Ухвала

від 04.07.2016 по справі 904/3523/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

04.07.16р. Справа № 904/3523/16

За позовом Приватного підприємства "Еко-Парк Сервіс" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" (м. Новомосковськ, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором підряду № 6/Э від 10.11.2014 у загальному розмірі 1 700 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2016)

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (посвідчення № 2174, ордер серія ДП № 199/000032

від 01.12.2015);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 16.05.2016);

вільні слухачі: ОСОБА_3 - НОМЕР_1 від 18.12.2003;

ОСОБА_4 - НОМЕР_2 від 30.01.2012

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Еко-Парк Сервіс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" (далі - відповідач) заборгованість за договором підряду № 6/Э від 10.11.2014 у загальному розмірі 142 016 грн. 16 коп.

Ціна позову на момент звернення з ним до суду складалася з наступних сум:

- 133 963 грн. 69 коп. - основний борг;

- 7 086 грн. 17 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами;

- 966 грн. 30 коп. - 3% річних.

Також позивач просив суд стягнути 11 361 грн. 29 коп. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 6/Э від 10.11.2014 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем у червні 2015 року робіт по об'єкту "Реконструкція інженерної інфраструктури будівлі з обвалуванням 508/3, будівлі 508А/3, будівлі 508В/3. ДП "НВО "ПХЗ" Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44" та, відповідно, наявністю боргу у сумі 133 963 грн. 69 коп. На підставі статей 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 29.01.2016 по 26.04.2016 в сумі 7 086 грн. 17 коп. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 29.01.2016 по 29.04.2016 у сумі 966 грн. 30 коп. В частині вимог щодо стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу у даній справі позивач посилався на укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням "Ассирія" договір про надання правової допомоги від 01.12.2015, на виконання якого позивачу для вирішення вказаного спору в суді були надані послуги адвоката на суму 11 361 грн. 29 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 07.06.2016.

Від позивача надійшла заява (вх.суду 34846/16 від 03.06.2016), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 04.05.2016 документи, зокрема, і докази часткового погашення основного боргу (70 000 грн. 00 коп.).

Також від позивача надійшло клопотання (вх.суду 34847/16 від 03.06.2016), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази, на підтвердження правомірності вимог про стягнення витрат на правову допомогу.

У судове засідання 07.06.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2016 виклав та обґрунтував позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, але у судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про часткове погашення основного боргу та просив суд надати час для повного погашення заборгованості, що є предметом розгляду у даній справі. Вказане клопотання відповідача було задоволено судом.

У зв'язку з викладеним, у судовому засіданні 07.06.2016 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 29.06.2016.

Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.суду 39988/16 від 24.06.2016), в якій він, користуючись правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 733 грн. 70 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами та 966 грн. 30 коп. 3% річних. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката та судовий збір. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем 22.06.2016 було частково погашено заборгованість перед позивачем.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказане клопотання підписане уповноваженою особою - представником, якому відповідно до договору від 01.12.2015 надане таке процесуальне право.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог подана у відповідності до процесуальних вимог в цій частині.

В цей же час, згідно з частиною 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, та, враховуючи, що ціна позову фактично зменшилась, суд приймає вказану заяву позивача.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову 1 700 грн. 00 коп., виходячи з якої й вирішується спір.

Від позивача також надійшло клопотання (вх.суду 40266/16 від 29.06.2016), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію акту про надання послуг адвоката.

У судове засідання 29.06.2016 з'явився представник позивача.

Судом було зауважено, що з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, є необхідність у витребуванні додаткових доказів.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 29.06.2016 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.07.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від відповідача надійшла заява (вх.суду 41452/16 від 04.07.2016), в якій він просив вважати вірним призначення платежу 1 700 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті відсотків.

Від позивача надійшли пояснення (вх.суду 41451/16 від 04.07.2016), в яких він повідомляє суд, що у зв'язку зі зміною відповідачем призначення платежу в сумі 1 700 грн. 00 коп., здійсненого 22.06.2016, вказана сума була зарахована позивачем в рахунок погашення залишкової частини 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами. Враховуючи вказане, позивач просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також у заяві позивач зауважує, що наполягає на стягненні з відповідача витрат на правову допомогу у даній справі.

У судове засідання 04.07.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 04.07.2016 представником позивача було повідомлено про відсутність предмету спору у даній справі, у зв'язку з чим позивачем було подано клопотання про припинення провадження у справі (вх.суду 41451/16 від 04.07.2016), в якому позивач просить суд припинити провадження на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. На підтвердження відсутності предмету спору до матеріалів справи було долучено банківську виписку на підтвердження добровільної оплати відповідачем заборгованості в сумі 1 700 грн. 00 коп. (з урахуванням зміни призначення платежу), яка є предметом спору у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаному клопотанні позивач також просить суд повернути йому сплачений ним судовий збір відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з припиненням провадження у справі.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 10.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Самаріс" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Парк Сервіс" (далі - підрядник, позивач) було укладено договір підряду № 6/Э (далі - договір, а.с.14-16) відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності до умов договору виконати роботи по об'єкту "Реконструкція інженерної інфраструктури будівлі з обвалуванням 508/3, будівлі 508А/3, будівлі 508В/3. ДП "НВО "ПХЗ" Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44", відповідно до кошторисної документації л.с. № 1-1-1/5418; № 1-1-2/5420 (пункт 1.1. договору).

У пункті 10.8. договору сторони визначили, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо жодна із сторін за 10 днів до спливу строку дії договору письмово не заявить про своє бажання розірвати його, то він вважається пролонгованим на тих же умовах до дня закінчення терміну виконання робіт.

Доказів зміни, розірвання або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Так, у розділі 2 договору сторони визначили вартість робіт за договором, а саме: пунктом 2.1. договору передбачено, що договірна ціна визначається на підставі локальних кошторисів, складених в порядку, визначеному Національним стандартом України ДСТУ-Н Б Д.1.1., які є невід'ємною частиною договору та є твердою. Тверда договірна ціна може корегуватися тільки за взаємною згодою сторін; згідно з пунктом 2.2. договору вартість договірної ціни - 117 920 грн. 87 коп., крім того ПДВ 20% - 23 584 грн. 17 коп., всього з ПДВ - 141 505 грн. 04 коп.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

При цьому, стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивачем у червні 2015 року були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 141 503 грн. 10 коп. , що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року (а.с.17-21) та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2015 року (а.с.22-24).

При цьому, у пункті 4.3. договору сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3):

- до 22 числа звітного місяця в бюро технічного нагляду відділу капітального будівництва на виконання в поточному місяці об'єми робіт пред'являються, перевіряються, візуються чернетки форми № КБ-2в з виконавчою документацією в повному об'ємі;

- до 25 числа звітного місяця візуються чистовики форми № КБ-2в з повним комплектом виконавчої документації на пред'явлені об'єми робіт;

- до 31 числа звітного місяця чистовики форм № КБ-2в та № КБ-3 повинні бути підписані замовником та здані у визначеному порядку в центральну бухгалтерію;

- на акті виконаних робіт (форма № КБ-2в) повинен бути вказаний номер;

- на акті виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідці про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) замовник проставляє дату складання (підписання) первинного документу;

- дата виписки податкової накладної повинна співпадати з датою складання (підписання) первинних документів.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайно виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем 29.12.2015 було направлено вимогу № 03/1215 від 28.12.2015 про сплату заборгованості у розмірі 133 963 грн. 69 коп., яка отримана відповідачем 21.01.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Оплата виконаних позивачем робіт у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги здійснена відповідачем не була, а отже з 29.01.2016 заборгованість є простроченою.

Отже, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо вчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 133 963 грн. 69 коп., що і є причиною спору. На підставі статей 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами; на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 29.01.2016 по 29.04.2016 у сумі 966 грн. 30 коп.

В подальшому, відповідачем було у повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем наступним чином:

- 25.05.2016 було погашено 70 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.39);

- 22.06.2016 було погашено 72 016 грн. 16 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.51).

У судовому засіданні 04.07.2016 представником позивача було повідомлено про відсутність предмету спору у даній справі, у зв'язку з чим позивачем було подано клопотання про припинення провадження у справі (вх.суду 41451/16 від 04.07.2016), в якому позивач просить суд припинити провадження на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. На підтвердження відсутності предмету спору до матеріалів справи було долучено банківську виписку на підтвердження добровільної оплати відповідачем заборгованості в сумі 1 700 грн. 00 коп. (з урахуванням зміни призначення платежу), яка є предметом спору у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на такі обставини.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, предметом спору у даній справі була заборгованість в загальному розмірі 142 016 грн. 16 коп., що утворилась у відповідача внаслідок порушення ним умов договору підряду № 6/Э від 10.11.2014, при цьому, з доданих до матеріалів справи документів вбачається, що заборгованість в сумі 142 016 грн. 16 коп. на теперішній час погашена відповідачем у повному обсязі в добровільному порядку.

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Наслідки припинення провадження у справі були роз'яснені судом у судовому засіданні 04.07.2016.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.).

Ціна позову на момент звернення з ним до суду становила 142 016 грн. 16 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 2 130 грн. 24 коп. (1,5 відсотка ціни позову). Після прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2016 ціна позову стала складати 1 700 грн. 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 1 378 грн. 00 коп. (1 розмір мінімальної заробітної плати).

При цьому, відповідно до платіжного доручення № 1064 від 25.04.2016 позивачем було сплачено 2 130 грн. 24 коп. судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, а також наявність клопотання позивача, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 752 грн. 24 коп. (2 130,24 - 1378,00).

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, а також надходження клопотання позивача щодо повернення йому судового збору, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі припиняється з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

З приводу стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 11 361 грн. 29 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В той же час, частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Закон України "Про адвокатуру" втратив чинність згідно із Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 13, 14, 15 Закону.

Згідно статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, 01.12.2015 між Адвокатським об'єднанням "Ассирія" (далі - об'єднання) та позивачем (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги , в прядку та на умовах якого клієнт доручає, а об'єднання зобов'язується надати правову допомогу (послуги адвоката) з питань стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" (код ЄДРПОУ 38231510), яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань з оплати за виконані роботи у відповідності до договору підряду № 6/Є від 10.11.2014 (далі - правова допомога).

Відповідно до пункту 1.2. вказаного договору до видів правової допомоги, що надаються об'єднанням клієнту за договором, віднесено: правове супроводження (підготовка документів щодо досудового врегулювання спору (складання вимоги/претензії), підготовка позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області щодо стягнення заборгованості, інфляційних збитків, 3 відсотків річних та інших витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" та складення інших процесуальних документів; представництво інтересів та надання іншої правової допомоги після порушення провадження у судовій справі за позовом клієнта).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 (пункт 7.1. договору від 01.12.2015).

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2476 від 16.04.2012 (а.с.32), а також ордер серії ДП № 199/000032 на надання правової допомоги від 01.12.2015 (а.с.31).

На підтвердження факту надання об'єднанням клієнту правової допомоги відповідно до умов договору складається акт приймання-передачі наданої правової допомоги або її окремих етапів.

Згідно з пунктом 1.6. договору від 01.12.2015 правова допомога (послуги адвоката) вважаються наданими об'єднанням клієнту належним чином незалежно від оформлення цього факту в порядку, визначеному в пункті 1.5. договору (складання і підписання акту), також:

- з моменту отримання клієнтом від ТОВ "Самаріс" суми заборгованості у повному обсязі, якщо це сталося після укладення цього договору і до моменту прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення про стягнення суми заборгованості з ТОВ "Самаріс" на користь клієнта;

- з моменту прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення про стягнення сумі заборгованості з ТОВ "Самаріс" на користь клієнта.

