Ухвала

від 04.07.2016 по справі 40/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua У Х В А Л А 04.07.2016Справа №  40/40 За заявою     Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про                            видачу дублікату судового наказу у справі за позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до        Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркакао” про       стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 8     667,72 грн суддя Пукшин Л.Г. Представники: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 у справі № 40/40, що набрало законної сили 01.10.10, позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркакао” на користь Державного бюджету України заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2361 від 03 листопада 2005 року у розмірі 7     447,74 грн, збитки від інфляції у розмірі 1     219,98 грн , державне мито у розмірі 102,00 грн та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 02.03.2010 на виконання рішення Господарського суду        міста Києва від 02.02.2010 були видані накази. 04.07.16 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось з поданням про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 40/40. Відповідно до    ст. 120 Господарського кодексу України    у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. Таким чином,    ГПК України    не містить вимог щодо змісту заяви про видачу дублікату наказу. Водночас, ч. 3    ст. 120 ГПК України визначає документи, які повинні бути додані до заяви про видачу дубліката наказу на підтвердження факту втрати наказу. ГПК    не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу.    ГПК    не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості. Водночас, у видачі дубліката наказу може бути відмовлено, якщо до заяви про видачу дубліката не додано документів, передбачених    статтею 120 ГПК України. Відповідно до п.2        ч. 4    ст. 4 Закону України «Про судовий збір»    за видачу судами дубліката судового наказу та виконавчого листа справляється судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що складає станом на день звернення з даною заявою 41 грн. 34 коп. Натомість, заявником до суду не представлено доказів сплати судового збору. Водночас, у своєму клопотанні про відстрочення сплати судового збору, поданому разом із заявою про видачу дублікату наказу, заявник просить суд відстрочити сплату судового збору до набрання законної сили рішення першої інстанції. Дослідивши матеріали заяви про видачу дублікату суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне. Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення (п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”). З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування передбачених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” підстав для відстрочення сплати судового збору. Крім того, суд звертає увагу заявника, що нормами діючого законодавства не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили рішенням суду першої інстанції. Таким чином, заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про судовий збір” та не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Стосовно посилань заявника на ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 № 910/4399/16 та від 28.04.2016 № 910/7691/16, суд звертає увагу, що за правилами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відтак, рішення місцевих прийняті за результатами оцінки конкретних обставин справи та наявних у справі доказів не є джерелом права у розумінні Господарського процесуального кодексу України та не є обов'язковими для врахування судами при вирішені аналогічних питань. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Враховуючи викладене, суд зазначає, що стягувачем до заяви про видачу дублікату наказу не було додано передбачені ст. 120 ГПК України    документи, а саме доказ сплати судового збору, розмір та порядок сплати якого встановлено    Законом України «Про судовий збір». Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.    86,    117,    120 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву в задоволенні заяви про видачу дублікату наказу від 02.03.2010 року у справі № 40/40. Суддя                                                                                                                  Пукшин Л.Г.