cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2016 року справа №805/1213/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Василенко Л.А., Міронової Г.М., секретар судового засідання Борисов А.А., за участю представника позивача Ярошинського І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східвуглемаш» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у адміністративній справі № 805/1213/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східвуглемаш» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування наказу та визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області з вимогами про визнання протиправним та скасування Наказу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області № 10 від 05.02.2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача (а.с. 4-8).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом без виникнення підстав для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки протиправно прийнято рішення про її проведення та безпідставно проведено перевірку, за наслідком якої складено акт та сформовано податкове повідомлення-рішення.
Вважає зазначені дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року здійснено заміну неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області ( а.с. 60).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 96-98).
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про проведення перевірки, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу. Право позивача не може бути відновлено шляхом визнання протиправним акту індивідуальної дії - Наказу № 10 від 05.02.2015 року, оскільки Наказ на проведення перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що запит податкового органу складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 Податкового кодексу України. Таким чином, позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Вказує на те, що у запиті відповідача взагалі відсутнє посилання на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та зазначає, що проведення документальної позапланової перевірки не передбачає можливості застосування платником податків такої форми захисту від протиправних дій, як не допуск до перевірки, тобто визнання Наказу № 10 від 05.02.2016 року незаконним та його скасування є належним засобом захисту порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Східвуглемаш (код ЄДРПОУ 31206451, вул. Лівобережна, буд.66, Калінінський район, м. Донецьк, Донецька область, 83014) зареєстровано в якості юридичної особи з 06.12.2000 року, номер запису: 1 266 120 0000 000822, зазначене підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с. 30-34).
Порядок діяльності позивача визначено Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю Східвуглемаш (а.с. 15-29).
Згідно Свідоцтва № 200126101 Товариство з обмеженою відповідальністю «Східвуглемаш» зареєстровано як платник податку на додану вартість з 18.12.2000 року (а.с. 35).
Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
27.01.2016 року податковим органом на адресу позивача надіслано запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо придбання у грудні 2015 року товарів та послуг з ТОВ «ПРИВАТ ІНВЕСТ-2015» та ТОВ «Перша трейдінгова компанія» (а.с. 9).
Листом від 04.02.2016 року № 55 позивач відмовився від надання витребуваних документів посилаючись на невідповідність законодавству запиту про надання документів (а.с. 4).
Податковим органом, листом від 05.02.2016 року № 734/05-63-14/31206451, повідомлено позивача про проведення з 15.02.2016 року документальної позапланової перевірки (а.с.13).
Згідно Наказу ДПІ у Калінінськоу районі м. Донецька № 10 від 05.02.2016 року заплановано проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 15.02.2016 року тривалістю 5 робочих днів (а.с. 14).
На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт № 3/12/31206451 від 26.02.2016 року та сформовано податкове-повідомлення рішення № 0000011200 від 14.03.2016 року ( а.с. 75-88).
При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).
Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Тобто, із наведеної норми вбачається, що платник податків звільняється від обов'язку надати відповідь на запит податкового органу складений з порушенням абзаців 1, 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу, що пославшись на цю норму товариство надало відповідь на запит, при цьому будь-яких застережень щодо ненадання пояснень та їх документальних підтверджень положення зазначеного пункту та Податкового кодексу України в цілому не передбачають, натомість встановлений обов'язок їх подання першим реченням абзацу 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки. При цьому, цим же пунктом визначено, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Податковим кодексом України.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до абз. 4, 6 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Колегія суддів виходить з того, що контролюючий орган має право, зокрема на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.
Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено перелік підстав за наявності хоча б однієї з яких проводиться документальна позапланова перевірка, зокрема, остання здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та інше.
Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та ст. 78 Податкового кодексу України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та, на відміну від норми згаданого вище п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Пунктом 79.3 цієї статті визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Порядком періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
В межах спірних правовідносин податковим органом скеровано запит до товариства відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, запит розглянуто та відхилено товариством, аргументи відхилення зазначені вище. Копія запиту та відповіді за результатом їх розгляду долучено до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було виявлення недостовірних даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за грудень 2015 року, поданої позивачем, та ненадання ним пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу у порушення вищезазначених вимог Податкового кодексу України.
Апелянт вказує на те, що в обов'язковому письмовому запиті контролюючого органу про надання платником пояснень та їх документальних підтверджень відсутнє посилання на відповідний абзац п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та з зазначеного запиту взагалі не вбачається які саме виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з позицією апелянта, оскільки податковим органом у запиті № 536/10/05-63/15-01 від 27.01.2016 року є посилання на п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та зазначено підстави для надіслання запиту з зазначенням інформації, яка це підтверджує, а саме в ході проведення моніторингу господарської діяльності позивача встановлено придбання у грудні 2015 року товарів та послуг, походження яких не встановлено за рахунок операцій без реальної господарської та іншої економічної діяльності та як наслідок формування податкового кредиту з ознакою ризику за грудень 2015 року за рахунок «податкових накладних» виписаних ТОВ «ПРИВАТ ІНВЕСТ-2015» та ТОВ «ПЕРША ТРЕЙДІНГОВА КОМПАНІЯ».
Зокрема, аналізом інформації, наявної в органах ДФС та даних бази ЄРПН встановлено, що ТОВ «ПРИВАТ ІНВЕСТ-2015» придбано у грудні 2015 року товар (сільськогосподарську продукцію-цукор, м'ясопродукцію) у контрагентів-постачальників, а на адресу контрагентів-покупців надано будівельно-монтажні послуги, в тому рахунку на адресу позивача - послуги з ремонту ліхтарів у літейному цеху. Тобто, зазначений постачальник надавав послуги з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що реалізується на адресу покупців-контрагентів та як наслідок позивачем відображено податковий кредит за грудень 2015 року за рахунок податкових накладних, складених за операціями з придбання неіснуючих послуг (походження не встановлено) без реальної господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями.
Аналогічна ситуація зазначена із ТОВ «ПЕРША ТРЕЙДІНГОВА КОМПАНІЯ».
Тобто, підставою для надіслання зазначеного запиту є порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме відображення податкового кредиту за грудень 2015 року за рахунок податкових накладних, складених за операціями з придбання не існуючих послуг (походження не встановлено) без реальної господарської та іншої економічної діяльності за такими операціями.
У зв'язку з зазначеними обставинами, відповідач просить позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження (копії документів, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою підприємства) щодо придбання у грудні 2015 року товарів та послуг у ТОВ «ПРИВАТ ІНВЕСТ-2015» та ТОВ «ПЕРША ТРЕЙДІНГОВА КОМПАНІЯ», а саме, зокрема, господарські угоди, на підставі яких здійснювались фінансово-господарські операції; сертифікати якості, технічні паспорти, інше; документи на підтвердження транспортування товару; відповідні рахунки в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.
Крім того, податковим органом зазначено, що у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, будуть здійснені заходи згідно чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що не посилання податковим органом на абзац пункту 73.3 Податкового кодексу України не є підставою для звільнення позивача від обов'язку надати податковому органу пояснення та їх документальне підтвердження.
Таким чином, виявлення недостовірних даних, що містяться в податковій декларації з ПДВ та відмова позивача надати витребувані відповідачем пояснення та документи є законною підставою податкового органу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Також слід зазначити, що згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
В даних спірних правовідносинах допуск позивачем посадових осіб до проведення перевірки не відбувався.
Разом із тим, на час звернення позивачем з позовом до суду, вищевказаний Наказ був реалізований, на підставі нього проведено перевірку, за результатом якої складено акт на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2016 року № 0000011200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 129877, 00 грн.
Відповідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східвуглемаш» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2016 року № 0000011200.
Ухвалою Донецького оружного адміністративного суду від 07.06.2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 805/1213/16-а.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області № 10 від 05.02.2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східвуглемаш» - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у адміністративній справі № 805/1213/16-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала у повному обсязі виготовлена 25 серпня 2016 року.
Головуючий суддя: С.В. Жаботинська
Судді: Л.А. Василенко
Г.М. Міронова
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2016 |
Оприлюднено | 31.08.2016 |
Номер документу | 59968284 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Жаботинська Світлана Володимирівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Жаботинська Світлана Володимирівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Жаботинська Світлана Володимирівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Жаботинська Світлана Володимирівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Жаботинська Світлана Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні