Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/14840/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2016Справа №910/14840/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДТ ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РБС ЛТД"

про стягнення 76 444,46 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача: Нагребельний А. В. (адв. посв. № 5524/10 від 24.12.2015, за договором)

Від відповідача: Науменко О. Г. (дов. № 276 від 02.12.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки та улаштування № 2307-БМ/14 від 23.07.2014 у розмірі 76 444,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 порушено провадження у справі №910/14840/15.

В подальшому розгляд справи тричі відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 30.06.2015, 14.07.2015 та 28.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 призначено по справі № 910/14840/15 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корпус 3, офіс 7), провадження по справі № 910/14840/15 зупинено до надання висновків судової експертизи. На вирішення експертів поставлені питання, зазначені в ухвалі суду від 28.07.2015.

03.06.2016 до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/14840/15 з експертної установи та висновок експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 провадження у справі № 910/14840/15 поновлено, розгляд справи призначено на 21.06.2016.

В судовому засіданні 21.06.2016 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 30.06.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду від позивача надійшли пояснення по справі, клопотання про покладення на відповідача витрат на адвоката та клопотання про призначення повторної експертизи.

В судове засідання 30.06.2016 представники сторін з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане ним через канцелярію господарського суду клопотання про призначення судової експертизи, відповідно до якого він просить суд признати чи у справі повторну судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручити атестованому судовому експерту Український центр судових експертиз, та поставити на вирішення експертам питання:

Чи наявні порушення норми п. 4.43 ДСТУ - Н Б. А. 3.1.-23:2013 при укладанні килимної плитки PVH (Plate en Van Heusde) на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, 12 - й поверх?

Чи можуть взагалі бути застосовані норми п. 4.43 ДСТУ - Н Б. А. 3.1.-23:2013 при укладанні клилимної плитки PVH (Plate en Van Heusde)?

Яка рекомендована кількість списання/витрат килимної плитки PVH (Plate en Van Heusde) та фіксуючого клею Thomist T425 при укладанні килимної плитки PVH (Plate en Van Heusde) на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, 12 - й поверх?

Необхідність призначення повторної експертизи у справі позивач обґрунтовує тим, що експертом при здійснені первинної експертизи по справі було змішано та переплутано поняття «килимова плитка від виробника PVH» та полівінілхлорид на плитка (ПВХ)», що викликає у позивача сумніви щодо правильності висновку.

Представник відповідача проти задоволення клопотання про призначення повторної експертизи заперечив.

Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі повторної експертизи суд відмовив в його задоволенні, з огляду на необґрунтованість такого клопотання.

Відповідно до положень ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У п. 15.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Розглянувши Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи N 8616 від 31.05.2016 у справі N 910/14840/15, судом не встановлено, що даний висновок є неповним або неясним, а також не встановлено, що даний висновок є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, даний висновок не викликає сумнів у його правильності та суд не вбачає порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. А рівно, судом не встановлено, а позивачем не доведено суду необхідності призначення у даній справі повторної експертизи.

Позивач судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки та улаштування № 2307-БМ/14 від 23.07.2014, в частині здійснення повної оплати виконаних робіт за договором.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав неналежної якості виконаних робіт за договором, що дає відповідачу, як замовнику право на зменшення ціни договору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, 23.07.2014 між відповідачем, як замовником та позивачем, як виконавцем було укладено договір поставки та улаштування № 2307-БМ/14 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - замовнику модульне покриття PVH Twingo та провести роботи по улаштуванню підлоги, згідно вимог проектної документації та специфікації, а замовник зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити вартість поставлених матеріалів та робіт, необхідних для влаштування підлоги, в асортименті та по цінам вказаним в специфікації (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1.1.3. договору замовник наділений правом у разі відступу виконавцем від умов договору, що спричинило виникнення недоліків у роботі, - за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків, або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню недоліків у роботі своїми/або залученими, або ж відповідного зменшення винагороди за роботу.

Пунктом 3.1.2.8. договору замовник зобов'язаний прийняти фактично виконані роботи та підписати акт приймання передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів дня його отримання, або в цей же строк надати письмову мотивовану відмову.

Виконавець пунктом 4.2.1.1. договору наділений правом вимагати від замовника оплати виконаних робіт у визначеному договором порядку.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони встановили, що за виконання робіт замовник сплачує винагороду виконавцю в розмірі 257 300, 76 грн, в т. ч. ПДВ - 42 883,46 грн. Така винагорода сплачується замовником наступним чином:

25 730, 08 грн, що є 10 % відсотків від передбаченої положеннями п. 5.1. договору грошової суми, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами договору (п. 5.1.1. договору).

Другий платіж у розмірі 154 380, 46 грн, що є 60 % від передбаченої положеннями п. 5.1. договору грошової суми, замовник сплачує 1-го серпня 2014 року (п. 5.1.2. договору).

Решту 77 190, 22 грн загальної суми договору, що є 30 % від передбаченої положеннями п. 5.1. договору грошової суми, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, передбаченого положеннями п. 7.3. договору (п. 5.1.3. договору).

Згідно п. 5.2 договору сторони погодили, що на виконання робіт сторони домовились скласти кошторис.

Порядок приймання - передачі виконаних робіт встановлений сторонами в розділі 7 договору. Так, згідно п. 7.1. договору процедура здавання та прийому виконаних робіт по улаштуванню підлоги відбудеться за місцезнаходженням здійснення робіт за адресою м. Київ, вул. Спортивна, 1 - а.

Сторони в п. 7.3. договору встановили, що на підтвердження факту приймання - передачі виконаних робіт вони складають акт виконаних робіт. При цьому, сторони встановили наступний порядок підписання акту виконаних робіт.

Виконавець підписує акт виконаних робіт в двох екземплярах та направляє їх на підписання замовнику. Замовник протягом п'яти календарних днів з моменту отримання від виконавця двох екземплярів акту виконаних робіт зобов'язаний або підписати отримані екземпляри та передати один підписаний екземпляр виконавцю, або надати виконавцю обґрунтовану відмову від підписання в письмовому вигляді. В разі, якщо протягом строку, встановленого п. 7.3.2. договору, замовник не підпише отримані екземпляри акту виконаних робіт та не надасть виконавцю обґрунтовану письмову відмову від їх підписання акт виконаних робіт вважається підписаним а роботи, відповідно, вважаються виконаними належним чином. В разі, якщо протягом строку, встановленого п. 7.3.2. договору, замовник надасть виконавцю обґрунтовану відмову в письмовому вигляді від підписання екземплярів акту виконаних робіт, сторони домовились докласти всіх необхідних зусиль для становлення об'єктивності причин такої відмови. В разі якщо причини відмови будуть визначені як обґрунтовані, сторони домовились скласти протокол усунення виявлених недоліків, який має передбачати конкретні строки усунення відповідних недоліків. Якщо ж причини відмови від підписання акту виконаних робіт будуть визначені необґрунтованими, акт виконаних робіт вважається підписаним а роботи, відповідно, вважаються виконаними належним чином (п. 7.3.1. - 7.3.4 договору).

Відповідно до специфікації до договору (додаток № 1 до договору) сторони погодили товар, що підлягає поставці та укладці, а саме: Модульне покриття PVH, 8277 в кількості 965 кв. м., клей (фіксатор) Thomist T425 в кількості 15 відер, роботи з улаштування в кількості 805 кв. м., загальні - виробничі затрати та витратні матеріали 1 комплект, доставка, підйом та розвантаження 1 коплект.

На виконання умов договору замовник сплатив на користь виконавця в якості авансових платежів кошти у розмірі 180 503, 80 грн, докази чого наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, ним на виконання договору було виконано робіт на загальну суму 256 948, 32 грн з ПДВ, про що складено акт виконаних робіт за січень 2015 року та направлено на адресу відповідача.

Вказаний акт виконаних робіт, як стверджує позивач, був отриманий відповідачем 27.01.2015, і станом на 27.02.2015 на його адресу від відповідача не надійшли ні підписаний акт ні обґрунтована відмова від підписання.

За розрахунком позивача станом на 05.05.2015 заборгованість відповідача за договором складає 76 444, 46 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

За твердженням відповідача, позивачем роботи по договору були виконані неналежним чином, що стало підставою для обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт, а саме:

- покриття встановлене на об'єкті будівництва не відповідає протоколам Державної служби України з надзвичайних ситуації, зокрема покриття яке проходило відповідні випробування повинно мати товщину 7мм, а фактичне встановлене покриття має товщину 4мм;

- порушена технологія укладення покриття, саме: в деяких місцях прирізка сягає 1 см, а по технології не може бути меншою 15 см, сильно виділяються контактні шви, плитки мають неправильний напрям (направлення) ворсу, ворс в різних місцях направлений по різному.

- позивачем не були надані відповідачу висновки Державної санітарно-епідеміологічної експертизи та МНС на встановлене покриття.

Як вказує відповідач, зазначені недоліки встановлені 23.12.2014 робочою комісією за участі замовника ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», експлуатуючою організації TOB «ТРІ-О» та за участі всіх підрядних організацій. Позивач на роботу комісії не з'явився, про причини неявки не повідомив.

За результатами роботи комісії, 23.12.2014 відповідач направив на адресу позивача лист № 23.12 від 23.12.2014 з повідомленням про встановлення порушень умов договору, претензії замовника будівництва, можливі штрафні санкції, необхідність усунення недоліків в роботі та про призначення наступної робочої комісії на 27.12.2014. Зазначений лист, як вказує відповідач, не був отриманий позивачем та повернувся на адресу відправника. Докази зазначеного наявні в матеріалах справи.

Однак 24.12.2014 копію цього ж листа №23.12. від 23.12.2014 було передано нарочно директору позивача, про її отримання свідчить лист №2612/1 від 26.12.2914 в якому позивач заперечує щодо пред'явлених претензій та своєї вини щодо неналежного виконання умов договору підряду по укладці напільного покриття.

Відповідачем надані в матеріали справи докази його неодноразових звернень до позивача стосовно неналежної якості робіт виконаних позивачем, в яких він вимагав від позивача усунути недоліки та зазначав, що у випадку не усунення недоліків позивачем, відповідні недоліки будуть усунені відповідачем за рахунок несплачених (недоплачених) по договору коштів.

З метою з'ясування якості виконаних робіт за договором у справі призначалася судова будівельно - технічна експертиза, на вирішення якої ставилися питання:

1. Яка фактична товщина килимового покриття?

2. Чи міститься на звороті килимового покриття маркування щодо виробника, якості продукції, кольору, номеру партії продукції?

3. Яка фактична площа укладеного покриття?

4. Чи дотримано підрядником вимоги виробника килимового покриття та державні будівельні норми щодо використання рекомендованих схем укладання килимового покриття? Мається на увазі спрямування ворсу в одному напрямку чи в шаховому порядку та можливість кількаразового демонтажу покриття (відповідно заявлених виробником характеристик клею для килимового покриття) для забезпечення можливості доступу до комунікацій прихованих у фальш полах приміщення.

5. Чи дотримано підрядником вимоги виробника килимового покриття та державні будівельні норми щодо використання рекомендованої технології укладання килимового покриття? Мається на увазі наявність накладення плит одна на одну, занадто видимі шви стиковки, використання для прирізки шматків покриття менш за 15 см.

6. Чи дотримані підрядником норми списання (норми витрат) килимового покриття співставляючи фактичну укладену площу покриття та списання загальної кількості використаного покриття, в розрізі рекомендацій виробника (до 10%) та "Ресурсним елементним кошторисним нормам на ремонтно-будівельні роботи" згідно ДСТУ Б.Д.1.1- 1:2013, затвердженими Держбудом України (норми до 2%)?

7. Чи дотримані підрядником норми списання (норми витрат) килимового покриття співставляючи фактичну кількість клею використану на площу покриття та списання загальної кількості клею, в розрізі рекомендацій виробника клею та "Ресурсним елементним кошторисним нормам на ремонтно-будівельні роботи" згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, затвердженими Держбудом України?

8. Чи наявні порушення вимог ДБН при встановленні килимового покриття?

9. Чи відповідають нормам ДБН загальновиробничі витрати заявлені підрядником?

10. Чи відповідають нормам ДБН витрати на транспортування килимового покриття?

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно - технічної експертизи № 8616 від 31.05.2016 виготовленого Незалежним інститутом судових експертиз:

1. Загальна висота (товщина) фактично влаштованого модульного покриття на дванадцятому поверсі ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, визначена за результати візуально-інструментального обстеження, становить 5,12 мм±0,01 мм.

2. На тильній (зворотній) стороні килимової плитки, яка влаштована в приміщеннях дванадцятого поверху ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, наявне наступне маркування у вигляді «С.422» (див. Фото №№ 5,6), що не дає можливість ідентифікувати виробника, якість продукції, колір та номер партії продукції.

3. Виходячи із представлених на дослідження матеріалів та результатів проведеного візуально-інструментального огляду, площа фактично влаштованого модульного (килимового) покриття на дванадцятому поверсі ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, становить 794 (сімсот дев'яносто чотири) квадратних метри.

4, 5, 8. У зв'язку з відсутністю інформації щодо виробника досліджуваного фактично влаштованого модульного (килимового) покриття, встановити відповідність влаштованого підрядником ТОВ «МТД ГРУП» покриття на дванадцятому поверсі ТРЦ «Гулівер», за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, вимогам щодо використання рекомендованих схем та технології укладання виробника, не вбачається за можливе.

Напрямок, схеми та послідовність укладання модульного покриття визначається на етапі розроблення проектної документації. За результатами натурного обстеження, на час проведення дослідження, експертом зафіксоване безстрілкове укладання модульного покриття на дванадцятому поверсі ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1 -а. Встановити відповідність даної укладки вимогам проектної документації, а відповідно, умовам договору поставки та улаштування від 23 липня 2014 року' №2307-БМУ14, не вбачається за можливе, оскільки на дослідження не представлено проектної документації яка б містила дану інформацію.

При знятті модульної килимової плитки та спробі повторного приклеювання відсутнє зчеплення з поверхнею підлоги, отже відсутня можливість кількаразового монтажу/демонтажу.

Роботи з влаштування модульного (килимового) покриття на дванадцятому поверсі ТРЦ «Гулівер» за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-а, які характеризуються наявністю видимих слідів стикування килимової плитки (відсутній ефект монолітності покриття), зазорів до 5 мм в місці примикання покриття до вертикальних огороджуючи конструкцій, підняття країв плиток, виконані з порушенням вимог державних будівельних норм, зокрема вимог п.4.43 ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013.

6. 7. Витрати матеріалів, зокрема плитки полівінілхлоридної та фіксуючого клею Thomsit Т425, зазначені в акті виконаних робіт до Договору №2307-БМ/14 від 23 липня 2014 року за січень 2015 року, перевищують норми визначені ДСТУ Б Д.2.2-11:2012 та виробником фіксуючого клею. Згідно Акту виконаних робіт до за січень 2015 року, при фактичному виконанні робіт в об'ємі 794 кв.м, використано 965 кв.м модульного покриття та 150 кг фіксуючого клею Thomsit Т425, при нормі 809, 9 кв.м модульного покриття та від 79,4 до 119,1 кг фіксуючого клею Thomsit Т425.

9. 10. У зв'язку з незадоволенням клопотання експерта від 22.10.2015 та ненаданням на дослідження повного розрахунку величини загальновиробничих та транспортних витрат зазначених у договірній та виконавчій документації, визначити відповідність даної величини вимогам нормативних документів не вбачається за можливе.

Додатково наданий на дослідження розрахунок загальновиробничих витрат в сумі 7 714, 74 грн (договором передбачено - 1 200, 00 грн) задовольняє вимогам ДСТУ - Н Б Д.1.1.-3:2013.

Предметом спору у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь 76 444, 46 грн основної заборгованості за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки та улаштування № 2307-БМ/14 від 23.07.2014 за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Тобто, згідно приписів чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену в договорі ціну в повному обсязі після остаточної здачі йому результатів роботи. При цьому, такий обов'язок виникає у нього за умови, що і підрядник виконав свої обов'язки повністю: робота виконана належним чином та в обумовлений строк або достроково у разі погодження на це замовника. І відповідно акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом належним та допустимим доказом у справі лише у разі, якщо позивач у відповідності до ст. 32, 33, 34 ГПК України довів реальне виконання ним робіт в обсягах та вартістю, зазначених ним в акті, а мотиви відмови другої сторони від підписання такого акта визнані судом необгрунтованими.

Як встановлено судом остаточна здача результатів виконаної за договором роботи позивачем відповідачу не відбулася, оскільки відповідач, як замовник робіт мав зауваження до виконаних робіт про які неодноразово повідомляв позивача і які просив усунути.

Призначена у справі будівельно-технічна експертиза підтвердила наявність недоліків у виконаних позивачем роботах, в тому числі тих, про усунення яких просив відповідач.

У своїх листах відповідач (копії листів наявні в матеріалах справи) попереджував позивача про те, що не усунені позивачем недоліки будуть усунені відповідачем залученими та або власними силами за рахунок недоплаченої суми по договору. Тобто попереджав, що скористується своїм правом на відповідне зменшення плати за роботу.

В матеріалах справи відсутні документи підписані сторонами про те, що недоліки в роботах, виявлені при їх прийнятті відповідачем та про які зазначено вище, були усунуті.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку що позивачем не доведено у відповідності до ст. 32, 33, 34 ГПК України реального виконання ним робіт в обсягах та вартістю, зазначених ним в акті.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача щодо неотримання ним листів та претензій відповідача щодо недоліків у виконаних за договором роботах, оскільки поштова кореспонденція направлялася позивачу відповідачем за його місцезнаходженням, тобто належною адресою, і повернення такої кореспонденції з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо є підтвердженням факту отримання позивачем відповідної поштової кореспонденції.

Щодо наданої позивачем митної декларації, то вказана декларація достеменно не підтверджує факту улаштування на об'єкті погодженому сторонами саме модульного покриття PVH, 8277 в кількості 965 кв. м., улаштування якого було погоджено сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, як і витрати по оплаті послуг адвоката.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МДТ ГРУП" відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.2016.

Суддя Л. Д. Головатюк