Ухвала

від 05.07.2016 по справі 552/969/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/969/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1719/16Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Акопян В.І.

Суддів: Абрамова П.С., Гальонкіна С.А.

при секретарі Маладиці Л.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача - Приватного підприємства "Єжен М" на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 24 березня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 24 березня 2016 року було задоволено заяву ОСОБА_2.

Накладено арешт на напівпричіп паливоцистерна VAN HOOL 1985 року випуску, номер шасі - 15022, реєстраційний номер- ВІ 4158 ХР та сідловий вантажний тягач VOLVO модель VNL, 2006 року випуску, номер шасі- 4V4NC9GH46N46N412788, реєстраційний номер - BI 7268 BH шляхом заборони його відчуження. Роз'яснено, що ухвала підлягає негайному виконанню та направлена на виконання в Регіональний сервісний центр МВС в Полтавській області.

ПП "Єжен М" не погодилося з ухвалою та подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, вважає ухвалу суду незаконною в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав, передбачених законом, для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивачки, яке знаходиться у користуванні відповідача.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу права користування майном ,що є власністю позивачки.

Також, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на напівпричіп паливоцистерна та сідловий вантажний тягач, з приводу яких між сторонами існує спір. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що не забезпечення її позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, так як на даний час вищевказані транспортні засоби перебувають в користуванні по договору найму.

Виходячи з характеру заявлених вимог, будь-яке відчуження майна створюватиме реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Пункт 1 частини першої ст. 152 ЦПК України передбачає арешт без передачі речі іншій особі, тобто без позбавлення відповідача права володіння і користування майном. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Звернення з такою заявою не суперечить вимогам закону і є правом позивача. Подання позивачем заяви щодо забезпечення позову є реалізацією ним своїх процесуальних прав, передбачених ст.151 ЦПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову як необґрунтовані.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151-153 ЦПК України, є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги висновків ухвали не спростовують. Підстав для скасування ухвали не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Єжен М" відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : В.І.Акопян

Судді: П.С.Абрамов

ОСОБА_3

З оригіналом згідно

Суддя В.І.Акопян