Постанова

від 16.04.2007 по справі 2/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "16" квітня 2007 р.                                                                  Справа №  2/86

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді  Савченка Г.І. за участю секретаря судового засідання Маслова К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом       Приватного підприємства аудиторської фірми "Веріф-Аудит"

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне

Треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

2. Пенсійний фонд України

про                      визнання нечинним рішення № 639 від 07.07.2006 р., визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю-423 від 24.07.2006 р.

Представники: від позивача    –юр. Чумак В.О., директор Шамаєва Н.А.;

від відповідача– зав.юр.сектора Волков І.М.;

від третьої особи-1–нач.відділу Іванусь Л.Т.;

від третьої особи-2–нач.відділу Іванусь Л.Т.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ: Позивач –Приватне підприємство аудиторська фірма “Веріф-Аудит”, м. Рівне,– просить визнати нечинною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № Ю-423 від 24.07.2006 р. про сплату недоїмки по страхових внесках на суму 5.775,38 грн.

Позивач просить визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 639 від 07.07.2006 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. За рішенням сума штрафних санкцій становить 4.665,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що скарги на вимогу № Ю-423 від 24.07.2006 р. не були належним чином розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області  та Пенсійним фондом України, не переадресовані ними по приналежності як встановлено Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.  Порядок зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року № 81/8680 та зареєстрований Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-2.

Позивач вважає, що за таких обставин скарга вважається повністю задоволенню на його користь. При цьому посилається на п. 6.8 вказаного Порядку.

Позивач з тих же підстав оскаржує рішення від 07.07.2006 р. № 639.

Позивач детально описує в позовній заяві терміни та підстави звернення до контролюючих органів з приводу розгляду його скарг в процесі апеляційного узгодження, надав копії скарг та відповідей.

Відповідач–Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне позов заперечує, посилається на те, що він як контролюючий орган в терміни, передбачені нормативними актами нарахував зобов'язання, направив вимогу про сплату боргу, прийняв та направив оскаржуване рішення, розглянув скаргу. Вважає, що від нього не залежить розгляд скарг вищестоящими контролюючими органами.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору– Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,– позов заперечує, посилається на те, що  відповідно до акту планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та сплати страхових внесків від 06.07.2006 р. № 453 встановлено заниження нарахованих страхових внесків в сумі 11.165,77 грн.: за ставкою 32,3% в період з 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р. в сумі 6905,08 грн., за ставкою 31,8% в період з 01.01.2006 по 31.05.2006 р. в сумі 4.260,69 грн. На суму недоїмки зі страхових внесків 11.165,77 грн. відповідач сформував вимогу від 07.07.2006 р. № Ю-405. Позивач 20.07.2006 р. звернувся до відповідача із заявою про узгодження вищезазначеної вимоги. Про результати розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю-405 від 07.07.2006 р. управління Пенсійного фонду України в м. Рівне прийняло рішення від 24.07.2006 р. № 7369/06, яким частково задовольнив заяву позивача. Пунктом 3 рішення конкретно зазначено про направлення нової вимоги про сплату боргу на суму 5773,38 грн. Відповідно до п. 2.6. Порядку у разі незгоди страхувальника з рішенням територіального органу Пенсійного фонду подальше його оскарження здійснюється відповідно до регіонального управління.

Дане рішення до головного управління не оскаржувалося. Це свідчить про те, що позивач був згідний з відповідним рішенням про формування нової вимоги в сумі 5.773,38 грн.

Рішення про повернення скарги позивача на вимогу про сплату боргу № Ю-423 (сума 5773,38 грн.) від 03.08.2006 р. залишено без розгляду третьою особою по справі винесено з додержанням вимог Порядку. Узгодження вимоги про сплату недоїмки визначає п. 2 Порядку, котрим передбачено подачу заяви протягом десяти робочих днів про узгодження вимоги до територіального органу Пенсійного фонду, тобто до відповідача. Крім того, ч. З ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає порядок формування, узгодження вимоги. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду (Порядком), а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про узгодження вимоги, то відповідно до чинного законодавства він був повністю згідний із формуванням вимоги в сумі 5.773,38 грн. і вимога вважається повністю узгодженою. Відповідно до п. 1.2. Порядку вимога, узгоджена відповідно до ч. З ст. 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не підлягає розгляду в порядку адміністративного оскарження. На підставі викладеного вище головне управління прийняло рішення про повернення скарги без розгляду.

Позивач неправильно тлумачить п. 1.7. Порядку, котрим передбачено направлення скарги за належністю відповідним органам. У вищезазначеному пункті конкретно зазначено якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом   Пенсійного   фонду,   не   входять  до   його   повноважень,   то   скарга пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі. Порушені позивачем питання повністю входять до повноважень як територіального, так регіонального органів Пенсійного фонду. До компетенції інших органів державної влади не входить узгодження вимог про сплату боргу.

