.2015 № 653/10/26-52-17-01-47 з вимогою надати пояснення та їх документальні підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Відар Транс»; відповідач не надав відповіді на вказаний запит.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні цього позову, попередні судові інстанції не визнали належним доказом надсилання відповідачеві названого запиту подане Інспекцією рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10). При цьому суди зазначили, що в силу вимог пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, документом, яким підтверджується надання послуг поштового зв'язку, є саме розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Водночас у пункті 2 цих Правил зазначено, що повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Згідно ж з пунктом 42.2 статті 42 ПК документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже, повідомлення про вручення платникові поштового відправлення є належним доказом вручення платникові кореспонденції відповідно до наведених законодавчих норм.

ФОП ОСОБА_1 не подано будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо змісту надісланого платникові поштового відправлення (запиту від 09.12.2015 № 653/10/26-52-17-01-47).

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин висновок судів про недоведеність Інспекцією факту вручення платникові цього запиту є таким, що зроблений з порушенням правил оцінки доказів.

Також при вирішенні даного спору судами не надано оцінку основним доводам Інспекції, якими вона мотивує необхідність проведення спірної перевірки, а саме - наявність інформації про ймовірні порушення відповідачем правил оподаткування, участь ФОП ОСОБА_1 у схемах формування необґрунтованої податкової вигоди.

Отже, наведені в оскаржуваних рішеннях мотиви не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні даного позову, тоді як неповнота установлених судами обставин справи не може бути усунута касаційним судом з огляджу на межі перегляду справи в касаційній інстанції.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для прийняття правильного і вмотивованого рішення з використанням вказівок і висновків касаційного суду, викладених в цій ухвалі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі № 826/16385/15 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько