Рішення

від 29.06.2016 по справі 924/380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2016 р.Справа № 924/380/16

за позовом заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури, м. Городок Хмельницької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до 1. Говорського професійного аграрного ліцею, с. Говори Віньковецького району Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро", с. Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відділу Держгеокадастру у Віньковецькому районі Хмельницької області, смт. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області

про визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити дії

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

прокуратури: ОСОБА_1;

позивача: не з'явився;

першого відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 29.06.2016р.;

другого відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 28.01.2014р.;

департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації: ОСОБА_4 - за довіреністю від 29.06.2016р.;

відділу Держгеокадастру у Віньковецькому районі Хмельницької області: не з'явився.

У судовому засіданні 29.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Представники прокуратури, Міністерства освіти і науки України та департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації (з урахуванням прийнятої судом заяви від 06.05.2016р.) просять суд прийняти рішення, яким визнати недійсним договір спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва від 15.04.2015р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" та Говорським професійним аграрним ліцеєм; товариству з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 137,07 га, за межами населених пунктів Говорівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, яку товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" займає на підставі договору від 15.04.2015р. з Говорським професійним аграрним ліцеєм.

В обгрунтування позовних вимог, зокрема, відзначено, що Віньковецьким відділом Городоцької місцевої прокуратури встановлено, що на підставі ОСОБА_5 актів на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 333976 та ЯЯ № 333975 у користуванні Державного підприємства Говорський професійний ліцей знаходиться земельна ділянка площею 152,4220 га та 54,0450 га. Згідно з інформацією відділу Держгеокадастру у Віньковецькому районі нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проведена, враховуючи середню вартість ріллі по області, вартість земельної ділянки площею 137,07 га становить 4728310 грн. Як вказано у позовній заяві, між товариством з обмеженою відповідальністю „Енселко АгроВ» та Говорським професійним аграрним ліцеєм укладено договір від 15.04.2015р. спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва. Відповідно до п. 2.4 сторона-1 щороку у період дії договору сплачує стороні-2 винагороду у розмірі 137070 грн. у безготівковому порядку на розрахунковий банківський рахунок сторони-2. У перший рік спільної діяльності по даному договору сторона-1 виплачує винагороду стороні-2, 50 відсотків якої - авансом на протязі п'яти банківських днів після підписання сторонами даного договору, а інших 50 відсотків - після збору врожаю у поточному господарському році. Як зазначено прокурором, вказаний договір підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне.

Вказано, що ДП „Говорський професійний аграрний ліцейВ» фактично передав ТОВ „Енселко АгроВ» у платне користування земельну ділянку, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду земліВ» . Крім того, прокурор звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012р. затверджено Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном. Згідно із п.4 вказаної Постанови, орган управління подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджений проект рішення щодо погодження укладення договору разом з документами, зазначеними в абзацах четвертому - шостому пункту 3 цього Порядку. Однак, Говорський професійний аграрний ліцей не погоджував укладення договору та не узгоджував проект в Міністерстві освіти і науки України. Таким чином, саме ОСОБА_5 навчальний заклад „Говорський професійний аграрний ліцейВ» , як землекористувач, на праві постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки, належної йому на праві постійного користування. Закон не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах. Як вважає прокурор, зміст погодженого сторонами спірного договору свідчить про те, що взявши на себе зобов'язання не створювати перешкод у доступі ТОВ „Енселко АгроВ» до земельної ділянки для її обробки та збору врожаю, ДНЗ „Говорський професійний аграрний ліцейВ» фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки і збору врожаю ТОВ „Енселко АгроВ» , оскільки відповідному зобов'язанню ДНЗ „Говорського професійного аграрного ліцеюВ» кореспондує право ТОВ „Енселко АгроВ» здійснювати обробку землі і збір врожаю самостійно. Таким чином, враховуючи вищевикладене, прокурор зазначив, що право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які, згідно із ст. 92 ЗК України, складають право постійного користування.

Також відзначено, що право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно положень ст. 92 ЗК України, за умовами спірного договору реалізуються не землекористувачем - ДНЗ „Говорський професійний аграрний ліцейВ» , а ТОВ „Енселко АгроВ» , шляхом обробки землі та збору врожаю. Право самостійного господарювання як право, надане ч. 1 ст. 95 ЗК України саме землекористувачеві, згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а ТОВ „Енселко АгроВ» , що суперечить вимогам вказаної норми права. Таким чином, договір спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва не відповідає вимогам ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України.

Разом з тим, зі змісту глави 15 ЗК України, як спеціального нормативного акту, що регулює земельні відносини, вбачається, що земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування. Земельні ділянки, які використовує ТОВ „Енселко АгроВ» , не належать йому на жодному з передбачених чинним законодавством прав - праві власності чи праві оренди, отже, землекористування здійснюється ТОВ „Енселко АгроВ» за відсутності законодавчо визначеної підстави. Таким чином, використання ТОВ „Енселко АгроВ» земельної ділянки, наданої на праві постійного користування ДНЗ „Говорський професійний аграрний ліцейВ» , як спеціальному суб'єкту, суперечить положенням до ч. 1 ст. 31 ЗК України.

Також зазначено, що використання земельної ділянки, наданої ДНЗ „Говорський професійний аграрний ліцейВ» для ведення науково-дослідних і навчальних цілей (згідно цільового призначення, вказаного в державних актах на право постійного користування земельною ділянкою) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва порушує принцип цільового використання землі. Спірний договір суперечить положенням п. „аВ» ч. 1 ст. 96 ЗК України у зв'язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, як відзначив прокурор, ОСОБА_5 навчальний заклад „Говорський професійний аграрний ліцейВ» згідно Статуту підпорядковується Міністерству освіти і науки України.

Розпорядження державним майном - земельними ділянками, що надані Говорському професійному аграрному ліцею на праві постійного користування, відповідно до ч.7 ст. 8 Закону України „Про професійно-технічну освітуВ» відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України як органу виконавчої влади, якому підпорядкований ДНЗ „Говорський професійний аграрний ліцейВ» .

Відповідно до п. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. З огляду на наведене, спірний договір є таким, що суперечить приписам ст. 8 Закону України „Про професійно-технічну освітуВ» , п.2 ст.203 ЦК України.

За спірним договором відбулось розпорядження земельними ділянками неповноважним суб'єктом (ДНЗ „Говорським професійним аграрним ліцеємВ» , замість Міністерства освіти та науки України), спірний договір не відповідає вимогам законодавства, а саме - ст.ст. 31, 92, 93, 96 ЗК України, ст.ст. 1130-1132 ЦК України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203, 215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, представники прокуратури, Міністерства освіти і науки України та департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації просять задовольнити позовні вимоги.

Представник Говорського професійного аграрного ліцею у судових засіданнях та у відзиві на позов проти позову заперечує, відзначаючи, зокрема, що Говорський професійний аграрний ліцей є ОСОБА_5 професійно-технічним закладом другого атестаційного рівня, управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України, яке є власником всього майна. Крім цього, розмір можливої шкоди, нанесеної Міністерству освіти і науки України, укладанням спірного договору, прокурором не наведений. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України „Про прокуратуруВ» передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. У даному випадку, як вважає відповідач 1, підстави для представництва прокуратурою інтересів держави у даному конкретному випадку відсутні, так як виходячи із позовних вимог державі не було заподіяно шкоди та не створено жодної із загроз заподіяння шкоди.