Відповідач по справі правомірно прийняв рішення від 07.07.2006 р. № 639 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. На оскарження позивачем рішення головне управління прийняло рішення від 30.08.2006 р. № 2578/10 про залишення скарги без задоволення, а рішення - без змін.

У разі незгоди із прийнятими рішеннями позивач мав право подати повторну скаргу до Пенсійного фонду України. Скарга може подаватися до регіонального органу Пенсійного фонду чи безпосередньо до Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 4 Порядку про подання повторної скарги безпосередньо до Пенсійного фонду України позивач зобов'язаний одночасно повідомити регіональний орган Пенсійного фонду та відповідний територіальний орган Пенсійного фонду.

Згідно з ч. З ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом З робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду. Також відповідно до ч. 13 ст. 106 вищезазначеного Закону протягом 10 робочих днів страхувальник має право оскаржити рішення про нарахування пені та накладення штрафів до вищого органу Пенсійного фонду з одночасним обов'язковим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Позивач надіслав повідомлення 20.07.2006 року, 14.08.2006 року про оскарження рішення № 639 від 07.07.2006 р. Всупереч законодавству зі сторони позивача відсутні будь-які повідомлення про оскарження до Пенсійного фонду України.

Головним управлінням в одному екземплярі були отримані скарги позивача від 06.09.2006 року № 9, 10. У зв'язку з відсутністю в скаргах відмітки про направлення повторної скарги до Пенсійного фонду України через регіональне управління, а також будь-яких пояснень та супровідних листів з боку позивача головним управлінням дані скарги були зареєстровані та приєднані до справ як повідомлення регіонального управління про подальше адміністративне оскарження. У журналі реєстрації скарг зареєстровані вищезазначені скарги як подані безпосередньо страхувальником.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору без самостійних вимог позов заперечив, посилаючись на таке.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 15 цього ж Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку, головні управління Пенсійного  фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, які є юридичними особами.

Пенсійним фондом України на заяву позивача від 29.02.2005 р. № 5 було надано листом відповідь від 22.03.2006 р. № 4676/08-10 (копії подав).

За інформацією головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, головним управлінням в одному екземплярі були отримані скарги від 06.09.2006 р. №№ 9, 10 на рішення про застосування фінансових санкцій № 639 від 07.07.2006 р. та вимогу про сплату боргу від 24.07.2006 р. № Ю-423 управління Пенсійного фонду України в м. Рівне.

У зв'язку з відсутністю в скаргах відмітки про направлення повторної скарги до Пенсійного фонду України через регіональне управління, а також будь-яких пояснень та супровідних листів з боку Позивача, головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області дані скарги були зареєстровані та приєднані до справ як повідомлення регіонального управління про подальше адміністративне оскарження.

Крім того, до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне було направлено повідомлення від 07.09.2006 р. № 11 про продовження процедури адміністративного оскарження цих рішень до головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Скарги Позивача на розгляд до Пенсійного фонду України не надходили.

Давши оцінку доводам сторін, третіх осіб, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне проведена планова перевірка, за результатами якої складено акт планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства ПП Аудиторської фірми "Веріф-Аудит" № 453 від 06 липня 2006 року.

На підставі акту перевірки, управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне була   видана вимога про сплату боргу № Ю- 405 від 07 липня 2006 року на суму 11.165,77 грн. –по оплаті недоїмки та рішення № 639 від 07 липня 2006 року на суму 4.665,50 грн. - по оплаті штрафних санкцій.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV розділ ХІV «Відповідальність у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», стаття 106 пп. 3: "страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду".

На виконання даного пункту правлінням Пенсійного фонду прийнята Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2 "Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 року за № 81/8680 (далі по тексту -Порядок).

Даний Порядок визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та рішення про накладення фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2.1 Порядку у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в місті (територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутись до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги протягом десяти робочих днів.

Позивачем була подана заява про узгодження вимоги про сплату недоїмки на вимогу № Ю-405 від 07 липня 2006 року на суму 11165,77 грн. до територіального органу Пенсійного фонду України 20 липня 2006 року, про що зроблена відмітка Пенсійного фонду

Територіальним органом Пенсійного фонду було прийнято Рішення про результати розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю- 405від 07.07.2006 р., зареєстровано за № 7369/06 від 24.07.2006 р., яким частково задоволено заяву в сумі 4.074,84 грн., скасовано вимогу за № Ю 405 від 07.07.2006 р. на суму 11.165,77 грн. та направлено нову вимогу на суму 5.773,38 грн., а також зазначено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено до головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області або в судовому порядку.

