Ухвала

від 23.06.2016 по справі 804/1763/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2016 рокусправа № 804/1763/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 804/1763/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Промисловий ремонт» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ТОВ «Промисловий ремонт» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області, правонаступником якої є Криворізька центральна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому, просило суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000270720 від 22.04.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1637032,20 грн., з 1637031,20 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року позовні вимоги ТОВ «Промисловий ремонт» задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року змінено відповідача по справі, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 16.12.2014 року вказував на необхідність дослідження наявності ділової мети та подальшого отримання економічного ефекту за наслідками укладання договору. Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що, суди не встановили як використовувався позивачем товар у власній господарській діяльності. Не спростовано доводи податкового органу про ненадання платником довіреностей на отримання товару, не встановлено обставини отримання товару та його транспортування з посиланням на допустимі докази.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року позовні вимоги ТОВ «Промисловий ремонт» задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Криворізька центральна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ «ВЄНТЕК», у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу товарів, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на те, що операції, здійснені позивачем з своїм контрагентом не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товару, відсутні докази транспортування товару, докази його передачі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача ТОВ «ВЄНТЕК» на час вчинення господарських операцій був платником податків та спроможний був здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору з купівлі-продажу товару, підтверджується використання придбаного товару. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів (керівництво з безпечного виконання робіт), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагента товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності у ТОВ «Промисловий ремонт» наявні.

Матеріалами справи встановлено, що Спеціалізованою ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області 11.04.2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промисловий ремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Вєнтек». За результатами перевірки 11.04.2011 року складено акт № 49/08-07-207/36608356. Згідно висновків перевірки, викладених у акті - ТОВ «Промисловий ремонт» порушено п. 198.1 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1637031,20 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Промисловий ремонт» з ТОВ «ВЄНТЕК», відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області 22.04.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000270720, яким ТОВ «Промисловий ремонт» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1637032,20 грн., з яких за основним платежем - 1637031,20 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «ВЄНТЕК» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 24/11 від 24.01.2011 року, згідно умов якого продавець зобов'язується передати на певних умовах і за певній термін товар згідно специфікацій, замовник у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити отриманий товар. Згідно специфікацій № 1 від 28.01.2011 року, № 2 від 31.01.2011 року до договору № 24/11 від 24.01.2011 року, продавець зобов'язувався поставити керівництва безпечного ремонту, керівництво безпечної заміни обладнання, інше. Господарські взаємовідносини з ТОВ «ВЄНТЕК» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору купівлі-продажу ТОВ «ВЄНТЕК» видало ТОВ «Промисловий ремонт» податкові накладні № 23 від 28.01.2011 року, № 24 від 31.01.2011 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень № 4602 від 17.03.2011 року на суму 800000,00 грн., № 4277 від 25.02.2011 року на суму 294700,00 грн., № 4601 від 17.03.2011 року на суму 800000,00 грн., всього на суму 1854700,00 грн., товар поставлено на загальну суму 9822187,20 грн. Частина оплати була здійснена у вексельній формі.

Продавець товару ТОВ «ВЄНТЕК» уклав з ТОВ «ІНІЦІАТИВА» та ТОВ «Промисловий ремонт» договір про переуступку боргу від 11.04.2011 року № 11-04/2011, за яким право вимагати від ТОВ «Промисловий ремонт» оплату за отриманий товар отримало ТОВ «ІНІЦІАТИВА».

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Промисловий ремонт» розрахувалось з ТОВ «ІНІЦІАТИВА» у вексельній формі. Між ТОВ «Промисловий ремонт» та ТОВ «ІНІЦІАТИВА» підписано акти приймання-передачі векселя, ТОВ «Промисловий ремонт» видано, а ТОВ «ІНІЦІАТИВА» прийнято вексель серії АА № 2439101. Копія векселю серії АА № 2439101 та витяг з журналу режєстру векселів наявні в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Керівництва безпечного виконання робіт перевозились директором ТОВ «Промисловий ремонт» особистим транспортом. Зокрема, це підтверджується відрядженням директора до ТОВ «ВЄНТЕК», а саме оформленими наказами про відрядження Генерального директора до м. Дніпропетровська № 3вд та № 5вд, посвідченнями про відрядження Генерального директора до м. Дніпропетровськ № 4 та № 6 з відміткою ТОВ «ВЄНТЕК» про прибуття на склад продавця, котрий розташований у м. Дніпропетровськ, та вибуття із пункту призначення і прибуття до місця роботи, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копією аркушу журналу обліку видачі довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей, яка підтверджує видачу Генеральному директору Ляшенко І.М. довіреності під № 1000314 для отримання товару від ТОВ «ВЄНТЕК».

