Постанова

від 29.06.2016 по справі 810/653/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року 810/653/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фастівської міської ради Київської області

до державного реєстратора реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_1

третя особа - ОСОБА_2,

про скасування рішення та державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Фастівська міська рада Київської області звернулась до суду з вимогами про скасування рішення відповідача від 23.09.2014 р. №15974987 на підставі якого було зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3211200000:09:016:0051 за ОСОБА_2, мотивуючи звернення тим, що реєстрація була незаконною, позаяк рішення від 25.03.2014 р. №25/150-LI-VI, яким земельна ділянка була передана у власність, в подальшому змінено та пояснює, що при його винесенні була допущена помилка, яку позивач виправив 30.10.2014 р., підстави для проведення реєстраційних дій у відповідача були відсутні, тому що не враховано наявність іншого рішення Фастівської міськради - від 05.07.2012 р., яким надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації для одержання земельної ділянки в оренду.

У призначений для розгляду справи час відповідач, його представник та третя особа, повідомлені належним чином про дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не сповістили.

22.04.2016 р., від начальника - державного реєстратора відділу державної реєстрації фізичних і юридичних осіб, реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 засобами електронної пошти, а в подальшому і поштового зв'язку, надійшла заява про визнання позову з клопотанням про розгляд справи за відсутності відповідача.

Відповідно до положень ч.6 ст.128 КАСУ, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи та матеріали, встановивши фактичні обставини справи, із наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

10.09.2014 р., до реєстраційної служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 була подана заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Фастів, вул. Кірова, буд.30, кадастровий номер 3211200000:09:016:0051. Разом із заявою були подані наступні документи: рішення органу місцевого самоврядування від 25.03.2014 р. №25/150- LI-VI; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202413382014 від 14.03.2014 р., видане управлінням Держземагентства у Фастівському районі, копія паспорту, копія ідентифікаційного коду тощо. Отримання цих документів підтверджується карткою прийому заяви №15703802 від 10.09.2014 р.

На підставі наданих документів державний реєстратор прав на нерухоме ОСОБА_1 прийняла рішення №15974987 від 23.09.2014 р. про реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована в м. Фастові Київської області, вул. Кірова, 30, кадастровий номер 3211200000:09:016:0051 за ОСОБА_2 Вказане рішення стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна- земельну ділянку з кадастровим номером 3211200000:09:016:0051 від 23.09.2014 р.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд звертає увагу на таке:

відповідно до ч.3 ст.2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, КАСУ визначені критерії, які підлягають застосуванню при перевірці законності рішення суб'єкта владних повноважень.

Преамбулою Закону №1952-IV передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований він на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Закон згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. За частиною тринадцятою статті 15 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 17.10.2013 р. №868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п.15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема і щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону

За приписами п.п. 36, 37 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення прав на нерухоме майно та інші документи, визначені Порядком.

За приписами Порядку для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна необхідно надати: заяву про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; копію паспорта особи; копію реєстраційного номера облікової картки платника податку; документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита); документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно, відповідно до Порядку; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що підтверджують виникнення права власності або інших речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки) (у разі реєстрації земельної ділянки); інші документи, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності визначені у статті 4-1 Закону. Для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку державної або комунальної власності заявник подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку. Державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності, на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування. Таке рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування може бути подане правонабувачем (користувачем, орендарем), який у такому випадку є уповноваженою особою власника земельної ділянки, одночасно із заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

У результаті прийняття заяви про державну реєстрацію заявнику видається карта прийому відповідної заяви.

В процесі розгляду заяви про державну реєстрацію державний реєстратор, нотаріус встановлює наявність обставин, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, за наявності яких приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, рішення про зупинення державної реєстрації прав або рішення про відмову в проведенні реєстрації прав про що обов'язково повідомляє заявника в письмовій формі.

Пунктом 5 статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Єдиною умовою скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права є рішення суду, яке набрало законної сили. Частиною 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначається, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.3 ст.112 КАСУ у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Відповідно до положень ч.4 ст.112 КАСУ суд не приймає відмови від адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Як слідує із матеріалів адміністративної справи, 27.04.2016 р., на адресу суду надійшла заява від начальника-державного реєстратора відділу державної реєстрації фізичних і юридичних осіб, реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3, в якій вона визнала в повному обсязі заявлені позовні вимоги Фастівської міської ради. Аналогічного змісту заява надійшла до суду від ОСОБА_4

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, будь-яких заяв з приводу визнання позову до суду від неї не надходило.

Крім того, як вбачається із оспорюваного рішення, останнє були прийнято державним реєстратором ОСОБА_1, від якої заяв про визнання позовних вимог не надходило.

З огляду на вищевикладене, суд не приймає заяву представника відповідача ОСОБА_3 про визнання позовних вимог Фастівської міської ради Київської області з урахуванням того, що такі дії відповідача порушують права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 щодо якої суду невідома позиція з приводу заявлених позовних вимог та державного реєстратора ОСОБА_1 та вважає за необхідне здійснити розгляд даної адміністративної справи по суті.

Проаналізувавши норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини у співставленні з обставинами справи, суд вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Як було встановлено судом, 10.09.2014 р., ОСОБА_2 до відповідача був поданий необхідний для реєстрації права власності на земельну ділянку пакет документів, згідно із карткою прийому заяви №15703802, в тому числі, і витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ 3202413382014. Вказані документи були прийняті та опрацьовані відповідачем згідно із ч.3 ст.10 Закону України № 1952-IV .

За результатом перевірки наданих документів прийнято рішення №15974987 від 23.09.2014 р. про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку 3211200000:09:016:0051, яка розташована за адресою: м. Фастів, вул. Кірова. 30 за ОСОБА_2 На підставі вказаного рішення було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.09.2014 р. з індексним номером 27143958.

30.10.2014 р., після проведення державної реєстрації, Фастівською міською радою Київської області було прийнято рішення №1/15-LVIII-VI, яким внесені зміни до раніше прийнятого рішення від 25.03.2014 р. №25/150- LI-VI . Згідно резолютивної частини нового рішення п.2 ОСОБА_2А передано в оренду земельна ділянка 3211200000:09:016:0051, яка розташована за адресою: м. Фастів, вул. Кірова. 30.

Таким чином, на момент здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду не існувало.

Крім того, щодо можливості органу місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення, суд звертає увагу на таке:

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 10 ст. 59 Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, у п. 5 рішення № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, як встановлено судом рішення позивача від 25.03.2014 р. №25/150- LI-VI є ненормативно -правовим актом індивідуальної дії, який вичерпав себе фактом виконання: оформленням права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5, у зв'язку з чим до цього рішення, після його виконання, не могли бути внесені будь-які зміни.

З урахуванням положень ч.3 ст.2 КАСУ, суд перевірив прийняте рішення відповідачем на предмет його відповідності визначеним ст. 2 КАСУ критеріям та вважає його таким, що відповідає вимогам Закону України №1952-IV та Порядку №868, у зв'язку з чим не знаходить підстав для задоволення вимог Фастівської міської ради в частині вимог щодо його скасування.

Оскільки друга вимога позивача- про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 є похідною від першої на безпосередньо пов'язане з нею, суд також не знаходить підстав для її задоволення.

Одночасно, суд звертає увагу, що оскільки за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку зареєстроване на законних підставах, позивачем обрано неправильний спосіб захисту свого права.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.