Рішення

від 08.07.2016 по справі 904/4233/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.16р. Справа № 904/4233/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металоконструкцій", м. Макіївка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи енергомодернізації", м. Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №64 від 21.04.2016 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Макіївський завод металоконструкцій" звернулось до господарського суду із позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи енергомодернізації" про стягнення заборгованості в розмірі 91 976 грн., 3 % річних в розмірі 7333грн. та інфляційні в розмірі 80003,27грн. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №13-02 від 01.02.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

21.06.2016 року позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 04.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Макіївський завод металоконструкцій" (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські системи енергомодернізації" (далі- відповідач) укладено договір №13-02 про надання послуг бані від 01.02.2013 року (далі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги бані, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 6.1. договір вступає в силу з 01.02.2013 року до 31.12.20136 року. В частині взаєморозрахунків між сторонами договір діє до повного виконання.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата послуг здійснюється замовником до 5 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу відповідні послуги бані, що підтверджується актами прийому -передачі робіт. які містяться в матеріалах справи.

Частина заборгованості відповідачем погашена шляхом заліку взаємних вимог, що підтверджується протоколами про залік взаємних вимог, які містяться в матеріалах справи.

Непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 91 976 грн.

Позивач на адресу відповідача направив претензію №06/02 від 12.02.2016 року з вимогою сплатити суму заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 91976 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 80003,27 грн. інфляційних втрат за період з червня 2013 року по квітень 2016 року та 3% річних в розмірі 7333 грн. за період з 06.06.2013 року по 15.05.2016року, перевіривши розрахунок яких, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних.

Враховуючи викладене підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, господарський суд зазначає наступне.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження обставин, які б дали можливість зробити обґрунтоване припущення, що грошові кошти відповідача та майно можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні даної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи енергомодернізації" (51935, м. Дніпродзержинськ, пров. Більшовицький, б.3, оф. 2, код ЄДРПОУ 33127466) на користь Публічного акціонерного товариства "Макіївський завод металоконструкцій" (86101, м. Макіївка, вул. Гаражна,1, код ЄДРПОУ 01412265) заборгованість в розмірі 91 976 грн., 3% річних в розмірі 7333грн., інфляційні в розмірі 80003,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2689,69 грн.

В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.07.2016 року.

Суддя ОСОБА_2