Справа № 369/7970/15-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С. Провадження № 22-ц/780/1381/16 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С. Категорія 24 04.07.2016
УХВАЛА
Іменем України
04 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Мельника Я.С., Мережко М.В., із участю секретаря Дрозда Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРСЕТ» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРСЕТ», треті особи: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А :
27 липня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, де просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРСЕТ» на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 7 993,02 грн., моральну - 10 000 грн., судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу 1 987,20 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 10 вересня 2014 року сталась ДТП з вини водія ОСОБА_3, який працює в ТОВ «Красет» і виконував, на той час, свої трудові обов'язки.
В результаті зіткнення його автомобіль, який був застрахований в ПрАТ «СК «АХА Страхування», зазнав механічних пошкоджень.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 40 836,83 грн., а страхове відшкодування йому виплачено у розмірі 32 843,81 грн.
Оскільки завдана шкода має бути виплачена в повному обсязі, а страхової виплати недостатньо, тому відповідач має відшкодувати йому різницю між дійсною шкодою та страховою виплатою в розмірі 7 993,02 грн.
Позивач також вказав, що через неправомірні дії ОСОБА_3 сталось ДТП, його автомобіль пошкоджений, відбулись зміни в його житті, тобто йому була заподіяна також і моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, 7 993,02 грн. та судові витрати - 882,71 грн.
На обґрунтування ухваленого рішення судом першої інстанції зазначено, що вимоги про відшкодування матеріальної заявлені обґрунтовано.
Що ж до моральної шкоди, місцевий суд зазначив, що у судовому засіданні позивачем не подано доказів винності дій, рішень чи бездіяльності ТОВ «Карсет», причинно-наслідкового зв'язку між ним та шкодою, тому в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди суд відмовляє.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн. та 243,60 грн., а витрати на правову допомогу становлять 1 500 грн., то з відповідача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, на правову допомогу відповідно до задоволених вимог, в розмірі 882,71 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРСЕТ» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Просить заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 10 вересня 2014 року сталась ДТП з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем RENAULT LODGY, держномер НОМЕР_1, належний ТОВ «Красет», із яким водій перебуває в трудових відносинах ( а.с. 10-11 ).
В результаті пригоди автомобіль позивача MITSUBISI LANCER, держномер НОМЕР_2 , який був застрахований в ПрАТ «СК «АХА Страхування», зазнав механічних пошкоджень ( а.с. 12, 17-18 ).
Вартість проведеного і оплаченого позивачем відновлювального ремонту його автомобіля становить 40 836,83 грн. ( а.с. 33-35, 127, 128-129 ).
При цьому страхове відшкодування ОСОБА_2 виплачено у розмірі 32 843,81 грн. ( а.с. 37 ).
Таким чином, не сплачена матеріальна шкода, заподіяна позивачу у результаті зазначеної пригоди, складає 7 993,02 ( 40 836,83 - 32 843,81 ) грн.
Як правильно встановив суд першої інстанції, зазначена сума матеріальної шкоди підлягає стягненню із відповідача згідно положень ст.ст. 1172, 1188, 1194 ЦК України.
У відповідності до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України місцевий суд ухвалив і рішення щодо відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди за відсутності вини відповідача у її заподіянні, причинно-наслідкового зв'язку між пригодою та її наслідками.
Окрім цього, на переконання апеляційного суду, на підтвердження ухваленого рішення у цій частині свідчить той факт, що позивач ні в судовому засіданні місцевого суду, ні в апеляційній інстанції не надав доказів на її заподіяння взагалі.
З дотриманням чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд першої інстанції вирішив питання відшкодування позивачу судових витрат.
Тим паче, ОСОБА_2 з апеляційними вимогами щодо оскарження рішення у частині відмови у позові до суду другої інстанції не звернувся.
Рішення суду першої інстанції ухвалено, на переконання апеляційного суду, також із дотриманням правової позиції Верховного Суду України, зробленої при розгляді 20 січня 2016 року справи №6-2808цс15, згідно якої право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог і, з додержанням зазначених норм матеріального права, ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.
А тому, доводи апелянта про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, зокрема, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі, які суд другої інстанції відносить до числа достовірних.
Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про наявність у справі висновків про заподіяння шкоди позивачу із різними сумами, які носять рекомендаційний характер, відсутність у справі акту огляду транспортного засобу представником страховика, відсутність у справі доказів сплати позивачем коштів за відновлення автомобіля, на переконання апеляційного суду, правового значення для правильного вирішення спору не мають, не спростовують висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та не є, у даному разі, підставою для задоволення апеляційних вимог.
Окрім цього, на вимогу апеляційного суду позивач надав докази сплати вартості запасних частин та виконаних робіт по відновленню транспортного засобу ( а.с. 127, 128-129 ), які необхідно віднести до числа належних та допустимих у відповідності до положень ст.ст. 58, 59 ЦПК України.
Відтак, підстав для скасування оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не вбачає у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України, згідно положень якої не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено при вирішенні заявлених вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРСЕТ» відхилити. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРСЕТ», треті особи: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: А.С. Сержанюк
Судді: Я.С. Мельник
М.В. Мережко
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2016 |
Оприлюднено | 18.07.2016 |
Номер документу | 58818790 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Сержанюк А. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні