Рішення

від 13.04.2010 по справі 2-653/2010

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

м. Старокостянтинів, вул. Миру, 9, 31100, (03854) 3-23-40

13 квітня 2010 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Сенькова О.Г.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської районної державної

адміністрації та Веснянської сільської ради про визнання права на земельний пай,

-і

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред'явив позов до Старокостянтинівської районної державної адміністрації та Веснянської сільської ради про визнання права на земельний пай, посилаючись на те, що 28 жовтня 1996 року померла його мати ОСОБА_2, а 18 листопада 1996 року помер його батько ОСОБА_3, які були членами колгоспу ім. 40- річчя Жовтня реорганізованого спочатку в бурякорадгосп ім..Мануїльського, а потім у ВСАТ В«ЗоряВ» , і до виходу на пенсію тривалий час працювали в господарстві. Під час паювання земель сільськогосподарського товариства батьків не включили у списки на одержання земельного паю. Оскільки він як спадкоємець після смерті батьків прийняв спадщину, тому просить задовольнити його вимоги.

Представники Старокостянтинівської районної державної адміністрації та Веснянської сільської ради в судове засідання не зВ»явились, однак подали письмові заяви, в яких просять справу розглянути без їх участі. Представник Старокостянтинівської РДА позор не визнає.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 28 жовтня 1996 року померла мати позивача - ОСОБА_2, а 18 листопада цього ж року помер його батько ОСОБА_3, які були членами колгоспу ім. 40-річчя Жовтня реорганізованого спочатку в бурякорадгосп ім..Мануїльського, а потім у ВСАТ В«ЗоряВ» , і до виходу на пенсію тривалий час працювали в господарстві.

Відповідно до вимог ст.23 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, який діяв на час розпаювання земель, право власності або право постійного користування землею посвідчується затвердженими актами, які видають і реєструють сільські, селищні, міські, районні ради. Державний акт на право колективної власності на землю видавався КСП, кооператив '. акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і в колективній власності громадян. До Державного акта додавався список цих громадян.

Зі змісту вказаного закону вбачається, що право громадян - членів недержавного сільськогосподарського підприємства як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видач: в установленому порядку державного акта на право колективної власності на землі-: недержавному сільськогосподарському підприємству з обов'язковим додатком - списком членів цього підприємства.

Згідно державного акта на право колективної власності на землю, виданного на підставі рішення Старокостянтинівської районної ради №10, 28 грудня 2001 року землю передано відкритому сільськогосподарському акціонерному товариству В«ЗоряВ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оскільки батьки позивача - ОСОБА_3 J1.M. і ОСОБА_3 не набули права на земельну частку (пай), оскільки померли до 28 грудня 2001 року, тому у позові слід відмовити.

На підставі ст.23 ЗК України в редакції 1992 року, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Старокостянтинівської районної державної адміністрації та Веснянської сільської ради про визнання права на земельний пай.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський райсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя