Ухвала

від 05.07.2016 по справі 826/16703/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16703/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, третя особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київукртрейд», Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними дій, рішень та запису, скасування рішень та запису,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, третя особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київукртрейд», Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними дій, рішень та запису, скасування рішень та запису, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача-1 із примусової реалізації арештованого майна ТОВ "Сет" - котельні, площею 229,6 кв.м., за адресою: місто Київ, вулиця Петра Радченка, 27/29 (далі - котельня);

визнати протиправними та скасувати протокол проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги;

визнати протиправними дій відповідача-2 щодо проведення державної реєстрації права власності ТОВ "Київукртрейд" на нерухоме майно - котельню;

визнати протиправним та скасувати свідоцтва про право власності на нерухоме майно №3778, виданого 13 липня 2015 року відповідно до акту про проведені електронні торги;

визнати протиправним та скасувати запис у Державному реєстрі прав за №10390383 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Київукртрейд" на нерухоме майно - котельню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року відмовлено у задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції враховуючи, що під час передачі відповідачем-1 на реалізацію котельні, згідно довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, був відсутній запис про знаходження даного майна у податковій заставі, дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо протиправності дій відповідача-1 з примусової реалізації арештованого майна третьої особи-1 - котельні, та необхідності визнання протиправними та скасування акту опису й арешту майна від 23 липня 2014 року серії ВП №31747427 та акту про проведені електронні торги від 08 липня 2015 року.

Також суд зазначив, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати.

Таким чином, відповідачем-2 було обґрунтовано прийнято 13 липня 2015 року, за наслідком розгляду заяви ТОВ "Київукртрейд", рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22817503, відповідно до якого зареєстровано за третьою особою-2 право власності на котельню, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис №10390383.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 17 серпня 2009 року позивачем у відношенні ТОВ "Сет" прийнято рішення №316 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі - КМБТІ) листом №40931 від 23 вересня 2009 року на запит позивача повідомило останнього про те, що станом на 18 вересня 2009 року котельня на праві власності зареєстрована за ТОВ "Сет".

01 грудня 2009 року позивачем складено акт №41 опису активів, на які поширюються право податкової застави (далі - акт опису №41), до якого включено активи платника податків згідно листа КМБТІ №40931 від 23 вересня 2009 року - котельню.

Зазначене вище обтяження (податкова застава) 02 грудня 2009 року зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

09 вересня 2014 року позивачем прийнято рішення №6 про погашення усієї суми податкового боргу, відповідно до якого позивач на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року у справі №826/9283/14 вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу ТОВ "Сет" шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З метою проведення державної реєстрації обтяження майна згідно акту опису №41, позивач 23 липня 2015 року звернувся до Управління держаної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві з відповідною заявою, за наслідками розгляду якої останній прийняв рішення №23109781 від 23 липня 2015 року про відмову у державній реєстрації, оскільки, заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Так, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що державним виконавцем 27 березня 2012 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31747427 по примусовому виконанню наказу №24/262, виданого 30 листопада 2011 року Господарським судом міста Києва, про стягнення з ТОВ "Сет" на користь третьої особи-3 боргу у розмірі 6269070,00 грн.

Державним виконавцем 16 жовтня 2012 року у виконавчому провадженні ВП №31747427 прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

23 липня 2014 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна серії ВП №31747427, відповідно до якого описано та накладено арешт на таке майно, зокрема, нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. П. Радченка, 29 літ. А, загальною площею 1155,9 кв.м.; до приміщення примикає котельня.

23 липня 2014 року державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №31747427 прийнято постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до складеного оцінювачем ТОВ "Українська експертна група", в особі Душинського Є.І., висновку з незалежної оцінки майна: нежилого будинку, загальною площею 1155,90 кв.м., та котельні, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Радченка, буд. №29-27, власником яких є ТОВ "Сет", ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах (аукціоні)) - об'єкту оцінки, станом на 21 січня 2015 року становить 9229739,00 грн.

09 лютого 2015 року державним виконавцем відповідача-1 у виконавчому провадженні ВП №31747427 подано заявку на реалізацію арештованого майна.

Так, згідно протоколу проведення електронних торгів №62514 від 18 березня 2015 року, прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, у зв'язку з чим 26 березня 2015 року державним виконавцем відповідача-1 складено акт уцінки арештованого майна на 10%.

Згідно протоколу проведення електронних торгів №76462 від 27 квітня 2015 року, прилюдні торги також не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, у зв'язку з чим 15 травня 2015 року державним виконавцем відповідача-1 складено акт уцінки арештованого майна на 25%.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №89531 від 17 червня 2015 року, торги відбулися, переможець торгів - ТОВ "Київукртрейд".

На підставі вказаного вище протоколу проведення електронних торгів №89531 від 17 червня 2015 року державним виконавцем 08 липня 2015 року складено акт про проведенні електронні торги.

13 липня 2015 року відповідачем-2 за наслідком розгляду заяви ТОВ "Київукртрейд" прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22817503, відповідно до якого зареєстровано за третьою особою-2 право власності на котельню, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис №10390383.

Вважаючи такі дії та рішення щодо реалізації нерухомого майна третьої особи протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені.

Згідно із ст. 1 Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону №606-XIV державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 52, ч.ч. 1, 3, 5, ст. 62 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Відповідно до п. 1 розділу VII, п.п. 4, 8 розділу IX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 656/5 від 16 квітня 2014 року, після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня.

Після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем під час апеляційного розгляду справи, що під час передачі відповідачем-1 на реалізацію котельні, згідно довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, копії яких наявні в матеріалах справи, був відсутній запис про знаходження даного майна у податковій заставі.

За таких умов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо протиправності дій відповідача-1 з примусової реалізації арештованого майна третьої особи-1 - котельні, та необхідності визнання протиправними та скасування акту опису й арешту майна від 23 липня 2014 року серії ВП №31747427 та акту про проведені електронні торги від 08 липня 2015 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта в частині наявності постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №39948302 від 22.11.2013, винесеної державним виконавцем в рамках виконання виконавчого листа №826/4264/13-а від 15 травня 2013 року, оскільки, вона винесена після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №31747427 по примусовому виконанню наказу №24/262 від 27 березня 2012 року.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV від 01 липня 2004 року (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5, 7 ст. 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1952-IV, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

В акті про проведені прилюдні торги має бути зазначено: ким, коли і де проводилися прилюдні торги; коротка характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця; сума, внесена переможцем торгів за придбане майно; прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правостановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, оскільки, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що акт про проведенні електронні торги від 08 липня 2015 року не відповідає вимогам чинного законодавства, то дії відповідача-2 щодо видачі на підставі такого акту третій особі-2 свідоцтва про право власності на нерухоме майно №3778 від 13 липня 2015 року є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до п.п. 35-37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 року, під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що відповідачем-2 було обґрунтовано прийнято за наслідком розгляду заяви ТОВ "Київукртрейд" рішення від 13 липня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22817503, відповідно до якого зареєстровано за третьою особою-2 право власності на котельню, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис №10390383.

Слід зазначити, що позивачем наведені вище обставини справи та висновки суду під час апеляційного розгляду справи спростовані не були, натомість відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність оскаржуваних дій та рішень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.