Справа № 158/2291/15-ц
Провадження № 2/0158/35/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2016 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Пономарьової О.М.,
при секретарі Грубі М.Є.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Світлобуд-Інвест», Приватного підприємства «Талер Трейд 2013» про стягнення заробітної плати, добових, лікарняних, інших виплат та скасування у трудовій книжці запису, як такого що не відповідає дійсності,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Світлобуд Інвест» заробітної плати, добових, лікарняних, інших виплат та скасування записів в трудовій книжці як таких, що не відповідають дійсності. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що з 01.06.2012 року він був прийнятий на посаду начальника будівельної дільниці №2 п/п «Світлобуд-Інвест», що в м. Світловодську Кіровоградської області. Шатного розпису йому не пред'являли, трудового договору не підписував. В усному порядку директор підприємства повідомив, що заробітна плата буде становити 4000 грн. в місяць з додатковою оплатою за проведення геодезичних робіт та за заправку будівельної техніки. Дільниця, яку він очолив, проводила будівництво пташників в с. Оляниця Тростянецького району Вінницької області. Робота носила вахтовий характер - 21 день в місяць. На вказаному об'єкті він працював з 01 червня по 11 серпня 2012 року. Саме цього дня під час поїздки до офісу приватного підприємства «Світлобуд-Інвест» він переніс інфаркт і з 11 серпня по 13 жовтня 2012 року стаціонарно, а з 14 жовтня по 12 листопада 2012 року амбулаторно лікувався в Канівській ЦРЛ Черкаської області.
Покликаючись на те, що із займаної посади він був звільнений 01.08.2012 року без його згоди і не подаючи про це ніякої заяви, продовжував працювати та виконувати свої посадові обов'язки до 11.08.2012 року, ні заробітної плати, ні лікарняних не отримав, просить стягнути з відповідача заробітну плату з 01 червня по 11 серпня 2012 року за три вахти по 21 дні та ще 8 днів в розмірі 13 523 грн.; оплату за заправку будівельної техніки за той же період в сумі 6 745 грн.; оплату геодезичних робіт в сумі 1 600 грн.; добові за той же період в сумі 1 500 грн.; лікарняні з 11 серпня по 03 листопада 2012 року в сумі 16 150грн.; визнати за ним право працюючого в приватному підприємстві «Світлобуд-Інвест» на посаді начальника будівельної дільниці №2 з 01.06. по 03.11.2012 року; анулювати в трудовій книжці запис № 27 від 25.06.2012 року щодо недійсності запису за № 26 від 01.06.2012 року про прийняття на роботу та запис за № 29 від 01.08.2012 року про звільнення з роботи з п/п «Світлобуд-Інвест»; зобов'язати відповідача здійснити запис в трудовій книжці про звільнення його з роботи 03.11.2012 року.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, дав пояснення щодо обстави, викладених в позові, покликаючись на те, що строки звернення до суду пропустив у зв'язку з хворобою, просить їх поновити та позов задовольнити.
Ухвалою суду від 18.04.2016 року за клопотанням позивача до участі у справ в якості співвідповідача залучено приватне підприємство «Талер Трейд 2013».
Представники відповідачів, будучи повідомлені про час та місце судового розгляду у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст.74 ЦПК України, в судове засідання не з'явилися. Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено із записів трудової книжки, виданої 11.10.1973 року на ім'я ОСОБА_1, (№ запису 26) останній відповідно до наказу від 01.06.2012 року за № 01/06 прийнятий на роботу у п/п «Світлобуд-Інвест» на посаду начальника будівельної дільниці №2.
Відповідно до статей 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником та власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Як доказ того, що позивач приступив до виконання посадових обов'язків відповідно до вище зазначеного наказу, свідчить наявна в матеріалах справи довіреність № 0046, видана директором підприємства «Світлобуд-Інвест» 01.06.2012 року на ім'я начальника будівельної дільниці № 2 ОСОБА_1 для отримання матеріальних цінностей від Птахофабрики «Вінницький бройлер ПАТ Миронівський хлібопродукт».
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердили про те, що фактично працювали у підприємстві «Світлобуд-Інвест» вахтовим методом з середини червня 2012 року під безпосереднім керівництвом ОСОБА_1 Саме він створив бригаду, у якій вони працювали, організовував роботу, виплачував їм заробітну плату та відрядні. Заробітну плату отримали частково. Про те, що ОСОБА_3 працював на підприємстві на посаді виконроба дільниці №1 офіційно, стверджується трудовою книжкою останнього за НОМЕР_1. Факт роботи вказаних осіб, як і самого позивача, у підприємстві «Світлобуд-Інвест» у червні 2012 року доводиться відомостями про виплату заробітної плати та відрядних за червень 2012 року (а.с.26,28).
Доказів, які б підтвердили підставність вчинення в трудовій книжці позивача 25.06.2012 року запису за № 27 про недійсність попереднього запису за № 26 про прийняття ОСОБА_1 на роботу з 01.06.2012 року, стороною відповідача до суду не надано.
Відповідно до наказу від 01.08.2012 року за № 01/08 ОСОБА_1 звільнений з посади начальника будівельної дільниці №2 на підставі ст. 36 п.1 КЗпП України за згодою сторін (№ запису 29).
Угода сторін є однією з підстав, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України, припинення трудового договору з працівником.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 роз'яснено, що в разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або вповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КзпП України (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або вповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди. З огляду на це, працівник не може бути звільнений за пунктом 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, якщо одна зі сторін не дає згоди на припинення трудового договору за цим пунктом або не було досягнуто домовленості про дату звільнення. У цьому випадку трудовий договір може бути розірваний з ініціативи працівника або власника чи вповноваженого ним органу з інших підстав, передбачених КЗпП України, та з додержанням відповідно до встановлених для таких підстав звільнення вимог закону, наприклад, статей 38-44 КЗпП України.
Припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або вповноваженого ним органу.
Будь-яких доказів про те, що позивач звертався усно чи письмово із заявою про припинення трудового договору з 01.08.2012 року, стороною відповідача не надано. Крім того, згідно досліджених в судовому засіданні видаткових накладних від 06.08.2012 року, 09.08.2012 року, 10.08.2012 року, як і аналогічних видаткових накладних за червень-липень 2012 року, виданих ВППФ «Вінницький бройлер», приватне підприємство «Світлобуд-Інвест» через ОСОБА_1 отримувало паливно-мастильні матеріали, що підтверджує факт виконання останнім покладених на нього обов'язків після 01.08.2012 року.
Перебування позивача на стаціонарному лікуванні у відділенні неврології Канівської ЦРЛ з 11.08.2012 по 13.10.2012 року та амбулаторному лікуванні з 14.10.2012 по 12.11.2012 року стверджується наявними в матеріалах справи копіями листків непрацездатності відповідно серія АВХ № 708886 та АВЮ № 742773, виданими Канівською ЦРЛ (а.с.21-22).
В силу ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про визнання за ним права працюючого в приватному підприємстві «Світлобуд-Інвест» на посаді начальника будівельної дільниці № 2 з 01.06. по 03.11.2012 року; анулювання в трудовій книжці запису № 27 від 25.06.2012 року щодо недійсності запису за № 26 від 01.06.2012 року про прийняття на роботу та запису за № 29 від 01.08.2012 року про звільнення з роботи з п/п «Світлобуд-Інвест», зобов'язання відповідача здійснити запис в трудовій книжці про звільнення його з роботи 03.11.2012 року є обґрунтованим, однак до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Тобто, на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється не інакше як з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Початком перебігу місячного строку для звернення особи до суду з позовом про поновлення на роботі слід вважати день вручення наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
В судовому засіданні позивач підтвердив отримання ним трудової книжки в січні 2013 року при особистому зверненні до відповідача.
З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 02 грудня 2015 року, тобто з пропуском строків, визначених ст. 233 КЗпП України
Згідно зі ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ч. 1 ст. 233 КЗпП України, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, позивач указував на стан свого здоров'я та низький розмір пенсії, яку він отримує. На підтвердження того, що він пропустив строк звернення до суду з поважних причин, останній надав виписку з медичної картки стаціонарного хворого № 1513, з якої вбачається, що в період з 01 червня 2015 року по 06 червня 2015 року він проходив лікування в неврологічному відділенні Світловодської ЦРЛ Кіровоградської області з діагнозом малий ішемічний інсульт, та довідку про розмір отримуваної ним пенсії, яка становить 1398,28 грн.
На думку суду надані позивачем докази не доводять поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, оскільки як встановлено з відповіді слідчого СВ Світловодського МРВ УМВС України в Кіровоградській області від 08.04.2013 року ОСОБА_1 звертався в правоохоронні органи з питань невиплати заробітної плати і за результатами досудового розслідування кримінальне провадження за даним фактом було закрито за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Зазначену обставину в судовому засіданні підтвердив сам позивач, пояснивши суду, що із заявою до міліції звертався в січні 2013 року, отримавши трудову книжку та відмову у виплаті заробітної плати. Будь-яких перешкод звернутися до суду за захистом порушеного права у місячний термін у ОСОБА_1 не було, а тому він мав можливість звернутися до суду у встановлені законом строки.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з позовом в частині вимог про визнання за ним права працюючого в приватному підприємстві «Світлобуд-Інвест» на посаді начальника будівельної дільниці № 2 з 01.06. по 03.11.2012 року; анулювання в трудовій книжці запису № 27 від 25.06.2012 року щодо недійсності запису за № 26 від 01.06.2012 року про прийняття на роботу та запису за № 29 від 01.08.2012 року про звільнення з роботи з п/п «Світлобуд-Інвест», зобов'язання відповідача здійснити запис в трудовій книжці про звільнення його з роботи 03.11.2012 року, з пропуском строку звернення до суду та причини пропуску цього строку не є поважними, а тому правових підстав для задоволення позову в цій частині немає.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішенням №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України роз'яснив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, що викладені в рішеннях Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року, дає підстави вважати, що в разі порушення законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з відповідним позовом незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи суд за клопотанням позивача ухвалою від 18.01.2016 року витребував в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області Звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів п/п «Світлобуд-Інвест» за період з червня по листопад 2012 року.
