Рішення

від 22.06.2016 по справі 513/1427/15-ц

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1427/15-ц

Провадження № 2/513/88/16

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Кожокар Т.Я., при секретарі Антонюк Н.П., за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся з даним позовом до суду до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним. Позов обґрунтував тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,59 гектара, яка розташована на території Плахтіївської сільської ради Саратського району. У 2008 році він передав свою земельну ділянку в оренду СВК «Родина». Після спливу строку дії договору, він звернувся до відповідача з вимогою повернути йому земельну ділянку. Однак, керівництво СВК «Родина» роз'яснило, що земельна ділянка перебуває в оренді та розпорядженні кооперативу, тому він повинен обов'язково укласти новий договір оренди. Відповідач ввів його в оману та під психологічним впливом керівництва кооперативу, у червні 2014 року він не вникаючи у суть договору знов підписав договір оренди землі із СВК «Родина». Також, позивач зазначив, що державна реєстрація договору оренди землі була проведена відповідачем без його відома та участі, у договорі зазначені данні його паспорту, який на той час був недійсним через відсутність фотографії при досягненні сорокап'ятирічного віку. Просив визнати договір оренди землі недійсним, оскільки укладена ним угода не відповідала його внутрішній волі та була укладена під впливом обману, зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку в натурі.

Під час розгляду справи позивач, його представник підтримали позов, просили його задовольнити. Позивач надав пояснення відповідно до поданого позову. Крім того ОСОБА_1 пояснив, що обман при укладенні договору оренди землі полягає у тому, що представник СВК скористався тим, що в момент підписання договору він перебував у стані алкогольного сп'яніння та обманув, що він буде мати можливість розірвати договір оренди у будь-який момент, як забажає забрати свою земельну ділянку. У 2014-2015 роках він отримав оренду плату, та літом 2015 року зрозумівши, що при укладенні нового договору його обманули, звернувся із письмовою заявою про розірвання договору оренди. Відповідач відмовив йому з посиланням на те, що договір оренди укладений на сім років, на обробку землі були витрачені значні кошти, тому розірвати договір неможливо.

Представники відповідача позов не визнали, заперечували проти його задоволення та пояснили суду, що позивач працював у СВК «Родина», зазначена земельна ділянка перебуває в оренді кооперативу з 2008 року. У червні 2014 року ОСОБА_1, за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу та обману уклав новий договір оренди землі на сім років. Про те, що договір оренди укладається на вказаний строк та не може бути розірваний, окрім як за умов зазначених у договорі позивач знав. Кооператив добросовісно виконує умови договору, сплачує орендну плату, жодних претензій у позивача не було. Вважають вимоги ОСОБА_5 необгрунтованими та безпідставними, тому просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила у судовому засіданні, що ОСОБА_1 підписував договір оренди землі від 05 червня 2014 року у її присутності. Вони є сусідами, знає ОСОБА_1 багато років. В момент підписання договору позивач був у нормальному стані, не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Умови договору оренди землі знав, що підписує та на який строк укладається договір йому достеменно було відомо.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що проживає неподалік позивача. В один з днів червня 2014 року ОСОБА_8 сказав йому, що підписав договір оренди землі із СВК «Родина». В той день позивач був у стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Статею 60 ЦПК України встановлено, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,59 гектара, яка розташована на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, кадастровий номер 5124584900:01:003:0895 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №678066, виданий 16 квітня 2008 року (а.с.7-9).

Відповідно до копії договору оренди землі від 05 червня 2014 року, ОСОБА_1 (орендодавець) та сільськогосподарський виробничий кооператив «Родина» (орендар) уклали договір оренди землі, за яким орендодавець передав орендарю в оренду земельну ділянку площею 3,59 гектара, кадастровий номер 5124584900:01:003:0895 на строк сім років (а.с.10-11).

Державна реєстрація договору оренди проведена 27 вересня 2014 року (а.с.13).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Отже, сторони правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Частиною першою статті 20 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеженьВ» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Відсутність фотографії у паспорті відповідача на сторінці при досягненні сорока п'яти років не впливало на волевиявлення сторін у момент досягнення згоди з усіх істотних умов договору оренди, та не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1 ст.ст. 229, 230 ЦПК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 не було доведено суду, що під час укладення договору оренди землі від 05 червня 2014 року він був введений в оману відповідачем, вказаний обман сприяв у підписанні ним оспорюваного договору, а також наявність умислу у діях відповідача.

Також позивачем не доведено суду, що під час укладання ним оспорюваного договору оренди землі мала місце його помилка, і така помилка має істотне значення.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 208 210, 215, 229, 230 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина" про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. Я. Кожокар