Рішення

від 14.06.2016 по справі 910/7766/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016Справа №910/7766/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65"; До Приватного підприємства "Дорожні технології" КС; Простягнення 32 102,03 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:не з'явився; Від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Дорожні технології" КС 19 013,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 11 731,03 грн. інфляційних втрат та 1 358,00 грн. 3 % річних з простроченої суми.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7766/16 від 28.04.2016, яку призначено до розгляду на 31.05.2016.

31.05.2016 від позивача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали від 28.04.2016.

Судове засідання, призначене на 31.05.2016, було відкладене на 14.06.2016 у зв'язку з неявкою в засідання представників сторін відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.06.2016 від позивача надійшло клопотання, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" просило винести ухвалу про участь у судовому засіданні представника в режимі відео конференції або ж про відкладення розгляду справи.

Згідно з ухвалою від 10.06.2016 зазначене клопотання позивача в частині вимог про участь у судовому засіданні представника в режимі відео конференції було відхилене.

14.06.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 910/7766/16 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та зважаючи на обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Розглянувши клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи, суд не вбачає достатніх підстав для вчинення такої процесуальної дії, що сприятиме необґрунтованому затягуванню розгляду справи, порушенню процесуальних строків. При цьому, суд враховує ту обставину, що позивач не пояснив причини, які унеможливлюють участь його представника в судовому засіданні.

З позовної заяви, приєднаних до неї документів та документів, що надійшли на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі слідує, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" мотивовані порушенням Приватного підприємства "Дорожні технології" КС договірних зобов'язань та неповною і несвоєчасною оплатою отриманих у власність товарів, отриманих за видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано суду видаткові накладні, довіреність на отримання цінностей, банківські виписки на підтвердження часткової оплати, розрахунок ціни позову,

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У 2013 році між сторонами мали місце зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" поставляло Приватному підприємству "Дорожні технології" КС асфальтобетон дрібнозернистий.

Матеріалами справи підтверджується, що у квітні, травні, липня, серпні, жовтні позивач поставив, а відповідач прийняв у власність названий товар загальною вартістю 272 313,00 грн., а саме: видатковими накладними від 25.04.2013 № РН-0000010 на суму 14 132,70 грн., від 29.04.2013 № РН-0000012 на суму 29 414,40 грн., від 30.04.2013 № РН-0000015 на суму 29 299,50 грн., від 01.05.2013 № РН-0000017 на суму 29 069,70 грн., від 29.05.2013 № РН-00000-20 на суму 24 703,50 грн., від 30.05.2013 № РН-0000022 на суму 12 868,80 грн., від 08.06.2013 № РН-0000026 на суму 52 049,70 грн., від 04.07.2013 № РН-0000032 на суму 13 213,50 грн., від 05.07.2013 № РН-0000033 на суму 12 639,00 грн., від 09.07.2013 на суму 7 353,60 грн., від 02.08.2013 № РН-0000048 на суму 12 524,10 грн., від 06.08.2013 № РН-0000050 на суму 7 238,70 грн., від 01.10.2013 № РН-0000071 на суму 27 805,80 грн. та довіреностями на отримання цінностей від 12.04.2013 № 21, від 01.05.2013 № 43, від 29.05.2013 № 59, від 08.06.2013 № 74, від 04.07.2013 № 94, від 01.08.2013 № 118, від 01.10.2013 № 163.

За отриманий товар відповідач перерахував позивачеві 90 000,00 грн., а саме: 26.04.2013 - 25 000,00 грн., 29.04.2013 - 25 000,00 грн., 02.08.2013 - 15 000,00 грн., 07.08.2013 - 5 000,00 грн., 03.12.2013 - 20 000,00 грн.

Як слідує з позовної заяви, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як покупцем товару, обов'язку з його повної та своєчасної оплати.

Позивач вказує, що між сторонами тривалий час існували господарські зобов'язання, і проводилися зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, і, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" врахувало Приватному підприємству "Дорожні технології" КС суму в розмірі 163 300,00 грн. в рахунок оплати за асфальтобетон дрібнозернистий відповідно до видаткової накладної від 29.05.2013 № 12, за якою позивач отримав від відповідача 23 тонни бітуму дорожнього.

За розрахунком позивача, борг відповідача з оплати асфальтобетону дрібнозернистого становить 19 013,00 грн.

Проаналізувавши правову позицію позивача та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог зі стягнення суми основного боргу, оскільки фактичні обставини справи свідчать про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин з договору поставки, який був укладений ними у простій письмовій формі шляхом обміну листами.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З фактичних обставин справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" і Приватним підприємством "Дорожні технології" КС виникли правовідносини, що підпадають під регулювання загальних положень про договір купівлі-продажу.

Так, судом встановлено, що позивач передав відповідачеві товар на суму 272 313,00 грн., відповідач прийняв товар у власність, оплативши частину його вартості в сумі 90 000,00 грн., заборгувавши 182 313,00 грн.

За твердженнями позивача, на суму 163 300,00 грн. грошові зобов'язання відповідача перед позивачем припинилися внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки відповідач постава, в позивач прийняв товару за накладною від 29.05.2013 № 12.

У ст. 601 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

До матеріалів справи не було приєднано заяву однієї зі сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог, проте суд не вправі виходити за межі позовних вимог і погоджується з позивачем щодо розміру заборгованості відповідача в сумі 19 013,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товарів на переліченими вище видатковими накладними.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 11 731,03 грн. інфляційних втрат та 1 358,00 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на доведеність факту прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги видаються правомірними і обґрунтованими, а також такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний. Судом прийнято до уваги, що при проведенні розрахунку нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України позивач виходив з суми боргу, розрахованої станом на 04.12.2013 (при нарахуванні 3 % річних) та 01.01.2014 (при нарахуванні інфляційних втрат), тобто, з урахуванням часткової оплати, проведеної відповідачем та суми, на яку зменшене грошове зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог.

За наведених обставин, позов задовольняється повністю, а судові витрати покладаються відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дорожні технології" КС (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний код 38142007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65" (79058, м. Львів, просп. Чорновола, 63, ідентифікаційний код 03448630) 19 013 (дев'ятнадцять тисяч тринадцять) грн. боргу, 1 358 (одну тисячу триста п'ятдесят вісім) грн. 3 % річних, 11 731 (одинадцять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 03 коп. інфляційної складової боргу, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 23.06.2016 р.