Позивачем була подана скарга на вимогу про сплату боргу № Ю-423 від 24 липня     2006  року  на  суму  5.773,38  грн.  до  головного  управління  Пенсійного  фонду України в Рівненській області 03.08.2006 р., про що зроблена відмітка   в отриманні.

Головним управлінням  Пенсійного  фонду України в Рівненській  області надіслано рішення про повернення скарги без розгляду від 22.08.20006 р. № 2530/10, оскільки скарга повинна бути адресована орган управління Пенсійного фонду в місті Рівне, а також вказано, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

З тих підстав, що зазначило Головне управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, повернення скарги без розгляду не передбачено ні Порядком ні будь-яким іншим нормативним документом.

Пунктами 2.6., 3.1. Порядку визначено, що у разі незгоди страхувальника з рішенням територіального органу Пенсійного фонду, він має право оскаржити таке рішення до вищого органу пенсійного фонду.

Відповідно до п. 1.7 Порядку, якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду, не входять до його повноважень, то така скарга в термін не більше п'яти календарних днів пересилається за належністю відповідному органу, про що повідомляється календарних днів пересилається за належністю відповідному органу, про що повідомляється особі, яка подала скаргу, однак територіальний орган Пенсійного фонду не надсилав скаргу за приналежністю.

Не погоджуючись з рішенням головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, позивач подав на ім'я Голови Пенсійного фонду України Зайчука Б.О. скаргу на вимогу про сплату боргу № Ю-423 від 24.07.2006 р., подав через управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 06.09.2006 р. Про прийняття заяви зроблено відмітку, завірену круглою печаткою (завірена копія скарги –в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.2 Порядку скарга може подаватись на ім'я Голови правління Пенсійного фонду України до регіонального органу Пенсійного фонду чи безпосереднього до Пенсійного фонду України. Регіональний орган Пенсійного фонду протягом трьох діб надсилає скаргу разом із необхідними для її розгляду документами, до Пенсійного фонду України.

Відповіді на скаргу на вимогу про сплату боргу № Ю-423 від 24 липня 2006 року на суму 5773,38 грн. Пенсійний фонд України не надав, оскільки скарги не отримувались.

Згідно із п.5.1 Порядку орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду. У п. 6.8 Порядку чітко вказано, якщо вмотивоване рішення за скаргою страхувальника не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги, або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Таким чином, скарга на вимогу про сплату боргу № Ю-423 від 24 липня 2006 року вважається повністю задоволеною.

В аналогічному порядку проводилось оскарження рішення № 639 від 07 липня 2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахуванням органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 4665,50 грн.

Оскільки Порядком чітко не вказано в який орган Пенсійного фонду подається перша скарга, позивач подав скарги до управління Пенсійного фонду в м. Рівне та одночасно до головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, про отримання зроблено відмітки (завірені копії скарг в матеріалах справи).                                                                                           

Управлінням Пенсійного фонду в м. Рівне відповіді не надано.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги № 2417/02 від 08.08.2006 року до 30.08.2006 року. Пізніше головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було надано рішення про результати розгляду скарги № 2578/10 від 30.08.2006 року, яким залишено без задоволення скаргу та вказано, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку.

Слідуючи рекомендаціям головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області , позивачем подана скарга на рішення № 639 від 07 липня 2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахуванням органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 4665,50 грн. на ім'я Голови Правління Пенсійного фонду України Зайчука Б.О. та подана до регіонального органу Пенсійного фонду в Рівненській області 06.09.2006 року, про прийняття якої зроблено відмітку.

Відповідно до п. 4.2 Порядку скарга може подаватись на ім'я Голови правління Пенсійного фонду України до регіонального органу Пенсійного фонду чи безпосереднього до Пенсійного фонду України. Регіональний орган Пенсійного фонду протягом трьох діб надсилає скаргу разом із необхідними для її розгляду документами , до Пенсійного фонду України.

Відповіді на скаргу на рішення № 639 від 07 липня 2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 4.665,50 грн. Пенсійний фонд України не надав.

Згідно із п. 5.1 Порядку орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду. Також, у Порядку п. 6.8 чітко вказано , якщо вмотивоване рішення за скаргою страхувальника не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги, або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Таким чином, скарга на рішення № 639 від 07 липня 2006 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 4665,50 грн. вважається повністю задоволеною.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.  

Визнати нечинними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне №  639 від 07.07.2006 р. та вимогу про сплату боргу № Ю-423 від 24.07.2006 р.

2.          Присудити до стягнення Приватному підприємству аудиторській фірмі “Веріф-Аудит” (33000, м. Рівне, вул. Орлова, 40, код ЄДРПОУ 30681472),–з державного бюджету 3 (три) грн. 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).

3.          Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

4.          Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                           

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею  "24" квітня 2007 р.