Ухвала

від 29.06.2016 по справі 806/2840/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" червня 2016 р. Справа № 806/2840/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника позивача Шарого С.В.,

представників відповідача Домарацької В.В., Моголівець Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" жовтня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" (далі - ТОВ "Перша логістична компанія") звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000612201, № 0000602201 від 14 липня 2015 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 14 липня 2015 року № 0000602201 та № 0000612201.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" 487 грн 20 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити за безпідставністю. В апеляційній скарзі зокрема зазначив, що підставою для висновків контролюючого органу в акті перевірки щодо заниження ТОВ «Перша логістична компанія» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2289777 грн 00 коп. та завищення податкового кредиту на загальну суму 2662707 грн 00 коп. стало не підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Органік Тренд» по наданню транспортно-експедиційних послуг. Так, позивачем не були надані рахунки, які мали бути виставлені виставлені ТОВ «Органік Тренд» для оплати за надані послуги; з метою уникнення податкового контролю, податкові накладні виписувались на суму не більше 10000 грн 00 коп. податку на додану вартість та без реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних; зазначена у податкових накладних № 5 від 25 грудня 2014 року та № 6 від 26 грудня 2014 року адреса продавця не відповідає адресі, яка зазначена в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг). Крім того за наслідками перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві ТОВ «Органік Тренд», не підтверджено взаємовідносин останнього з ТОВ «Перша логістична компанія» стосовно надання транспортно-експедиційних послуг. Вважають, проведення таких операцій пов"язані для безпідставного формування податкового кредиту та ухилення від сплати податків. Також вважають, що суд безпідставно скасував законні податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що з 9 червня 2015 року до 22 червня 2015 року та з 23 червня 2015 року до 30 червня 2015 року посадовими особами Коростенської ОДПІ на підставі наказу від 22 червня 2015 року № 332 та направлення від 9 червня 2015 року № 150 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Перша логістична компанія" по питанню дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із контрагентом-постачальником ТОВ "Органік Тренд» за період з 1 листопада 2014 року до 31 грудня 2014 року, про що 01.07.2015 складено акт № 658/22-01/37678031.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого ТОВ "Перша логістична компанія" занижено податок на додану вартість (рядок 25) на суму 2289177 грн 00 коп., у тому числі: за листопад 2014 року на суму 1150000 грн 00 коп.; за грудень 2014 року на суму 1139177 грн 00 коп. та завищено суму податку на додану вартість, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 23.3) всього на суму 373530 грн 00 коп., у тому числі: за грудень 2014 року на суму 373530 грн 00 коп. (Том №1 а.с.28).

За наслідками проведеної перевірки Коростенською ОДПІ 14.07.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000602201, яким ТОВ "Перша логістична компанія" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 373530 грн 00 коп. (Том №1 а.с.49) та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000612201, яким ТОВ "Перша логістична компанія" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3433766 грн 00 коп., з яких 2289177 грн 00 коп. основний платіж та 1144589 грн 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (Том №1 а.с.50).

Не погоджуючись із прийнятим податковим органом рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно висновків акта перевірки ТОВ «Перша логістична компанія» занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2289777 грн. 00 коп. за листопад-грудень 2014 року та завищило суму податку на додану вартість, яка зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 23.3) на суму 373530 грн. 00 коп. за грудень 2014 року. Підставою для таких висновків контролюючого органу стало, те що ТОВ «Перша логістична компанія» не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Органік Тренд» по отриманню транспортно-експедиційних послуг. Надані позивачем документи оформлені з порушенням вимог Закону та не підтверджують таких операцій. За наслідками перевіркиТОВ «Органік Тренд» також встановлено, що останнє таких послуг позивачу не надавало.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг; Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частина 1 статті 9 Закону України №996-XIV визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм, необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Поняття договору транспортного експедирування визначено у ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) .

За змістом частин 1 та 2 статті 929 даної статті, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

З аналізу наведених норм слідує, що експедитор може фактично виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань.

Встановлено, що 3 листопада 2014 року між ТОВ "Органік Тренд» (Експедитор) та ТОВ «Перша логістична компанія» (Клієнт) укладено договір №03/1101 (Том №1 а.с.72-77) та додаткові угоди до договору (Том №1 а.с.78-215). Відповідно до пункту 1.1 договору Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта, за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних клієнтом по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи. Згідно з пунктом 3.1 вартість послуг за цим договором визначається в гривнях. Вартість послуг вказується в рахунках Експедитора. Вартість послуг може бути також додатково вказана в додаткових угодах або протоколах узгодження договірної ціни підписаних Сторонами. Відповідно до пункту 4.1 оплата послуг і інших платежів за договором здійснюється клієнтом на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків Експедитора протягом 2-х банківських днів з моменту передачі рахунків Клієнтові, якщо інше не обумовлене в додатках до Договору. Остаточний рахунок за виконані послуги і можливі документально підтверджені коректування здійснюються на вимогу Експедитора протягом 3-х банківських днів з дати виконання робіт/послуг з відправки кожної партії вантажу, на підставі виставленого рахунку-фактури Експедитора. Пунктом 4.2 договору встановлено, що датою виконання послуг наданих Експедитором за цим договором, вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній (по послугам, пов'язаним з організацією перевезень).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано (наявні в матеріалах справи): картка рахунку 631 за листопад-грудень 2014 року (Том №1 а.с.210-236), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Том №2 а.с.134-250, Том №3 а.с.1-19), звіти експедитора (Том №3 а.с.20-194), податкові накладні (Том №1 а.с.248-250, Том №2 а.с.1-133).

