Постанова

від 30.06.2016 по справі 805/1213/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 р. Справа №805/1213/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:55

Головуючого судді - Христофорова А.Б.,

при секретарі - Нестеренко Н. Л.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування наказу №10 від 05.02.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування Наказу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області № 10 від 05.02.2016 року; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» , позов обґрунтовуює тим, що податковим органом без виникнення підстав для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки протиправно прийнято рішення про її проведення та безпідставно проведено її, за наслідком якої було складено акт та сформовано податкове повідомлення-рішення. Вважає зазначені дії відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

07.06.2016 року ухвалою суду було здійснено заміну неналежного відповідача на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області.

29.06.2016 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, що вході моніторингу господарської діяльності підприємства було встановлено придбання у грудні 2015 року товарів та послуг, походження яких не встановлено за рахунок операцій без реальної господарської та іншої економічної діяльності та як наслідок формування податкового кредиту з ознакою ризику за грудень 2015 року та за рахунок « податкових накладних» виписаних контрагентами позивача. На запит податкового органу про надання документів, підприємство відмовилося від їх надання, отже у податкового органу виникли підстави для проведення зазначеної перевірки. Перевірка була здійснена на підставі наказу про проведення перевірки з дотриманням вимог податкового законодавства. Таким чином, в діях податкового органу відсутня протиправність та безпідставність, наказ був прийнятий законно, з огляду на зазначене просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог навівши доводи аналогічні зазначеним у позовній заяві.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення та просив відмовити у задоволені позовних вимог, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» (код ЄДРПОУ 31206451, вул. Лівобережна, буд.66, Калінінський район, м. Донецьк, Донецька область, 83014) зареєстровано в якості юридичної особи з 06.12.2000 року, номер запису: 1 266 120 0000 000822, зазначене підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.( а.с. 30-34)

Порядок діяльності позивача визначено Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» .(а.с.15-29)

Згідно Свідоцтва № 200126101 ТОВ В«СхідвуглемашВ» зареєстровано як платник податку на додану вартість з 18.12.2000 року(а.с.35)

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що 27.01.2016 року податковим органом на адресу позивача надіслано запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо придбання у грудні 2015 року товарів та послуг з ТОВ «ПРИВАТ ІНВЕСТ-2015» та ТОВ «Перша трейдінгова компанія».(а.с.9)

Листом від 04.02.2016 року № 55 ТОВ В«СхідвуглемашВ» відмовився від надання витребуваних документів посилаючись на невідповідність законодавству запиту про надання документів. (а.с.4)

Податковим органом, листом від 05.02.2016 року № 734/05-63-14/31206451, було повідомлено позивача про проведення з 15.02.2016 року документальної позапланової перевірки.(а.с.13)

Згідно Наказу ДПІ у Калінінськоу районі м. Донецька №10 від 05.02.2016 року заплановано проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 15.02.2016 року тривалістю 5 робочих днів.(а.с.14)

На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт №3/12/31206451 від 26.02.2016 року та сформовано податкове-повідомлення рішення №0000011200 від 14.03.2016 року.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку доводам викладеним сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

З огляду на п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктами 78.4-78.5 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у тому числі, наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків податковими органами врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженим Наказом Міністерства фінінсів України 20.08.2015 року № 727 (далі - Порядок №727)

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу 1 Порядку №727, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.86.1 ст. 56 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до п.86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 3/12/31206451. На підставі вищевказаного акта було сформовано податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 129 877,00 грн.

Згідно ухвали Донецького окружного адміністартивного суду від 19.05.2016 року відкрито провадження у справі Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення рішення від 14.03.2016 № НОМЕР_1.

Ухвалою Донецького окружного адміністартивного суду від 07.06.2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судови рішенням по адміністративній справі № 805/1213/16-а.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновків, що станом на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки, оскільки перевірку, призначену вказаним наказом, вже проведено, а за її наслідками складено відповідний акт про результати такої перевірки.

Отже, дії по призначенню та проведенню перевірки, що знайшли своє відображення у відповідному наказі, який вичерпав свою дію, станом на час розгляду даної справи, жодним чином не порушують прав та інтересів позивача.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України в аналогічних справа, згідно якої, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених податковим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення такої перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Підсумовуючи все вищевикладене, слід відзначити, що в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Тобто, згідно діючого законодавства наказ про проведення перевірки, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

Право позивача не може бути відновлено шляхом визнання протиправним акту індивідуальної дії - наказу №10 від 05.02.2015, наказ на проведення перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а тому, суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, з урахуванням чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«СхідвуглемашВ» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування наказу №10 від 05.02.2016 року - відмовити повністю.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.