Рішення

від 30.06.2016 по справі 908/1391/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/45/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016 Справа № 908/1391/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» (адреса - 17600 смт. Варва Варвинського району Чернігівської області, вул. Шевченка, б. 82 кв. 5)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» (адреса - 69063 м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, б. 48 оф. 70)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2, довіреність №2 від 01.10.2015р.;

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

20 травня 2016 року до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» (далі за текстом ТОВ «Фідленс Агро») з позовною заявою до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» (далі за текстом ППКП «Монтажбудсервіс») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. порушено провадження у справі №908/1391/16; розгляд справи призначено в судовому засіданні 09.06.2016р.; у Сторін витребувано документи необхідні для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2016р. розгляд справи відкладено до 30.06.2016р.

В судовому засіданні 30.06.2016р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що в порушення умов Договору поставки №13 від 12.10.2015р., укладеного між ТОВ «Фідленс Агро» та ППКП «Монтажбудсервіс», Відповідач не в повному обсязі оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим заборгованість становить 40 000,00 грн. Оскільки Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені та 20% річних.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ППКП «Монтажбудсервіс» на користь ТОВ «Фідленс Агро» 40 000,00 грн. основного боргу, 12 653,27 грн. пені та 5 808,12 грн. 20% річних, а також покласти на Відповідача витрати по сплаті судового збору.

В судові засідання 09.06.2016р. та 30.06.2016р. представник Відповідача не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позов не надав.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. про порушення провадження у справі та від 09.06.2016р. про відкладення розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження ППКП «Монтажбудсервіс», вказаною у позовній заяві та зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69063 м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, б. 48, офіс 70.

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представників Позивача особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне .

12.10.2015р. між ТОВ «Фідленс Агро» - Постачальник та ППКП «Монтажбудсервіс» - Покупець укладено Договір поставки товару №13 (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується продати та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Найменування Товару, його кількість та ціна визначаються у додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, які Постачальник готує на основі усного замовлення Покупця, а потім передає Покупцю на погодження (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, загальна сума Договору визначається сумарно ціною всіх видаткових накладних по закінченню строку дії даного Договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях.

Пунктом 4.2. Договору Сторони узгодили, що Покупець проводить оплату ціни Товару шляхом перерахування грошових коштів в розмірі гривневої суми ціни Договору на банківський рахунок Постачальника. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту Договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

За умовами п. 4.3. Договору, Покупець зобов'язується провести оплату товару протягом 1 дня з моменту поставки товару.

Згідно п. 8.1. Договору, даний Договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2016р., а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання між Сторонами.

На виконання умов Договору, Позивачем продано Відповідачеві товар на загальну суму 744 021,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №ФАГ00007560 від 03.12.2015р. на суму 34 291,39 грн.;

- №ФАГ00007585 від 03.12.2015р. на суму 238 621,00 грн.;

- №ФАГ00007627 від 03.12.2015р. на суму 471 108,61 грн.

Товар на загальну суму 744 021,00 грн. Відповідачем прийнято у власність без зауважень, про що свідчить підпис уповноваженого представника Відповідача та печатка ППКП «Монтажбудсервіс» на відповідних видаткових накладних.

Проте, в порушення умов Договору, Відповідач вартість прийнятого у власність Товару сплатив не повному обсязі, лише на суму 704 021,00 грн., а саме:

- 11.12.2015р. сплачено 694 021,00 грн.,

- 18.12.2015р. сплачено 10 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою від 16.05.2016р.

Таким чином, на час судового розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить 40 000,00 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фідленс Агро» в частині стягнення з ППКП «Монтажбудсе6рвіс» 40 000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на порушення строку виконання Відповідачем зобов'язань за Договором, просить стягнути з останнього на свою користь 12 653,27 грн. пені та 5 808,12 грн. 20% річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.1. Договору, у разі порушення Покупцем строків оплати Товару, він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу та 20 процентів річних за неправомірне користування грошовими коштами за весь час прострочення. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені та 20% річних судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня у розмірі 12 646,58 грн. та 20% річних у розмірі 5 808,07 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні, а також правом надання відзиву на позов не скористався.

За викладених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» до ОСОБА_1 підприємства комерційного підприємства «Монтажбудсервіс» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» до ОСОБА_1 підприємства комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» (69063 м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, б. 48 оф. 70, код ЄДРПОУ 30864686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс Агро» (17600 смт. Варва Варвинського району Чернігівської області, вул. Шевченка, б. 82 кв. 5, код ЄДРПОУ 39057541) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 12 646 (дванадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 58 коп. пені, 5 808 (п'ять тисяч вісімсот вісім) грн. 07 коп. 20% річних, 1 377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 05.07.2016р.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.