Крім того, стаття 627 Цивільного кодексу України надає сторонам право на укладення договору, свободу вибору контрагенту і лише зазначає, що під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. На думку відповідача 1, прокуратурою не було наведено конкретних фактів порушень норм Закону при укладенні оспорюваного договору, зокрема Закону України „Про оренду земліВ» , Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України, так як угода між Говорським професійним аграрним ліцеєм та ТОВ „Енселко АгроВ» є змішаним договором, оскільки у ній містяться елементи договорів про спільну діяльність та про надання послуг. У свою чергу відповідно до умов договору ТОВ „Енселко АгроВ» надає послуги, спрямовані на збирання врожаю, обробку земельної ділянки за допомогою власної техніки, що не породжує перехід прав на користування землею чи будь яких інших прав, так як повної можливості самостійної обробки земельних ділянок у Говорського професійного аграрного ліцею немає через застарілу техніку. Відповідно до статей 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Відповідно ж статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Також, відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. У даному випадку помилковим є твердження прокуратури про укладення прихованого договору оренди, так як договір про спільну діяльність передбачає діяльність, спрямовану на вирощування сільськогосподарських культур, наданні певних послуг як із однієї сторони, так із іншої, та не передбачає передачу земельної ділянки у користування або володіння ТОВ „Енселко АгроВ» , також не передбачена заборона у доступі до використанні земельної ділянки Говорським професійним аграрним ліцеєм для дослідних і навчальних цілей. При укладенні договору про спільну діяльність ТОВ „Енселко АгроВ» керувалось метою вирощування сільськогосподарських культур, що є послугою для Говорського професійного аграрного ліцею, в свою чергу, отримували кваліфіковану методичну допомогу для подальшого впровадження навиків у своїй господарській діяльності, і, у свою чергу, Говорський професійний аграрний ліцей отримував можливість навчати учнів на матеріально-технічній базі ТОВ „Енселко АгроВ» , яке володіє передовою сільськогосподарською технікою. Тому, твердження прокуратури про нецільове використання вказаної земельної ділянки, як і факт передачі у оренду земельної ділянки не відповідає дійсності, вважає відповідач 1.

Як зазначив відповідач 1, прокурор при зверненні до суду з позовом про визнання правочину удаваним, має довести, що зовнішнє волевиявлення сторін за удаваним правочином не збігається з їх внутрішньою волею. Суб'єкт, який вимагає визнання правочину недійсним, який укладений з метою приховати інший правочин повинен довести, що правочин укладено саме з такою метою. При цьому, належить враховувати, що удаваний правочин не має іншої мети, ніж приховання іншого правочину, тому в результаті його вчинення не можуть наступати інші правові наслідки.

Враховуючи вищевикладене, перший відповідач просить відмовити у позові.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" у судових засіданнях та у відзиві на позов проти позову заперечує, відзначаючи, зокрема, що підставою для визнання недійсним договору від 15.04.2015р. між ТОВ „Енселко АгроВ» та Говорським професійним аграрним ліцеєм позивач вказує те, що вказаний договір є прихованим договором оренди землі і його зміст суперечить вимогам ЦК України, Закону України „Про оренду земліВ» та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, відповідач 2 не погоджується із даним твердженням позивача, оскільки оспорюваний договір укладався не з метою приховати будь-який інший правочин, а саме для спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва. Як стверджує відповідач 2, позивач не навів істотної умови, притаманної для договору оренди землі, яка б була узгоджена сторонами в оспорюваному договорі, сторони даного правочину навіть не укладали акту приймання-передачі земельної ділянки, який є обов'язковим для даного виду договорів.

Посилаючись на зміст ст. 1130 ЦК України, відповідач 2 зазначив, що відповідачі досягли всіх істотних умов, які характерні для договорів про спільну діяльність.

Іншою підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним позивач вказує на відсутність погодження його укладення у Міністерстві освіти і науки України та порушення вимог п. 20, ст.6 Закону України „Про управління об'єктами державної власностіВ» . Однак, як вважає відповідач 2, даний висновок позивача є також хибним, адже ч. 1, ст. З Закону України „Про управління об'єктами державної власностіВ» визначено перелік об'єктів управління державної власності. Крім того, ч. 2 ст. З Закону України „Про управління об'єктами державної власностіВ» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України. З огляду на вищезазначене, погодження Міністерства освіти і науки України на укладення договору спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва від 15.04.2015р. між відповідачами не передбачене чинним законодавством України.

Разом з тим, у позові заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури стверджує, що фактично право володіння та користування земельних ділянок наданих відповідачеві - Говорському професійному аграрному ліцею перейшло до ТОВ „Енселко АгроВ» . Однак, як вважає відповідач 2, даний висновок є неправильним, оскільки п. 1.4. вказаного договору не передбачає переходу будь-яких майнових прав на землю та 3.1. вказує, що реалізація стороною-1 (ТОВ „Енселко АгроВ» ) відповідних заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю є виконанням робіт (надання послуг) для сторони-2 (Говорівський професійний аграрний ліцей) і не призводить до переходу від Сторони-2 до сторони-1 права користування землею чи будь-яких інших прав на землю. Доводи заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури про недійсність спірного договору зводяться до посилань на порушення відповідачем - 1 норми ст. 92 Земельного кодексу України, оскільки він як постійний землекористувач, а не власник, не вправі був розпоряджатись землею і передавати її відповідачеві-2 в користування, тому за його твердженням, відповідач-1 перевищив свої повноваження щодо розпорядження землею державної власності шляхом укладення спірного договору, чим порушуються інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель. При цьому, заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури не обґрунтовує чи взагалі держава зазнала якихось збитків і в особі кого. Отже, як вказує відповідач 2, земельні ділянки не вибували з володіння і користування державного підприємства і відповідно до умов спірного договору мало місце тільки право доступу, організаційне та консультативне забезпечення, як нематеріальний актив, що не суперечить видам господарської діяльності, визначеним статутом відповідача-1, а внеском відповідача-2 є надання послуг, майна та грошових коштів в розмірах, необхідних для спільного обробітку земельних ділянок, отже, розпорядження шляхом відчуження землі або права на неї не відбулося, що спростовує доводи позивача.

У своєму позові заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури також вказує на відсутність повноважень у відповідача-1 на укладення договору спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва від 15.04.2015р. Однак, п. 1.10 Статуту Говорського професійного аграрного ліцею встановлено, що з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, ліцей може укладати угоди із підприємствами, установами та організаціями, для яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників. Як стверджує відповідач 2, крім оспорюваного договору між відповідачами було укладено договір про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти між професійно-технічним навчальним закладом і замовником робітничих кадрів.

Таким чином, учні Говорського професійного аграрного ліцею беруть безпосередню участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва разом із працівниками ТОВ „Енселко АгроВ» . При цьому, відповідач-1, створивши умови для професійної підготовки своїх учнів, отримує за це грошову винагороду для розвитку своєї навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, що відповідає вимогам його установчих документів, вважає другий відповідач.

Враховуючи вищевикладене, другий відповідач просить відмовити у позові.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Як вбачається зі Статуту Говорського професійного аграрного ліцею, затвердженого заступником Міністерства освіти та науки України 21.07.2003р. та Віньковецькою районною державною адміністрацією 15.08.2003р., Говорський професійний аграрний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Ліцей здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації, як правило із числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на основі базової чи повної загальної середньої освіти, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Згідно з п. 5.1. Статуту управління ліцеєм здійснюється Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Говорський професійний аграрний ліцей є державною організацією (установа, заклад), засновником якого є Міністерство освіти і науки України, види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, розведення свиней, ІНФОРМАЦІЯ_1, професійно-технічна освіта, інші види освіти, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 333975, Говорський професійний аграрний ліцей на підставі розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації від 30.09.2011р. є постійним користувачем земельної ділянки площею 54,0450 га, що розташована за межами населеного пункту Говорської сільської ради, цільове призначення якої - для дослідних і навчальних цілей. Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 333976 Говорський професійний аграрний ліцей на підставі розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації від 30.09.2011р. є постійним користувачем земельної ділянки площею 152,4220 га, що розташована за межами населеного пункту Говорської сільської ради, цільове призначення якої - для дослідних і навчальних цілей.

Між Говорським професійним аграрним ліцеєм (навчальним закладом) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (замовником) укладено договір про надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти між професійно-технічним навчальним закладом і замовником робітничих кадрів про підготовку кваліфікованих робітників у професійно-технічному навчальному закладі із залученням до цього процесу замовника (розділ 1 договору).

Розділом 2 договору визначений предмет договору та зобов'язання сторін, де вказано, що навчальний заклад зобов'язується підготувати і направити на роботу випускників відповідних спеціальностей та забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку кваліфікованих робітників згідно з навчальними планами і програмами, а також вимогами відповідних кваліфікованих характеристик професій.

15.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (стороною 1) та Говорським професійним аграрним ліцеєм (стороною 2) укладено договір спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва, відповідно до умов якого сторони врегульовують взаємну участь сторін у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках, які перебувають в постійному користуванні сторони-2 відповідно до ОСОБА_5 актів на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ № 333976 та ЯЯ № 333975, які є обов'язковим додатком до цього договору, а саме на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 137,07 га з цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, що розташовані поза межами населених пунктів в адміністративних межах Говорської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області (п. 1.1. договору).

Даний договір має довгостроковий характер і його умови застосовуються до усіх етапів та видів рослинницького сільськогосподарського виробництва протягом дії договору (п. 1.2.).

Згідно з п. 1.3. договору ведення сторонами рослинницького сільськогосподарського виробництва передбачає, що в обсягах, на умовах та порядку, які визначені цим договором, здійснюється обробка земельної ділянки, її засівання, внесення добрив та виконання інших сільськогосподарських робіт, спрямованих на вирощування врожаю, а також вжиття заходів щодо збирання врожаю, отриманого в результаті таких дій.

Відповідно до умов цього договору сторони в процесі здійснення сільськогосподарського виробництва не об'єднують майнових внесків (вкладів) у будь-якій формі. Цей договір не передбачає переходу будь-яких майнових прав на землю, посівний матеріал, матеріали та засоби виробництва тощо (як тих прав, що існували до укладення договору, так і тих, що виникнуть у майбутньому) від однієї сторони до іншої, а також не призводить до виникнення у сторін права спільної власності на майно. Право власності на результати ведення сільськогосподарського виробництва виникає у кожної із сторін окремо, відповідно до умов цього договору (п. 1.4.).

Даний договір передбачає надання сторонами одна одній послуг, виконання ними робіт, в т.ч. із переданням однією стороною частини продукції у власність іншої, і не призводить до виникнення між сторонами відносин спільної діяльності (п.1.5.).

Як передбачено п. 2.1. договору, сторона-1 зобов'язується до початку чергового посівного сезону вжити заходів (виконати роботи) щодо підготовки земельної ділянки до посівної кампанії, здійснити обробку земельної ділянки, а в період чергового посівного сезону забезпечити засівання земельної ділянки, внесення добрив, а також вжити інших заходів, спрямованих на вирощування врожаю. В період підготовки до посівної кампанії, проведення засівання та вирощування сільськогосподарської продукції сторона-2 надає стороні-1 організаційне та консультаційне забезпечення, а також інші послуги, склад і обсяги яких узгоджуються сторонами. При цьому, сторона-2 не втручається безпосередньо у виробничі процеси та зобов'язується не чинити дій, які могли б перешкодити виконання стороною-1 робіт (заходів), передбачених п. 2.1 цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору до моменту збирання врожаю власником незавершеного виробництва (незібраної сільськогосподарської; продукції) є сторона-1.

Згідно з п. 2.4. договору сторона 1 щороку у період дії договору сплачує стороні 2 винагороду у розмірі 137070 грн. у безготівковому порядку на розрахунковий банківський рахунок сторони 2. У перший рік спільної діяльності по даному договору сторона 1 виплачує винагороду стороні 2, 50 % якої - авансом на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами даного договору, а інших 50% - після збору врожаю у поточному господарському році. У другий та інші роки спільної діяльності по договору винагорода виплачується поетапно.

