Постанова

від 29.06.2016 по справі 805/897/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 р. Справа №805/897/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:59

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, обґрунтовуючи тим, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.06.2015 року по 31.07.2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Фрахттранссервіс», на підставі якої складено акт №294/05-81-14-02/33244305 від 26.02.2016 року. На підставі зазначено акту сформовані: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.03.2016 року про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу кредиту наступного звітного періоду за січень 2015 року в сумі 21 833,00 грн та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 15.03.2016 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 60 003,00 грн та штрафні санкції на суму 30 001,50 грн. Товариство не згодне з законністю зазначених податкових повідомлень-рішень, оскільки вони ґрунтуються на отриманої інформації від Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №9085/10/05-19-22-04 від 15.12.2015 року та №7606/10/05-19-22-04 від 27.11.2015 року, та на встановленні дефектів у товарно-транспортних накладних. Зазначає, що товариство є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду подано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, що дійсно податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» на підставі: податкової інформації Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №9085/10/05-19-22-04 від 15.12.2015 року та №7606/10/05-19-22-04 від 27.11.2015 року, якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Фрахттранссервіс» та ТОВ «Азовбудвентиляція». Документами наданими до перевірки не забезпечено підтвердження правильності, повноти відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та їх зв'язок з фінансово - господарською діяльністю підприємства. За результатами документальної перевірки встановлено, що у зв'язку з неналежно оформленими товарно-транспортні накладними податкові накладні складені з порушення норм п.201.1 ст.201 Розділу V ПК України, а саме, відсутні обов'язкові реквізити. Вважають, що фінансово-господарська діяльність позивача та контрагента-постачальника не спричиняє реального настання правових наслідків,які обумовлюються укладеними правочинами. Відсутні база і об'єкт оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволені позовних вимог. Крім того вказав на описки викладені у акті перевірки, але помилки не змінюють суті встановлених порушень.

06.06.2016 року ухвалою суду було здійснено заміну неналежного відповідача на належного - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» (код ЄДРПОУ 33244305, АДРЕСА_1, 87534) зареєстровано в якості юридичної особи з 22.12.2004 року, зазначене підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №653439.(т.1 а.с. 26)

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу за допомогою системи електронного документообігу надіслані податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року з самостійно задекларованими сумами податку на додану вартість.(т.1 а.с.75-92)

Згідно Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, за січень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року зареєстровані податкові накладні, зокрема отримані від ТОВ «Фрахттранссервіс». (т.1 а.с.93-137)

З матеріалів справи вбачається, що період з 08.02.2016 року по 19.02.2016 року Жовтневою ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Азовбудвентиляція» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Фрахттранссервіс» за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, з 01.06.2015 року по 31.07.2015 року.

На підставі перевірки складено акт №294/05-81-14-02/33244305 від 26.02.2016 року.(т.1 а.с.10-25)

Перевіркою встановлено порушення вимог: п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1 п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, із змінами та доповненнями та встановлено: завищення задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду у сумі 21 883,00 грн в т.ч. за січень 2015 року - 21 883,00 грн; заниження задекларованої суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного(податкового) періоду та сплачується до державного бюджету на суму 84 917,00 грн в т.ч. за липень 2015 року - 84 917,00 грн.(а.с.32)

На підставі зазначеного акту перевірки сформовані податкові повідомлення - рішення: № НОМЕР_1 від 15.03.2016 року про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу кредиту наступного звітного періоду за січень 2015 року в сумі 21 833,00 грн та № НОМЕР_2 від 15.03.2016 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 60 003,00 грн та штрафні санкції на суму 30 001,50 грн.(т.1 а.с. 8-9)

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам викладеним сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлення відсутності правових наслідків у правовідносинах позивача з контрагентом ТОВ «Фрахттранссервіс».

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фрахттранссервіс», був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні № 0109 від 01.09.2011 року, предметом якого є організація та виконання експедитором за винагороду від свого ім'я та за рахунок замовника посередницьких товарно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні. Експедитор організовує перевезення та експедирування вантажів замовника у відповідності з вимогами останнього, а також правами та обов'язками сторін, передбачених даним договором. Експедитор має право залучати для виконання даного договору третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним за їх дії,як за власні.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фрахттранссервіс», підтверджується наступним.

Рахунками- фактурою №: ФР- 0000025 від 06.01.15; ФР-0000023 від 06.01.15; ФР-0000026 від 12.01.15; ФР- 0000038 від 12.01.15; ФР-0000068 від 27.01. 15; ФР-0000067 від 23.01.15; ФР-0000066 від 23.01.15; ФР-0000065 від 23.01.15; ФР-0000064 від 22.01.15; ФР-0000056 від 21.01.15; ФР-0000063 від 21.01.15; ФР-0000055 від 21.01.15; ФР- 0000054 від 20.01.15; ФР -0000053 від 19.01.15; ФР-0000039 від 20.01.15; СФ-0000137 від 02.06.15; СФ-0000138 від 02.06.15; СФ-0000139 від 03.06.15; СФ-0000140 від 05.06.15; СФ-0000141 від 05.06.15; СФ-0000146 від 05.06.15; СФ-0000147 від 06.06.15; СФ-0000148 від 08.06.15; СФ-0000149 від 08.06.15;СФ-0000150 від 08.06.15; СФ-0000153 від 11.06.15; СФ-0000154 від 12.06.15; СФ-0000155 від 15.06.15; СФ-0000156 від 15.06.15; СФ-0000157 від 15.06.15; СФ-0000158 від 15.06.15; СФ-0000170 від 18.06.15; СФ-0000171 від 19.06.15; СФ-0000172 від 19.06.15; СФ-000017.3 від 19.06.15; СФ-0000167 від 22.06.15; СФ-0000168 від 22.06.15; СФ-0000176 від 22.06.15; СФ- 0000175 від 22.06.15; СФ-0000174 від 22.06.15; СФ-0000177 від 22.06.15;СФ-0000178 від 23.06.15; СФ-0000179 від 23.06.15; СФ- 0000180 від 24.06.15; і СФ- 0000181 від 25.06.15; СФ-0000182 від 25.06.15; СФ-0000183 від 25.06.15; СФ-0000193 від 01.07.15; СФ- 0000194 від 01.07.15;СФ- 0000196 від 03.07.15; СФ-0000195 від 03.07.15; СФ-0000197 від 03.07.15; СФ-0000198 від 06.07.15; СФ-0000209 від 06.07.15; СФ- 0000210 від 06.07.15;СФ-0000211 від 07.07.15; СФ-0000212 від 15.07.15; СФ-0000213 від 15.07.15; СФ-0000214 від 16.07.15; СФ-0000215 від 16.07.15; СФ-0000229 від 20.07.15; СФ-0000230 від 20.07.15; СФ-0000232 від 20.07.15;СФ-0000231 від 20.07.15; СФ-0000233 від 21.07.15; СФ-0000234 від 22.07.15; СФ- 0000236 від 23.07.15; СФ-0000235 від 23.07.15; СФ- 0000237 від 23.07.15; СФ-0000238 від 24.07.15;СФ-0000239 від 24.07.15; СФ- 0000240 від 24.07.15; СФ-0000243 від 24.07.15; СФ- 0000244 від 24.07.15; СФ- 0000245 від 24.07.15;СФ-0000259 від 24.07.15; СФ-0000246 від 27.07.15; СФ-0000247 від 27.07.15; СФ-0000249 від 27.07.15; СФ-0000248 від 27.07.15; СФ-0000250 від 27.07.15; СФ-0000262 від 27.07.15; СФ-0000263 від 28.07.15; СФ- 0000264 від 28.07.15; СФ-0000266 від 29.07.15; СФ-0000265 від 29.07.15; СФ-0000267 від 30.07.15; СФ- 0000268 від 30.07.15; СФ- 0000269 від 31.07.15;СФ-0000270 від 31.07.15. ( т.3 а.с.140, 146, 152, 158, 164, 170, 176, 182, 187, 192, 198, 203, 209, 221, 226, 231, 236, 241, 246; т.4 а.с.5, 11, 20, 23, 25, 37, 39, 49, 58, 65, 71, 79, 86, 93, 101, 124, 130, 137, 144, 150, 157, 163, 171, 178, 184, 191, 197, 203, 209, 245, 222, 228, 233, 239, 245; т.5 а.с. 1, 7, 13, 19, 25, 31, 37, 43, 49, 55, 61, 68, 89, 94, 99, 104, 109, 114, 119, 123, 128, 133, 139, 144, 149, 154, 149, 154, 159, 164, 169, 174, 179, 184, 189)

Факт виконання робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №: ФР-0000025 від 06.01.15; ФР-0000024 від 06.01.15; ФР-0000026 від 12.01.15; ФР- 00000142 від 12.01.15; ФР-0000070 від 27.01.15; ФР-0000069 від 23.01.15; ФР-0000068 від 23.01.15; ФР-0000067 від 23.01.15; ФР-0000066 від 22.01.15; ФР- 0000059 від 21.01.15; ФР-0000065 від 21.01.15; ФР-0000058 від 21.01.15; ФР-0000057 від 21.01.15; ФР-0000056 від 19.01.15; ФР-0000043 від 20.01.15; ОУ-0000137 від 02.06.15; ОУ-0000138 від 02.06.15;ОУ- 0000139 від 03.01.15; ОУ-0000140 від 05.06.15; ОУ-0000141 від 05.06.15; ОУ-0000144 від 05.06.15; ОУ-0000145 від 06.06.15; ОУ- 0000146 від08.06.15; ОУ-0000147 від 08.06.15; ОУ-0000148 від 08.06.15; ОУ-0000149 від 11.06.15; ОУ-0000150 від 12.06.15; ОУ-0000151 від 15.06.15; ОУ-0000152 від 15.06.15; ОУ -0000153 від 15.16.15;ОУ-0000154 від 15.06.15; ОУ -0000166 від18.06.15; ОУ-0000167 від 19.06.15; ОУ-0000168 від 19.06.15; ОУ -0000169 від 19.06.15;ОУ-0000160 від 22.06.15; ОУ -0000161 від 22.06.15; ОУ- 0000173 від 22.06.15; ОУ -0000172 від 22.06.15; ОУ-0000171 від 22.06.15;ОУ-0000174 від 22.06.15; ОУ- 0000175 від 23.06.15; ОУ-0000176 від 23.06.15; ОУ-0000177 від 24.06.15; ОУ- 0000178 від 25.06.15; ОУ-0000179 від 25.06.15; ОУ-0000180 від 25.06.15; ОУ-0000195 від 01.07.15; ОУ-0000196 від 01.07.15; ОУ-0000198 від 03.07.15; ОУ- 0000197 від 03.07.15; ОУ-0000199 від 03.07.15; ОУ-0000200 від 06.07.15; ОУ-0000207 від 06.07.15; ОУ-0000208 від 06.07.15; ОУ-0000209 від 07.07.15; ОУ-0000210 від 15.07.15; ОУ-0000211 від 15.07.15; ОУ-0000212 від 16.07.15; ОУ-0000213 від 16.07.15; ОУ-0000213 від 16.07.15; ОУ-0000229 від 20.07.15; ОУ-0000230 від 20.07.15; ОУ-0000232 від 20.07.15; ОУ-0000231 від 20.07.15; ОУ-0000233 від 21.07.15; ОУ-0000234 від 22.07.15; ОУ-0000236 від 23.07.15; ОУ-0000235 від 23.07.15; ОУ-0000237 від 23.07.15; ОУ-0000238 від 24.07.15; ОУ-0000239 від 24.07.15; ОУ-0000240 від 24.07.15; ОУ-0000244 від 24.07.15; ОУ-0000245 від 24.07.15; ОУ-0000246 від 24.07.15; ОУ-0000260 від 24.07.15; ОУ-0000247 від 27.07.15; ОУ-0000248 від 27.07.15; ОУ-0000250 від 27.07.15; ОУ-0000249 від 27.07.15; ОУ-0000251 від 27.07.15; ОУ-0000261 від 27.07.15; ОУ-0000262 від 28.07.15; ОУ-00002463 від 28.07.15; ОУ-0000265 від 29.07.15; ОУ-0000264 від 29.07.15; ОУ-0000266 від 30.07.15; ОУ-0000267 від 30.07.15; ОУ-0000268 від 31.07.15; ОУ-0000269 від 31.07.15. (т.3 а.с.141, 147, 153, 159, 171, 177, 183, 188, 193, 199, 204, 210, 216, 222, 227, 232, 237, 242, 247; т.4 а.с.4, 10, 19, 26, 36, 38, 44, 51, 55, 57, 64, 70, 78, 83, 85, 92, 100,105, 125, 131, 138, 145, 151, 158, 164, 172, 179, 185, 192, 198, 204, 210, 216, 223, 229, 234, 240, 246; т.5 а.с.2, 8, 14, 20, 26, 37, 38, 44, 50, 56, 62, 69, 90, 95, 100, 105, 110, 115, 120, 124, 129, 134, 140, 145, 150, 155, 165, 170, 175, 180, 185, 190)

Постачання товару підтверджується товарно-транспортними накладними №: Р6 від 06.01.15; Р2 від 06.01.15; Р5 від 12.01.15; Р12 від 12.01.15; Р37 від 27.01.15; Р36 від 23.01.15; Р32 від 23.01.15; Р30 від 23.01.15; Р35 від 22.01.15; Р22 від 21.01.15; Р25 від 21.01.15; Р21 від 21.01.15; Р26 від 21.01.15; Р23 від 19.02.15; Р1З від 20.01.15; Р255 від 02.06.15; Р262 від 02.06.15; Р275 від 03.06.15; Р269 від 05.06.15; Р276 від 05.06.15; Р260 від 05.06.15; Р284 від 06.06.15; Р261 від 04.06.15; Р273 від 08.06.15; Р266 від 08.06.15; Р287 від 11.06.15; Р278 від 12.06.15; Р281 від 15.06.15; Р282 від 15.06.15; Р286 від 15.06.15; Р288 від 15.06.15; Р314 від18.06.15; Р299 від 19.06.15; Р 315 від19.06.15; Р316 від 19.06.15; Р 317 від 20.06.15; Р309 від 22.06.15; Р302 від 22.06.15; Р301 від 22.06.15; Р300 від 22.06.15; Р318 від 22.06.15; Р319 від 23.06.15; Р320 від 23.06.15; Р331 від 24.06.15; Р310 від 25.06.15; Р311 від 25.06.15; Р312 від 25.06.15; Р334 від 01.07.15; Р332 від01.07.15; Р341 від 03.07.15; Р339 від 03.07.15; Р348 від 03.07.15; Р338 від 06.07.15; Р391/1 від 06.07.15;Р350 від 06.07.15;Р356 від 07.07.15;Р346 від 15.07.15;Р349 від 15.07.15;Р347 від 16.07.15;Р345 від 16.07.15; Р355 від 20.07.15;Р358 від 20.07.15;Р393 від 20.07.15;Р392 від 20.07.15;Р397 від 21.07.15;Р359 від 22.07.15;Р378 від 23.07.15;Р367 від 23.07.15;Р370 від 23.07.15; Р368 від 24.07.15;Р369 від 24.07.15;Р380 від 24.07.15;Р379 від 24.07.15;Р384 від 24.07.15;Р398 від 24.07.15;Р412 від 24.07.15;Р410 від 27.07.15;Р382 від 27.07.15;Р383 від 27.07.15;Р381 від 27.07.15;Р400 від 27.07.15;Р394 від 27.07.15;Р375 від 28.07.15;Р430 від 28.07.15;Р432 від 29.07.15;Р431 від 29.07.15;Р436 від 29.07.15;Р417 від 30.07.15;Р401 від 31.07.15;Р437 від 31.07.15.(т.3 а.с.145, 151, 157, 163, 169, 175, 181, 186, 189, 191, 197, 202, 208, 214, 220, 225, 230, 235, 240, 245, 250; т.4 а.с.8, 15, 29, 34, 42, 62, 69, 75, 90, 97, 128, 134, 141, 148, 155, 161, 167, 175, 182, 188, 201; т.5 а.с.5, 11, 17, 23, 29, 35, 41, 47, 53, 59, 65, 67, 72, 93, 98, 103, 108, 113, 118, 122, 127, 132, 138, 143, 148, 153, 158, 163, 168, 173, 178, 183, 188, 193)

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями ТОВ «Фрахттранссервіс» виписано позивачу податкові накладні №:25 від 06.01.15; 24 від 06.01.15; 26 від 12.01.15; 40 від 12.01.15; 63 від 27.01.15; 62 від 23.01.15; 61 від 23.01.15; 60 від 23.01.15; 59 від 22.01.15; 57 від 21.01.15; 58 від 21.01.15; 56 від 21.01.15; 55 від 20.01.15; 54 від 19.01.15; 41 від 20.01.15; 3 від 02.06.15; 4 від 02.06.15; 5 від 03.06.15; 6 від 05.06.15; 7 від 05.06.15; 8 від 05.06.15; 9 від 06.06.15; 10 від 08.06.15; 11 від 08.06.15; 12 від 08.06.15; 13 від 11.06.15; 14 від 12.06.15; 15 від 15.06.15; 16 від 15.06.15; 17 від 15.06.15; 18 від 15.06.15; 29 від 18.06.15; 30 від 19.06.15; 31 від 19.06.15; 32 від 19.06.15; 26 від 02.06.15; 27 від 22.06.15; 33 від 22.06.15; 34 від 22.06.15; 35 від 22.06.15; 42 від 22.06.15; 36 від 23.06.15; 37 від 23.06.15; 38 від 24.06.15; 39 від 25.06.15; 40 від 25.06.15; 41 від 25.06.15; 14 від 01.07.15; 15 від 01.07.15; 16 від 03.07.15; 17 від 03.07.15; 18 від 03.07.15; 19 від 06.07.15; 26 від 06.07.15; 27 від 06.07.15; 28 від 07.07.15; 29 від 15.07.15; 30 від 15.07.15; 31 від 16.07.15; 32 від 16.07.15; 44 від 20.07.15; 45 від 20.07.15; 46 від 20.07.15; 47 від 20.07.15; 48 від 21.07.15; 49 від 22.07.15; 50 від 23.07.15; 51 від 23.07.15; 52 від 23.07.15; 53 від 24.07.15; 54 від 24.07.15; 55 від 24.07.15; 60 від 24.07.15; 61 від 24.07.15; 62 від 24.07.15; 70 від 24.07.15;63 від 27.07.15; 64 від 27.07.15; 65 від 27.07.15; 66 від 27.07.15; 67 від 27.07.15; 71 від 27.07.15; 72 від 28.07.15; 73 від 28.07.15; 74 від 29.07.15; 75 від 29.07.15; 76 від 30.07.15; 79 від 30.07.15; 77 від 31.07.15; 78 від 31.07.15. (т.3 а.с. 142, 148, 154, 160, 166, 172, 178, 184, 194, 200, 205, 211, 217, 223, 233, 238, 243, 248; т.4 а.с.6, 12, 21, 27, 31, 40, 46, 59, 72, 80, 87, 94, 102, 126, 132, 152, 159, 162, 165, 280, 193, 199, 205, 207, 211, 217, 224, 235, 247)

Рух матеріальних цінностей підприємства підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції та картками рахунку (т.2 а.с. 84-94; т.3 а.с.127-139; т.4 а.с.1-3,107-123; т.5 а.с. 73-88, 194-213)

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України, встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зауважує, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.(п.201.2 ст. 201 ПК України)

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.2014 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено форму та порядок складання податкової накладної.

Вищезазначені норми податкового законодавства України визначають, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язковості зазначення в графі «номенклатура товарів/послуг продавця» повної адреси пункту навантаження та пункту розвантаження, чинним законодавством не передбачено. Реєстрація позивача та його контрагента платниками податку на додану вартість сторонами не оспорюється, реєстрація податкових накладних у ЄРПН, також сторонами не оспорюється. Судом встановлено, що контрагентом позивача податкові накладні заповнені відповідно до встановленого переліку обов'язкових реквізитів для податкової накладної.

Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Підпунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ст. 11 Закону № 996-ХІV, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Господарські операції з ТОВ В«ФрахттранссервісВ» повністю підтверджується: договором на транспортно-експедиційне обслуговування по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурою, іншими бухгалтерськими документами та за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» .

В якості доказів здійснення ТОВ В«ФрахттранссервісВ» поставки товарів позивачу та факту здійснення реалізації поставленого товару позивачем, надані цивільні договори з додатковими угодами та специфікаціями укладені між позивачем та контрагентами-покупцями, а також видаткові накладні, залізничні накладні, сертифікати якості, податкові накладні. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи факт того, що саме ці товари були предметом перевезення за договором №0109 від 01 січня 2011 року.

Податковий кредит за січень, червень, липень 2015 року по постачальнику ТОВ В«ФрахттранссервісВ» позивачем сформовано на підставі права, що виникло у зв'язку з отриманням податкових накладних та первинних документів.

У відповідності до чого, суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним було включено до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за спірний період.

Щодо посилань податкового органу в акті перевірки про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних по господарським операціям платника податків з контрагентом-постачальником за спірний період, суд зазначає, що обов'язковість заповнення товарно-транспортної накладної та/або подорожнього листа обумовлена не положеннями Податкового кодексу України, а нормами ст. 48 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».

Відповідальність за складання товарно-транспортних накладних та правильність їх оформлення, покладається на перевізника, оскільки саме контрагент позивача організовував транспорт для перевезення вантажу власним транспортом або ними найнятим за власні кошти. Крім того, допущення помилок у товарно-транспортних накладних, не може бути підставою для висновку про відсутність факту надання контрагентом послуги з перевезення товару та відсутності факту переходу права власності на товари, дані документи ніяким чином не впливають на формування платником податку податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України, та не свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій. Жодні норми законодавства не пов'язують настання таких наслідків із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності

Також, в акті перевірки зазначено, що згідно проведеного аналізу товарно-транспортних накладних та актів здачі-прийняття робіт(надання послуг) податковим органом встановлено, що при перевезені вантажів на однакову відстань, за одним і тим же маршрутом та в один і той же день, вартість даних послуг відрізняється, суд вважає зазначені висновки податкового органу помилковими, оскільки зміст зазначених документів вказує на відсутність ідентичності поставок, з огляду на те, що вони були здійснені різними транспортними засобами з різними технічними характеристиками, з різним навантаженням транспортних засобів, різними водіями тощо, у зв'язку з чим вартість послуг відрізняється.

Суд також зазначає, що податкова інформація, якою скористався податкових орган при формуванні висновків проведеної перевірки, грунтуються на даних інформаційних податкових баз (довідок зустрічних перевірок), однак, суд не бере її до уваги на підставі наступного.

Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в Постановах ВАСУ від 20.09.2012 року № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11: В«Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітностіВ» .

Відповідно до ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - постачальником спростовують висновки податкового органу, які грунтуються на даних інформаційних податкових баз.

Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях. Суд також зазначає, що відповідач ґрунтує свої висновки на припущеннях. Жодного доказу, який би підтвердив висновок податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях відповідачем не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством визначено принцип персональної відповідальності платника податку та право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Виходячи з позицій висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах В«Бізнес Сепорт Сентре проти БолгаріїВ» , В«БулвесВ» АД проти БолгаріїВ» , позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 В«Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової службиВ» наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Оскільки на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом, суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договору та мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що свідчить про необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення задекларованого від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду у сумі 21 883,00 грн та заниження задекларованої суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду та сплачується до державного бюджету на суму 84 917,00 грн в т.ч. за липень 2015 року - 84917,00 грн.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно та необґрунтовано, у відповідності до чого є протиправними.

Крім того, суд зазначає, що зміст постанови має виходити з потреби захисту прав, свобод та інтересів позивача у цій сфері, у відповідності до чого встановивши, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку, є скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 15.03.2016 року про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу кредиту наступного звітного періоду за січень 2015 року в сумі 21 833,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_2 від 15.03.2016 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 60 003,00 грн та штрафні санкції на суму 30 001,50 грн

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовбудвентиляція» судовий збір у розмірі 1 678 грн (тисяча шістсот сімдесят вісім )31 коп.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.