Рішення

від 30.06.2016 по справі 525/179/16-ц

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/179/16-ц

Провадження №2/525/118/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2016 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Лисенко Н.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 професійно-технічного училища про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 12 лютого 2016 року до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 професійно-технічного училища про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди.

З позовної заяви вбачається, що згідно даних трудової книжки, позивач ОСОБА_1 являлася працівником ОСОБА_2 професійно-технічного училища з 1 вересня 2008 року по 25 березня 2015 року, останнім часом на посаді викладача та бібліотекаря на 0,5 посадового окладу за сумісництвом. 25 березня 2015 року позивач була звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що заборгованість по заробітній платі у період з січня 2015 року по 25 березня 2015 року (день звільнення за власним бажанням), на неодноразові звернення позивача з метою отримання повного розрахунку від ОСОБА_2 професійно-технічного училища вона отримувала відмови. Посилаючись на вищевикладені обставини, положення ст.ст.115-117 КЗпП України та на те, що відповідач у справі Дебальцевське професійно-технічне училище в добровільному порядку не виплачує їй заборгованість по заробітній платі, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 професійно-технічного училища про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 1 січня 2015 року по 25 березня 2015 року, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки (у разі наявності), середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, суму розміру заборгованості вкаже в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 15 лютого 2016 року відкрито провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1А, в суді позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилалася на обставини, що викладені в позові і просила суд стягнути з ОСОБА_2 професійно-технічного училища на її користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку при звільненні та моральну шкоду. В судових дебатах зазначила, що не наполягає на стягненні моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_2 професійно-технічного училища (смт. Миронівський) в судові засідання не з'явився, до суду в.о. директора училища ОСОБА_3 надіслала заяву, в якій просила суд розгляд справи проводити у відсутність їхнього представника та в поясненнях вказала, що ОСОБА_1 трудову книжку отримала особисто в ОСОБА_2 ПТУ ( м. Дебальцево) в жовтні 2015 року , звільнена 25.03.2015 року. В даний час в зв'язку з військовими подіями на території Донецької області у ОСОБА_2 ПТУ вся документація, в тому числі табелі виходу на роботу, тарифікаційні відомості, особові картки, відомості на зарплату по січень 2015 року включно залишилися в основному корпусі училища, що розташований в м. Дебальцево Донецької області. ОСОБА_1 не зверталася з приводу виплати зарплати. Ніякого офіційного спілкування між адміністрацією ОСОБА_2 професійно-технічного училища ( м. Дебальцево) та його правонаступником на неокупованій території ( смт.. Миронівський Артемівського району Донецької області) немає.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, яка підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що з 28.01.2016 року вона рахується як переміщена з окупованої території особа, згодна з сумою заборгованості відповідно до довідки, що надіслана суду 29.06.2016 року, дійсно в лютому - березні 2015 року через військові дії вона вже не працювала, трудову книжку отримала в жовтні 2015 року в м. Дебальцево, там знаходиться бухгалтерія, там їй на запит суду видали документи, які були приєднані до матеріалів справи, стверджує, що працювала як в Дебальцево так ї в смт. Миронівський, вивчивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі, на засадах змагальності і диспозитивності та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 професійно-технічного училища ( с.м.т.. Миронівський) про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 212 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Судом встановлено, що Дебальцевське ПТУ до початку антитерористичної операції на території Донецької області знаходилося в м. Дебальцево Донецької області ( адміністративний корпус, учбові корпуси) і в сел. Миронівський Артемівського району Донецької області( учбовий корпус , бібліотека). Бойові дії на даній території розпочалися в січні 2015 року, в зв'язку з чим ОСОБА_1 вибула з 28 січня 2015 року в с. Жовтневе Решетилівського району, Полтавської області, а з 25.09.2015 року зареєстрована як переміщена з тимчасово окупованої території особа в с. Устивица Великобагачанського району Полтавської області, де і проживає ( а.с.9).

В данний час частина ОСОБА_2 ПТУ залишилася в м. Дебальцево на окупованій території, де продовжує функціонувати, там залишилася і адміністрація ПТУ, а частина ОСОБА_2 ПТУ залишилася на підконтрольній Україні територіії ( смт. Миронівський Артемівського району Донецької області). Наказами Міністерства освіти України 23.07.2015 року з директором ПТУ ОСОБА_4, який залишився на окупованій території, достроково розірвано контракт, а обов'язки директора покладено на ОСОБА_3 і встановлено місцезнаходження ОСОБА_2 професійно технічного училища: Україна, Донецька область ,Артемівський район селище міського типу Миронівськимй, вул. Октябрьська, будинок,2.( а.с.а.с.33-34).

Нова редакція Статуту ОСОБА_2 професійно-технічного училища (смт. Миронівський) затверджена Міністерством освіти і науки України 26.08.2016 року, перереєстрація проведена 15.09.2015 року ( а.с.а.с.35,36, 56-76).

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо ОСОБА_2 професійно-технічного училища, ідентифікаційний код юридичної особи - 03566185, місцезнаходження училища - індекс 84791 Донецька область Артемівський район селище міського типу Миронівський вулиця Октябрська, будинок 2, керівником училища (в.о. директора ) є ОСОБА_3, основний вид економічної діяльності - професійно-технічна освіта (а.с. 36).

Із статуту ОСОБА_2 професійно-технічного училища (в новій редакції) вбачається, що головним завданням училища є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (п.1.2). Пунктом 5.5 підпункт а) Статуту передбачено, що педагогічні працівники училища мають право на належні умови та оплату праці відповідно до законодавства України (а.с.а.с. 58-76).

Отже, Дебальцевське професійно-технічне училище (смт. Миронівський) є правонаступником ОСОБА_2 професійно-технічного училища (м. Дебальцево), яке з 01.04.2016 року перереєстровано на окупованій територпії. Ці обставини зазначає в своїх поясненнях в.о. директора ОСОБА_2 ПТУ, яке знаходиться на підконтрольній Україні території, ОСОБА_3 ( а.с. 37).

Позивач у справі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала в трудових відносинах з ОСОБА_2 професійно-технічним училищем з 1 вересня 2008 року по 25 березня 2015 року (наказ № 9-к ) (звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України) , що підтверджується фотокопією трудової книжки ОСОБА_1 серія БТ-І № 6005202 (а.с. 6-7). Оригінал трудової книжки позивача ОСОБА_1 оглянутий в судовому засіданні.

Наказом № 9-К від 25 березня 2015 року директора ОСОБА_2 ПТУ ОСОБА_4 ОСОБА_1, викладача училища, звільнено з роботи 25 березня 2015 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (а.с. 121).

З довідки про доходи, виданої ОСОБА_2 професійно-технічним училищем вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_1, яка займала посаду викладача за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року становить 14309 грн. 36 коп. (а.с. 8).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в даний час перебуває зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

З табелю обліку робочого часу за січень 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 в січні 2015 року було відпрацьовано 52 години робочого часу (а.с. 82), в лютому та в березні 2015 року ОСОБА_1 не відпрацьовано жодної години робочого часу (а.с.а.с.83, 88). Суд приймає до уваги табель обліку робочого часу, наданий позивачем ( а.с. 120), який оформлений належним чином і затверджений директором ПТУ і печаткою ПТУ, яка була дійсної на той час.

З довідки, наданої представником відповідача на запит суду вбачається, що по тарифікації у ОСОБА_1 заробітна плата становить 1578 грн. 66 коп., по штатному розпису бібліотекар 0,5 ставки 7 розряду 656+328 доплата = 984 грн. В сумі заробітна плата ОСОБА_1 становить 2562 грн. 66 коп. (а.с. 46).

З тарифікаційного списку педагогічних працівників ОСОБА_2 ПТУ вбачається, що станом 1 жовтня 2014 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становила 1527 грн. 06 коп., крім того ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за вислугу років в сумі 397 грн. 94 коп. та нарахована надбавка відповідно постанови КМУ від 5 жовтня 2009 року в сумі 265 грн. 29 коп. (а.с. 119).

З довідки № 67 від 11 квітня 2016 року директора ОСОБА_2 професійно - технічного училища вбачається, що ОСОБА_1 при звільненні в березні 2015 року заробітна плата за січень 2015 року і компенсація за невикористану відпустку були нараховані, але не виплачені. Заробітна плата за січень 2015 року викладача нарахована в сумі 2190 грн. 29 коп., заробітна плата за січень 2015 року бібліотекаря нарахована в сумі 984 грн. 00 коп. Компенсація за невикористану відпустку нарахована в сумі 2258 грн. 85 коп. Заробітна плата за лютий-березень 2015 року не була нарахована в зв'язку з відсутністю на робочому місці (а.с.124).

З індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про застраховану особу Форми ОК-5 вбачається, що ОСОБА_1 за 2014 рік нараховані такі суми заробітку для нарахування пенсії за січень в сумі 2132 грн. 99 коп., за лютий - 2132 грн. 99 коп., за березень -2132 грн. 99 коп., за квітень - 2861 грн. 39 коп., за травень - 2382 грн. 98 коп., за червень- 3868 грн. 02 коп., за липень 2233 грн. 99 коп., за серпень - 2432 грн. 71 коп., за вересень - 2562 грн. 66 коп., за жовтень- 5807 грн. 29 коп., за листопад - 4389 грн. 80 коп. ( а.с. 123).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Частина перша ст. 47 КЗпП України зазначає, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч.1 ст.94 КЗпП України).

Положеннями ст.115 КЗпП України визначено порядок та строки виплати заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, ст. 117 КЗпП України передбачається відповідальність власника або уповноваженого ним органу за невиплату належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України шляхом виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при наявності вини власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 6 Закону України В«Про відпусткиВ» передбачено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних частин інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України. від 02.11.2000 року).

Стаття 24 Закону України В«Про відпусткиВ» передбачає, що у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст.233 КЗпП України).

Відповідно до абзацу 5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без урахування цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки не доведена наявність вини відповідача щодо невиплати даної заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку.

Судом встановлено, що адміністрація ОСОБА_2 професійно-технічного училища включно по січень 2015 року знаходилася в м. Дебальцево Донецької області.

Згідно абз 2 счт. 1 Закону України " Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" \територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року.

Як вбачається з Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 м. Дебальцево Донецької області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження

В даний час офіційного спілкування між ПТУ в смт. Миронівський і в м. Дебальцево немає. Відомості на зарплату, табелі виходу на роботу, трудові книжки, особові картки все знаходиться в м. Дебальцево, отже тверджєння відповідача про відсутність можливості отримати офіційні документи для проведення остаточного розрахунку нічим не спростовані.

Судом також направлялися поштою запити директору ОСОБА_2 ПТУ ( м.Дебальцево) , але вони поверталися до суду з відміткою "зона АТО".

З довідки ОСОБА_2 ПТУ ( м. Дебальцево) від 11.04.2016 року ( а.с. 124) вбачається, що зарплата ОСОБА_1 за січень як викладача складає 2190 грн., а зарплата біблотекаря становить 984 грн.

Стосовно розрахунку компенсації за невикористану відпустку судом було зроблено повторний запит .

З довідки від 28 червня 2016 року, отриманої 29 червня 2016 року від ОСОБА_2 ПТУ ( м. Дебальцево) на запит суду від 30.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 відпрацьовано за січень 2015 року 19 робочих днів та нарахована заробітна плата в сумі 3174 грн. 29 коп., але не виплачена в зв'язку з початком бойових дій на території м. Дебальцево. За грудень 2014 року заробітна плата ОСОБА_1 була виплачена повністю, перераховані внески в повному розмірі, але звіт щодо персоніфікації не був наданий в пенсійний відділ в зв'язку з початком бойових дій на території м. Дебальцево. Компенсація за невикористану відпустку становить 2638 грн. 07 коп. Розрахунок проведено виходячи з заробітної плати за 2014 рік, з якої всі суми за виключеннням грудня 2014 року зазначені в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1

Ця інформація отримана на запит суду електронною поштою, але вона узгоджується з іншими дослідженими судом доказами, а саме : тарифікаційними списками педагогічних працівників ОСОБА_2 професійно-технічного училища станом на 01.09.2014 року та 01.10.2014 року ( а.с.а.с. 118-119), табелем обліку робочого часу за січень 2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 кількість відпрацьованих годин 58,8, табелями обліку робочого часу за 2014 рік, наказом про звільнення ОСОБА_1 з 25.03.2015 року, в якому зазначено, що підлягає виплаті компенсація за невикористану відпустку за 23 календарних дні, індивідуальними відомостями про застраховану особу, отриманими позивачем в органах Пенсійного фонду України, в яких є відомості за 2014 рік, за виключенням грудня 2016 року.

Відповідно до ч.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, оскільки відповідачем доведена відсутність його вини в непроведенні остаточного розрахунку з ОСОБА_1 (бойові дії на даній території, те, що адміністрація ПТУ, всі документи бухгалтерії і відділу кадрів залишилися на окупованій території в м. Дебальцево, відсутність офіційного зв'язку з ПТУ в м. Дебальцево).

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд бере до уваги довідку ОСОБА_2 ПТУ від 28 червня 2016 року , яка отримана електронною поштою на запит суду і узгоджується з іншими доказами, які є в матеріалах справи, і приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ПТУ слід стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 3174 грн. 29 коп. за исічень 2015 року та компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 2638 грн. 07 коп., а всього - 5812 грн. 36 коп. Підстав для стягнення заробітної плати за лютий-березень 2015 року суд не вбачає.

Інша частина позовних вимог ОСОБА_1 задоволенню також не підлягає.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до закону України "Про судовий збір", на підставі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у справі ОСОБА_2 професійно-технічного училища на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.94,115,116,117,233,237-1 КЗпП України, ст.ст.3,10,11,57,60,79,88,179,212-215 ЦПК України, Законом України "Про відпустки" , суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 професійно-технічного училища про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 професійно-технічного училища (індекс 84791,Донецька область, Артемівський район, селище міського типу Миронівський, вулиця Октябрська, будинок 2 , код ЄДРПОУ 03566185 ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області вул. Сорочинська, 8, заборгованість по заробітній платі в сумі 3174 (три тисячі сто сімдесят чотири) грн. 29 коп. та компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 07 коп., всього 5812 (п'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 професійно-технічного училища (індекс 84791, Донецька область, Артемівський район, селище міського типу Миронівський, вулиця Октябрська, будинок 2 , код ЄДРПОУ 03566185 ) судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. на користь держави (отримувач: УДК у Великобагачанському районі Полтавської області, код за ЄДРПОУ 36744050, рахунок 31219206700013, банк ГУДКУ в Полтавській області, код банку отримувача 831019).

В іншій частині позовних вимог позивачу ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 5 липня 2016 року.

Суддя -