На виконання вказаного договору позивачу були надана правова допомога (послуги адвоката) на суму 11 361 грн. 29 коп., що підтверджується актом № 06/01 від 17.06.2016 (а.с.53).

У розділі 4 вказаного договору сторони визначили умови про гонорар та порядок розрахунків, а саме:

- за надання правової допомоги (послуг адвоката), передбаченої пунктом 1.1. договору, Клієнт сплачує об'єднанню гонорар в розмірі 8 (вісім) відсотків ціни позову, що визначається на момент подання позовної заяви до суду;

- до складу гонорару не входять витрати об'єднання, пов'язані із наданням правової допомоги. Клієнт компенсує витрати об'єднання, пов'язані із надання правової допомоги, протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку об'єднанням;

- клієнт здійснює оплату гонорару авансом протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку об'єднанням;

- розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок об'єднання у національній валюті України.

Адвокатським об'єднанням "Ассирія" було виставлено позивачу рахунок № 05/01 від 06.05.2016 на оплату за договором про надання правової допомоги від 01.12.2015 в сумі 11 361 грн. 29 коп. (а.с.44).

В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 1086 від 10.05.2016, яке підтверджує оплату позивачем послуг, наданих за договором про надання правової допомоги від 01.12.2015, адвокату у сумі 11 361 грн. 29 коп. (а.с.45).

Так, відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

При цьому, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі № 904/7731/13, від 03.07.2014 у справі № 910/2040/14, від 24.09.2014 у справі № 916/1425/14.

В даному випадку, суд дійшов висновку про те, що позивачем належними доказами доведено витрати на оплату послуг адвоката в сумі 11 361 грн. 29 коп. (договір про надання правової допомоги від 01.12.2015, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2476 від 16.04.2012, ордер серії ДП № 199/000032 на надання правової допомоги від 01.12.2015, акт приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2016 та платіжне доручення № 1086 від 10.05.2016, згідно з яким позивач перерахував 11 361 грн. 29 коп. адвокату). При цьому, проаналізувавши фактичні обставини справи (обсяг документів є невеликим; роботи за спірним договором були виконані за двома актами від однієї дати), категорію спору, тривалість розгляду справи (протягом її розгляду судом відбулося 3 судові засідання, на всіх був присутній представник позивача), а також обсяг та якість наданих послуг (адвокатом складалася та направлялася відповідачу вимога про погашення заборгованості; складено позовну заяву та розрахунок до неї; розрахунки проведені за один період прострочення, та є нескладними; вимоги ухвал суду виконувалися представником позивача вчасно та у повному обсязі), суд вважає, що співрозмірним, обґрунтованим та адекватним у даному випадку буде розмір витрат на правову допомогу в сумі 7 000 грн. 00 коп., який суд стягує з відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача, а позивач вимушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката через порушення відповідачем умов договору підряду № 6/Э від 10.11.2014.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/3523/16 за позовом Приватного підприємства "Еко-Парк Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" про стягнення заборгованості за договором підряду № 6/Э від 10.11.2014 у загальному розмірі 1 700 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2016) - припинити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Еко-Парк Сервіс" (49022, м. Дніпропетровськ, вулиця Молодогвардійська, будинок 12 А, офіс 8; ідентифікаційний код 36296560) судовий збір у сумі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 24 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 1064 від 25.04.2016, оригінал якого повернути Приватному підприємству "Еко-Парк Сервіс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, провулок Жовтневий, будинок 2А; ідентифікаційний код 38231510) на користь Приватного підприємства "Еко-Парк Сервіс" (49022, м. Дніпропетровськ, вулиця Молодогвардійська, будинок 12 А, офіс 8; ідентифікаційний код 36296560) 7 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_5