Ухвала

від 22.06.2016 по справі 2а-7492/11/0170/4

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року м. Київ К/9991/7035/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Ліпський Д.В., Ситников О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2011р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-фінансова компанія Крим-Фінанси» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія Крим-Фінанси» звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги УПФУ в Київському районі м.Сімферополь Автономної Республіки Крим про сплату боргу від 04.05.2011р. №Ю-733.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2011р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

В ході розгляду справи судами встановлено, що ТОВ «Інвестиційно-фінансова компанія Крим-Фінанси» є юридичною особою та платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При формуванні звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2011 позивачем була допущена технічна помилка, а саме, в пунктах 3, 3.1, 8.1 замість «7939,84» зазначено « 77939,84».

04.05.2011р. УПФУ в Київському районі м.Сімферополь Автономної Республіки Крим сформовано вимогу №Ю-733 про сплату позивачем боргу в розмірі 65917,71 грн.

10.05.2011р. позивач подав відповідачу звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2011 року, в якому зазначив зменшення суми єдиного внеску у зв'язку із виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (березні 2011 року) на 70000 грн. При цьому в сумах нарахованої заробітної плати або доходу у звіті за березень 2011 року помилок не допущено.

11.05.2011р. позивач звернувся до УПФУ в Київському районі м.Сімферополь Автономної Республіки Крим зі скаргою на вимогу №Ю-733 від 14.05.2011р. про сплату боргу в розмірі 65917,71 грн.

Рішенням УПФУ в Київському районі м.Сімферополь Автономної Республіки Крим від 13.05.2011р. скаргу позивача залишено без задоволення, оскільки вимога №Ю-733 від 14.05.2011р. була сформована відповідно до вимог чинного закнодавства.

Рішенням ГУПФУ в Автономній Республіці Крим від 06.06.2011р. скаргу позивача на вимогу №Ю-733 від 14.05.2011р. про сплату боргу в розмірі 65917,71 грн. також залишено без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2011 позивачем був сплачений своєчасно та в повному обсязі, заборгованість, на розмір якої було сформовано спірну вимогу, виникла у зв'язку з технічною помилкою при формуванні звіту про суми нарахованої заробітної плати за березень 2011 року, яка була виправлена у встановленому законодавством порядку, а тому оскаржувана вимога від 04.05.2011р. №Ю-733 підлягає скасуванню.

Крім того, суди виходили з того, що на час розгляду скарги позивача відповідачу було відомо про стан його розрахунків за єдиним внеском на загальнообов'язкове соціальне страхування та про відсутність заборгованості в розмірі 65917,71 грн.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що сума заборгованості, вказана у спірній вимозі, утворилась внаслідок допущеної позивачем технічної помилки у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2011 року, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2011 позивачем був сплачений своєчасно та в повному обсязі, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2011р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

Д.В. Ліпський

О.Ф. Ситников