Відповідно до акту перевірки від 11.04.2011 року № 49/08-07-207/36608356, податкова інспекція погоджується, що транспортування товару (керівництва з безпечного ремонту, окремо по кож ному виду проведення робіт) здійснювалося зі складу ТОВ «ВЄНТЕК», який знахо диться за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 80/99, здійснювалося ге неральним директором ТОВ «Промисловий ремонт» приватним автотранспортом.

В судовому засіданні, колегією суддів було оглянуто оригінали 47 керівництв з безпечного ремонту (брошури), які були доставлені до суду власним транспортом позивача, що підтверджує наявність у позивача цих керівництв та можливість їх транспортування власним автотранспортом керівника позивача з м. Дніпропетровська до м. Кривого Рогу.

Основними видами діяльності ТОВ «Промисловий ремонт» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2013 року є ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення

В матеріалах справи наявна копія спеціального дозволу № 406.10.15-28.52.0 на початок виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Промисловий ремонт», дозвіл діяв з 31.12.2010 року по 31.12.2013 року. Наявна копія ліцензії серії АВ № 490290 виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією ТОВ «Промисловий ремонт» про ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Вказаними дозволами підтверджується, що ТОВ «Промисловий ремонт» займається будівництвом, ремонтом, ремонтом устаткування.

В матеріалах справи наявна копія договору оренди будівлі № 28 від 28.10.2010 року, за яким ТОВ «Промисловий ремонт» орендує у Криворізької автомобільної школи № 1 Товариства сприяння оборони України нежитлове приміщення (підсобні, допоміжні споруди) загальною площею 192,9 кв.м за адресою м. Кривий Ріг, вул. Балакіна, 3.

Відповідно до договору суборенди № 88 від 01.03.2010 року, ТОВ «Промисловий ремонт» орендує у ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» приміщення (будівлю та споруди) загальною площею 210,58 кв. м.

Відповідно до договору оренди майна № 1244 від 02.08.2010 року, ТОВ «Промисловий ремонт» орендує у ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» майно згідно переліку - будівлю механічної майстерні, корпус збагачення триярусний, верстати, преси та інше майно.

Також, відповідно до договору оренди майна № 7206-54 від 26.10.2009 року, ТОВ «Промисловий ремонт» орендує у ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» майно згідно переліку.

Таким чином, вищевказаними договорами оренди підтверджується наявність у ТОВ «Промисловий ремонт» виробничих потужностей, наявність матеріальних цінностей необхідних для провадження власної господарської діяльності.

ТОВ «Промисловий ремонт» займається створенням та ремонтом обладнання, устаткування, у тому числі і пов'язаного з небезпечним виробництвом, тобто придбані керівництва безпечного ремонту, керівництва безпечної заміни обладнання використовувались позивачем при проведенні будівельних та ремонтних робіт.

В матеріалах справи наявний договір укладений підряду між ТОВ «Промисловий ремонт» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» № 1920-09-10 від 31.12.2014 року, предметом яких є надання послуг по ремонту в цехах замовника - ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Також, відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Промисловий ремонт» використовував роботи по ремонту різного обладнання, різної складності на замовлення ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, актами виконаних робіт з технічного обслуговування, актами на використані матеріали замовника з технічного обслуговування, підписані між ТОВ «Промисловий ремонт» та ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

Аналізуючи характер господарських операцій (купівлі-продажу), колегія суддів вважає, що позивач замовляв Керівництва безпечного ремонту, для виконання ремонтних, будівельних, та інших робіт, пов'язаних з провадженням господарської діяльності. Колегія суддів приходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджуються господарські операції, пов'язані з основним видом діяльності позивача.

ТОВ «Промисловий ремонт» є підприємством, яке має у користуванні відповідні об'єкти нерухомості та велику кількість обладнання відповідно до балансової довідки, яке позивач використовує для здійснення власної господарської діяльності.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена зважаючи на платіжні доручення та вексельний розрахунок.

Згідно п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Промисловий ремонт» з ТОВ «ВЄНТЕК» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який діяв між позивачем та ТОВ «ВЄНТЕК», визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів та оплата за них, ТОВ «Промисловий ремонт» отримало у свою власність придбаний у контрагента товар, використовувало його у виробничій діяльності, здійснило оплату у безготівковій та вексельній формах.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договору. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отримані від контрагента послуги підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання послуг, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 804/1763/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук