Рішення

від 29.06.2016 по справі 910/9352/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2016Справа №910/9352/16

За позовом приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРМА"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "страхове товариство "Іллічівське"

про стягнення 19172,74 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Король Д.А.(дов. від 12.11.2015)

Від відповідача: Сіренко А.М.(дов. від 25.02.2016)

Від третьої особи не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за шкоду заподіяну майну потерпілого в розмірі 19 172,74 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2016 порушено провадження у справі №910/9352/16 та призначено до розгляду на 15.06.2016.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 15.06.2016 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 15.06.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 29.06.2016.

В судове засідання 29.06.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки поняття регресу та суброгації не є тотожними.

Представник третьої особи в судове засідання 29.06.2016 не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив, в якому зазначив, що сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 48 203,10 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним акціонерним товариством СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРМА" (надалі - позивач) та ОСОБА_3.(надалі - страхувальник) 22.10.2014 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 022-75802119(далі - Договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу-автомобіля «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).

22.07.2015 в м. Києві по бул. Чоколівському, 39 сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля ЗИЛ реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" (далі відповідач), що знаходився під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.08.2015 по справі № 760/14833/15-п встановлено, що 22.07.2015 о 10:30 год. громадянин ОСОБА_4 керуючи автомобілем ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_2, по бул. Чоколівському, 39 у м. Києві, перед виїздом не перевірив технічний стан автомобіля, внаслідок чого у автомобіля відмовили гальма, що призвело до зіткнення з автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті чого, громадянина ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до рахунку № 04780 від 23.07.2015 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля Nissan Juke, д.р.н. НОМЕР_1 склала 72 57 5,84 грн.

Після отримання від Страхувальника всіх необхідних документів Страховиком відповідно до умов Договору добровільного страхування було виплачено страхове відшкодування в розмірі 69 975,84 грн., яке за заявою Страхувальника було перераховано за ремонт транспортного засобу на станцію технічного обслуговування згідно з платіжними дорученнями № 288 від 08.09.2015 та № 321 від 15.09.2015.

Зі змісту довідки № 69884768 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що на час ДТП - 22.07.2015 - автомобіль ЗИЛ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, був забезпеченим транспортним засобом в розумінні вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ 7924125 у приватному акціонерному товаристві Страхове товариство «Іллічівське».

З врахуванням викладеного, до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРМА" перейшло право вимоги про відшкодування збитків, заподіяних ОСОБА_3 пошкодженням автомобіля Nissan Juke, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, забезпеченим транспортним засобом ЗИЛ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, відповідальність якого застрахована у приватному Акціонерному Товаристві страховій компанії "Іллічівське"(третя особа).

29.10.2015 позивач звернувся до третьої особи з претензією про відшкодування 69 975,84 грн. збитків, які були понесені у зв'язку з виплатою страхового відшкодування по факту отримання автомобілем Nissan Juke, д.р.н. НОМЕР_1, механічних пошкоджень.

01.12.2015 приватним акціонерним товариством страховою компанією «Іллічівське», на банківський рахунок приватного акціонерного товариства страхової компанії «АРМА», відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому сказано, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого, було перераховано грошову суму у розмірі 48 203(сорок вісім тисяч двісті три) грн. 10 коп. про що свідчить виписка по рахунку № НОМЕР_3.

Решта суми, на думку позивача, повинна бути стягнута з відповідача. Суд погоджується з таким твердженням позивача, у зв'язку з таким:

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором».

У відповідності до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Абзацом 3 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Таким чином, оскільки вина працівника Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" у вчинені адміністративного правопорушення, в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб Nissan Juke, д.р.н. НОМЕР_1, доведена належним чином та у встановленому законодавством порядку, тому саме Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" зобов'язане спільно із приватне акціонерне товариство "страхове товариство "Іллічівське" відшкодувати завдані збитки.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату розгляду справи позивачем отримано страхове відшкодування від приватного акціонерного товариства "страхове товариство "Іллічівське" за вказаним вище страховим випадком в розмірі 48 203,10 грн.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" не відшкодувало позивачу завдані збитки.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР, із змінами та доповненнями, п. 36.7 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004р. № 1961-IV, із змінами та доповненнями (у подальшому - Закон № 1961-IV), ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (у подальшому - ГПКУ) позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до вимог п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом № 1961-IV порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 54 ПІК України передбачено, що позивач сам визначає зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Зазначені положення передбачають механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала , і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

В даному випадку працівник-водій відповідача був винуватцем ДТП, що підтверджується судовим рішенням, а тому саме відповідач повинен відповідати за спричинену шкоду в розмірі, що не покриває страхове відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначено в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об'єкта буде зобов'язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки».

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою , а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За загальним правилом, під час розгляду справ про відшкодування завданої шкоди наявність або відсутність вини кожного з володільців джерела підвищеної небезпеки встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

В даному випадку доказом вини відповідача є Постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 25.08.2015 по справі № 760/14833/15-п, якою працівника відповідача - ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винною особою у скоєнні 22.07.2015 ДТП.

Отже, відповідальною особою за здійснене ДТП являється працівник відповідача, а тому саме відповідач повинен відшкодувати позивачу завдані збитки в розмірі, що не покриває страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також судом встановлено, що відповідач ніяких дій, передбачених ст. 33,35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування не вчинив, доказів на підтвердження звернення до третьої особи та доказів виплати страховиком йому суми страхового відшкодування не надано.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від відшкодування шкоди позивачу, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі 19 172,74 грн.

Відповідно до ст. 84 ГПК України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРМА" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 00017584) на користь приватного акціонерного товариства СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРМА"(03151, м. Київ, вул. Смілянська, буд. 10/31, код ЄДРПОУ 21265671) вартість ремонту автомобіля в розмірі 19 172(дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 74 коп. та судовий збір в розмірі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5 . Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 05.07.2016