Встановлено, що зазначені документи є первинними, оскільки містять зміст господарських операцій, а також по формі і змісту відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України № 996-XIV та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. В ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідачем не спростовано.

Колегія суддів також зазначає, що в актах виконаних робіт вказано вид наданих послуг. Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.

На підтвердження безготівкової оплати за надані транспортно-експедиційні послуги ТОВ "Органік Тренд» позивачем надано виписки банку по особовому рахунку (Том №1 а.с.237-247). Таким чином надані послуги були оплачені.

Відсутність у позивача рахунків ТОВ "Органік Тренд» (не надані до перевірки) на оплату послуг не впливає на проведення такої оплати. Розміри сум за надані послуги передбачені в додаткових угодах.

Встановлено також, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ "Органік Тренд" було зареєстроване як платник податку на додану вартість та взяте на облік як платник податків у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві та внесене у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 38105803).

Колегія суддів також зазначає, що договір про надання послуг та додаткові угоди до нього не визнані недійсними та є чинними.

Крім того встановлено, що позивачем отримані від ТОВ "Органік Тренд» послуги, були реалізовані іншим контрагентам позивача.

У підтвердження реалізації третім особам придбаних від ТОВ «Органік Тренд» послуг у матеріалах справи містяться наступні докази, а саме: договір транспортного експедирування від 20 листопада 2014 року, укладений між ПП «Корнер» (Клієнт) та ТОВ «Перша логістична компанія» (Експедитор) (Том №3 а.с.195-200), на виконання вказаного договору у матеріалах справи містяться: картка рахунку 361 (Том №3 а.с.201), виписки банку по рахунку на підтвердження безготівкової оплати послуг (Том №3 а.с.202-207), акт виконаних робіт (Том №3 а.с.207), податкові накладні (Том №3 а.с.208-210); договір на транспортно-експедиційне обслуговування №15 від 17 травня 2013 року, укладений між ПАТ «Теофіопольський цукровий завод» (Замовник) та ТОВ «Перша логістична компанія» (Виконавець) (Том №3 а.с.211-214), на виконання вказаного договору у матеріалах справи містяться: картка рахунку 361 (Том №3 а.с.215-217), виписки банку по рахунку на підтвердження безготівкової оплати послуг (Том №3 а.с.218-224), акти виконаних робіт за вказаним договором (Том №3 а.с.225-233), податкові накладні (Том №3 а.с.234-247); договір на транспортно-експедиційне обслуговування №248 від 1 жовтня 2014 року, укладений між ТОВ «Нібулон» (Клієнт) та ТОВ «Перша логістична компанія» (Експедитор) (Том №3 а.с.248-251), на виконання вказаного договору у матеріалах справи містяться: картка рахунку 361 (Том №4 а.с.1-8), виписки банку по рахунку на підтвердження безготівкової оплати послуг (Том №4 а.с.9-15), акти виконаних робіт за вказаним договором (Том №4 а.с.16-46), податкові накладні (Том №4 а.с.47-74); договір про надання послуг №41-04/14 від 31 липня 2014 року, укладений між ПАТ «Аграрний фонд» (Власник) та ТОВ «Перша логістична компанія» (Перевізник) та додаткова угода до договору (Том №4 а.с.75-78), на виконання вказаного договору у матеріалах справи містяться: картка рахунку 361 (Том №4 а.с.79-86), виписки банку по рахунку на підтвердження безготівкової оплати послуг (Том №4 а.с.87-116), акти наданих послуг за вказаним договором (Том №4 а.с.117-176), податкові накладні (Том №5 а.с.20-108), розрахунок від 31 грудня 2014 року №612 (Том №5 а.с.109); договір транспортного експедирування №RT-01/10-01 від 1 жовтня 2014 року, укладений між ПАТ «Компанія «Райз» (Клієнт) та ТОВ «Перша логістична компанія» (Експедитор) (Том №4 а.с.177-184), на виконання вказаного договору у матеріалах справи містяться: картка рахунку 361 (Том №4 а.с.185-200), виписки банку по рахунку на підтвердження безготівкової оплати послуг (Том №4 а.с.201-225), акти виконаних робіт за вказаним договором (Том №4 а.с.226-250, Том №5 а.с.1-19), податкові накладні (Том №5 а.с.110-197).

Крім того у матеріалах справи містяться: реєстр виданих та отриманих податкових накладних (Том №5 а.с.198-250, Том №6 а.с.1-108), податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року (Том №6 а.с.109-117), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість (Том №6 а.с.119-127), податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2014 року (Том №6 а.с.128-137), копії залізничних накладних (Том №6 а.с.138-250, Том №7 а.с.1-91), бухгалтерська довідка від 20 жовтня 2015 року №1302 (Том №7 а.с.123), журнали-ордери по рахунку 361 у розрізі контрагентів-покупців: ПАТ «Аграрний фонд», ТОВ СП «Нібулон», ПП «Корнел» та ПАТ «Теофіопільський цукровий завод» (Том №7 а.с.124-128), податкова накладна з податку на прибуток (Том №7 а.с.129-137).

Встановлено також, що придбані позивачем, як посередником, у ТОВ "Органік Тренд» послуги, були відображені ним в бухгалтерському обліку, як такі, що використовувалися у періоді, що охоплювався перевіркою, при наданні транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів наведеним вище контрагентам.

В акті перевірки зазначено, що за період з 0111.2014 року по 31.12.2014 року ТОВ «Перша логістична компанія» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 26766291,00 гривень, однак будь-яких висновків, щодо неправомірного формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли та задекларовані позивачем у зв'язку з реалізацією придбаних у ТОВ "Органік Тренд" послуг зазначеним вище контрагентам ТОВ «Перша логістична компанія» акт перевірки не містить.

Відтак, зазначене свідчить, що актом перевірки відповідач підтверджує правомірність формування ТОВ «Перша логістична компанія» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за зазначений період, а також свідчить про безпідставність доводів відповідача з посиланням на безтоварність спірних господарських операцій та невикористання таких в межах господарської діяльності позивача.

Представник податкового органу в ході перегляду справи підтвердила, що з отриманого підприємством прибутку з реалізації послуг отриманих від ТОВ "Органік Тренд", позивачем було сформовано податкове зобов"язання з податку на додану вартість, яке ними не знімалось.

Таким чином, наданими до перевірки первинними документами підтверджено реальне виконання ТОВ "Перша логістична компанія" та ТОВ "Органік Тренд" умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що спростовує висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Реальне настання правових наслідків за договором підтверджено і тим, що за договором надання транспортно-експедиційних послуг контрагент ТОВ "Перша логістична компанія" виконало повністю взяті на себе зобов'язання по наданню транспортно-експедиційних послуг своїм замовникам та отримало прибуток.

Щодо відсутності довіреності у ТОВ "Органік Тренд" на виконання дій, то встановлено, що умовами Договору №03/1101 від 03.11.2014 видання такої довіреності на право укладення договору перевезення від імені Клієнта та на право отримання вантажу не передбачено. Встановлено, що договори перевезення вантажу залізничним транспортом було укладено Клієнтом.

Щодо реєстрації податкових накладних.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Тобто, Податковим кодексом України чітко встановлено випадки не врахування в податкову кредиті суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджені податковими накладними, а саме: 1) невідповідність форми та змісту податкової накладної вимогам ст. 201 ПК України; 2) складення податкової накладної особою, що не зареєстрована, як платник податку на додану вартість; 3) відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (за умови необхідності такої реєстрації).

На підставі вищевказаної правової норми, на кожну операцію з надання транспортно-експедиційних послуг, ТОВ "Перша логістична компанія" та ТОВ "Органік Тренд" виписували податкову накладну, не порушуючи при цьому норм податкового законодавства.

Щодо зазначення адреси продавця у податкових накладних № 5 від 25 грудня 2014 року та № 6 від 26 грудня 2014 року, яка не відповідає адресі продавця, зазначеної відповідно в 2-х актах здачі-прийняття робіт.

У листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів вважає, що зазначене не може спростувати факту здійснення господарської операції та вплинути на правильність формування податкового кредиту.

Щодо посилання контролюючого органу (апелянта) на акт ДПІ у Голосіївському районі у м.Києві «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Органік Тренд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Газторгпостач», ТОВ «Перша логістична компанія», ТОВ «ФПО», ТОВ «Юстас-Концесія», ТОВ «Компанія Інвестсервіс» за період з 1 листопада 2014 року до 30 листопада 2014 року від 8 квітня 2015 року № 211/3/26-50-22-03/38105803.

Колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки позивач не несе відповідальності за порушення контрагентів, навіть якщо такі мали місце, тому при складанні акту перевірки ТОВ "Перша логістична компанія" у контролюючого органу відсутнє право приймати за основу акт перевірки іншого платника, як підставу для висновку про наявність порушень першого.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Європейський Суд з прав людини зокрема у справі "Булвес" АД проти Болгарії", у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Також Верховний Суд України в постанові від 31 січня 2011 року (№ 21-47а10) зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку.

Встановлено, що позивач не є учасником кримінального провадження. Відповідач відповідних доказів суду не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів правомірно сформував податковий кредит та визначив податкові зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість за фактами придбання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідач відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства, правомірність прийнятого ним рішення, не довів та не надав суду відповідних доказів.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 липня 2015 року № 0000602201 та № 0000612201, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" жовтня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "04" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша логістична компанія" вул.Чапаєва,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

- ,