Як передбачено п. 2.5. договору, винагорода для сторони 2 виплачується стороню 1 виключно у грошовій формі.

Відповідно до п. 3.1. договору сторона 2 надає можливість стороні 1 безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та вживати інших заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю на земельній ділянці. При цьому, реалізація стороною 1 відповідних заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю є виконанням робіт (наданням послуг) для сторони 2 і не призводить до переходу від сторони 2 до сторони 1 права користування землю чи будь-яких інших прав на землю.

Даний договір укладений строком на 7 років, діє з моменту його підписання і до закінчення строк його дії.

У листі № 10-28-99.6-285/15-5 від 03.11.2015р., адресованому прокуратурі Віньковецького району, відділ Держгеокадастру у Віньковецькому районі повідомив про те, що згідно з формою 6-ЗЕМ на території Віньковецького району рахується державне підприємство - Говорський професійний аграрний ліцей у користуванні якого знаходиться земельна ділянка площею 211,25 га, в тому числі сільськогосподарських земель -195,85 га.

В листі № 170 від 12.11.2015р., адресованому прокурору Віньковецького району, директор Говорського професійного аграрного ліцею повідомив, що впродовж 2005р. по 2015р. фактів відмови від земельної ділянки площею 211, 25 га не було, а також у вказаний період не укладались угоди щодо передачі цих земель іншим особам. З 15.04.2015р. був укладений договір з ТОВ „Енселко АгроВ» про спільне ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва на площі 137,07 га.

У листі № 10-28-99.10-942/15-16 від 17.03.2016р., адресованому начальнику Віньковецького відділу Городоцької місцевої прокуратури, відділ Держгеокадастру у Віньковецькому районі повідомив про те, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Говорського професійного аграрного ліцею відповідно до державних актів серія ЯЯ № 333975 та ЯЯ № 333975 не проводилась. Також, у цьому листі вказано, що дані земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту.

В листі № 10-22-7777.41-5979/23-16 від 24.03.2016р., адресованому Городоцькій місцевій прокуратурі, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило про те що вартість 1 га ріллі по Хмельницькій області станом на 01.01.2016р. становить 344495,59 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Як встановлено судом та вбачається з Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 333975, Говорський професійний аграрний ліцей на підставі розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації від 30.09.2011р. є постійним користувачем земельної ділянки площею 54,0450 га, що розташована за межами населеного пункту Говорської сільської ради, цільове призначення якої - для дослідних і навчальних цілей. Також, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 333976 Говорський професійний аграрний ліцей на підставі розпорядження Віньковецької районної державної адміністрації від 30.09.2011р. є постійним користувачем земельної ділянки площею 152,4220 га, що розташована за межами населеного пункту Говорської сільської ради, цільове призначення якої - для дослідних і навчальних цілей.

Судом відзначається, що відповідно ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб'єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Відтак, у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у тому числі щодо надання її в оренду. При цьому земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Як вказує другий відповідач, виходячи із аналізу оспорюваного договору, відповідачі досягли всіх істотних умов, які характерні для договорів про спільну діяльність. Однак, суд вважає таке твердження безпідставним, виходячи зі змісту ст.1130 ЦК України, а також положень оспорюваного договору від 15.04.2015р. (зокрема, пунктом 1.5. цього договору прямо передбачено, що даний договір не призводить до виникнення між сторонами відносин спільної діяльності).

Також безпідставним суд вважає і посилання першого відповідача на те, що оспорюваний договір від 15.04.2015р. є змішаним договором згідно зі ст. 628 ЦК України, містить елементи різних договорів, у т.ч. договорів надання послуг та спільної діяльності, оскільки такий висновок не відповідає умовам договорів про спільну діяльність та договору про надання послуг в розумінні ст.ст.1130, 901 ЦК України. Положення оспорюваного договору передбачають, зокрема, здійснення обробки земельної ділянки, її засівання, внесення добрив та виконання інших сільськогосподарських робіт, спрямованих на вирощування врожаю, а також вжиття заходів щодо збирання врожаю, отриманого в результаті таких дій (п.1.3.), також врегульовано сплату винагороди (розділ 2 договору ), а відповідно до п. 3.1. договору сторона 2 надає можливість стороні 1 безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та вживати інших заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю на земельній ділянці.

Враховуючи зміст вищенаведених та інших умов оспорюваного правочину, досліджуючи правову природу означеного договору, суд вважає, що укладенням удаваного договору від 15.04.2015р. сторони фактично приховали укладення договору оренди земельної ділянки. Зокрема, вищенаведені умови договору (в тому числі й ті, що сформульовані як В«надання можливості стороні 1 безперешкодно виконувати сільськогосподарські роботи та вживати інших заходів, спрямованих на вирощування та збирання врожаю на земельній ділянціВ» (п.п. 3.1. договору), засвідчують, що мало місце використання відповідачем 2 земельної ділянки відповідача 1 з метою виробництва сільськогосподарської продукції, та підтверджують фактичну передачу права користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності.

Судом відзначається, що згідно з ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Відповідно до ч.2 ст. 235 ЦК України передбачено, що у разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. Аналогічні правова позиція у п. 3.11 постанови ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Судом береться до уваги, що відповідно до ст.1 Закону України В«Про оренду земліВ» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно з ч.4 ст.4. Закону України „Про оренду земліВ» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідач 1 повноваженнями на надання земельної ділянки в оренду не наділений, оскільки остання належить йому на праві постійного користування (відповідно наявні лише повноваження на володіння і користування нею). При цьому, оспорюваний договір від 15.04.2015р. укладено всупереч ст.8 Закону України „Про професійно-технічну освітуВ» , згідно з яким до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, належать, крім інших, розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Також не відповідає оспорюваний договір і ч. 2 ст.16 Закону України „ Про оренду земліВ» , якою визначено порядок укладення договору оренди землі (зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону). Відповідні рішення не приймалися, аукціон не проводився.

Зі змісту оспорюваного договору випливає, що відповідач 1 фактично передав земельну ділянку державної форми власності, якою не мав права розпоряджатися.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Водночас, доводи відповідача 2 про те, що в даному випадку не можна вважати оформлення спірним договором саме оренди землі через відсутність істотних умов оренди та акту прийому-передачі, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в даному випадку неналежне оформлення земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельної ділянки в користування.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання оспорюваного правочину недійсним підлягають задоволенню, відтак, укладений між відповідачами договір від 15.04.2015р. підлягає визнанню недійсним.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на визнання недійсним договору позовна вимога про звільнення відповідачем 2 займаної ним земельної ділянки державної форми власності площею 137,07 га, за межами населених пунктів Говорівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, яку товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" займає на підставі договору від 15.04.2015р. з Говорським професійним аграрним ліцеєм, також підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі із стягненням з відповідачів судових витрат у справі в рівних частинах згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Говорського професійного аграрного ліцею, товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації; відділу Держгеокадастру у Віньковецькому районі Хмельницької області) про визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати недійсним договір спільного ведення рослинницького сільськогосподарського виробництва від 15.04.2015р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" та Говорським професійним аграрним ліцеєм.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Сахнівці, вул. Центральна, 59, ідентифікаційний код 37083810) звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 137,07 га, за межами населених пунктів Говорівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, яку товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" займає на підставі договору від 15.04.2015р. з Говорським професійним аграрним ліцеєм (Хмельницька область, Віньковецький район, с. Говори, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 02548541).

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Сахнівці, вул. Центральна, 59, ідентифікаційний код 37083810) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військкоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р 35218028002814, ОСОБА_5 казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 1378 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Стянути з Говорського професійного аграрного ліцею (Хмельницька область, Віньковецький район, с. Говори, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 02548541) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військкоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р 35218028002814, ОСОБА_5 казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 1378 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 04.07.2016р.

Суддя М.В. Смаровоз