З отриманих судом на виконання ухвали суду витягів з реєстру застрахованих осіб відповідно до звітності страхувальника приватного підприємства «Талер Трейд 2013» (код ЄДРПОУ 35347740) ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата за червень місяць 2012 року в розмірі 284,22 грн., липень 2012 року - в розмірі 1800,00 грн. та серпень 2012 року - в розмірі 81,82 грн. (а.с. 61-64 )
Як встановлено з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданого Ківерцівської райдержадміністрацією на запит ОСОБА_1, станом на 30.07.2013 року за кодом ЄДРПОУ 35347740 зареєстроване приватне підприємство «Світлобуд-Інвест», місцезнаходження юридичної особи Кіровоградська область м. Світловодськ вул. Ілліча, 75, державна реєстрація проведена 24.09.2007 року.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданого Ківерцівської райдержадміністрацією на запит ОСОБА_1, станом на 31.07.2013 року за кодом ЄДРПОУ 35347740 зареєстроване приватне підприємство «Талер Трейд 2013». Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена 31.07.2013 року; 14461050009000784; реєстраційною службою Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна складу або інформації про засновників, зміна видів діяльності, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.
Відповідно до копії документів реєстраційної справи ПП «Талер Трейд 2013», що стали підставою для внесення змін до установчих документів підприємства, державна реєстрація яких проведена 27.07.2015 року, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків Московський проспект, 55.
За таких обставин суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 є приватне підприємство «Талер Трейд 2013». Тому в позові до приватного підприємства «Світлобуд-Інвест» слід відмовити.
Вирішуючи позов в частинні стягнення з відповідача заробітної плати з 01 червня по 11 серпня 2012 року, оплати за заправку будівельної техніки за той же період, оплати геодезичних робіт, добових та лікарняних з 11 серпня по 03 листопада 2012 року у зазначених позивачем розмірах, відповідно до ст. 212 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заробітної плати та інших виплат, з вимогою про стягнення яких звернувся позивач, а згідно витягів з реєстру застрахованих осіб відповідно до звітності страхувальника приватного підприємства «Талер Трейд 2013» (код ЄДРПОУ 35347740) ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата за червень місяць 2012 року в розмірі 284,22 грн., липень 2012 року - в розмірі 1800,00 грн. та серпень 2012 року - в розмірі 81,82 грн. (а.с. 62-64 ), що в загальному складає 2166,04 грн., а також те, що відповідачем не подано будь-яких доказів про виплату позивачу ОСОБА_1 нарахованих сум заробітної плати, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача приватного підприємства «Талер Трейд 2013» 2166 грн.04 коп. нарахованої та невиплаченої заробітної плати.
Щодо позовних вимог про стягнення лікарняних за період з 11 серпня по 03 листопада 2012 року, то такі є похідними від первісної позовної вимоги про визнання за позивачем права працюючого в приватному підприємстві «Світлобуд-Інвест» на посаді начальника будівельної дільниці №2 з 01.06. по 03.11.2012 року; анулювання в трудовій книжці запису № 27 від 25.06.2012 року щодо недійсності запису за № 26 від 01.06.2012 року про прийняття на роботу та запису за № 29 від 01.08.2012 року про звільнення з роботи з п/п «Світлобуд-Інвест», зобов'язання відповідача здійснити запис в трудовій книжці про звільнення його з роботи 03.11.2012 року, в задоволенні яких суд відмовив у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної вимоги.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.21, 24, 36, 47, 116, 233, 234 КЗпП України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Талер Трейд 2013» (код ЄДРПОУ 35347740, м. Харків, проспект Московський, 55,) на користь ОСОБА_1 заробітну плату за червень-липень 2012 року в сумі 2084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 22 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства «Талер Трейд 2013» в користь держави для зарахування до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова
Суд | Ківерцівський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2016 |
Оприлюднено | 12.07.2016 |
Номер документу | 58789916 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ківерцівський районний суд Волинської області
Пономарьова О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні