Ухвала

від 31.08.2016 по справі 525/179/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/179/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2451/16Головуючий у 1-й інстанції Лисенко Н. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Панченка О.О., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Дебальцевського професійно-технічного училища на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дебальцевського професійно-технічного училища про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 червня 2016 року позов ОСОБА_2 до Дебальцевського професійно-технічного училища про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку та моральної шкодизадоволено частково.

Стягнуто з Дебальцевського професійно-технічного училища на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 3174 грн. 29 коп., компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 2638 грн. 07 коп., а всього 5812 грн. 36коп.

В апеляційній скарзі Дебальцевське професійно-технічне училище (надалі Дебальцевське ПТУ), посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з Дебальцевьским ПТУ з 1 вересня 2008 року та була звільнена з 25 березня 2015 року згідно наказу № 9-к за власним бажанням.

В зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області ОСОБА_2 вибула з 28.01.2015 року в с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області, а з 25.09.2015 року зареєстрована та проживає, як переміщена з тимчасово окупованої території особа, в с. Устивица Великобагачанського району Полтавської області.

Дебальцевське ПТУ до початку АТО знаходилось в м. Дебальцево, Донецької області, а деякі учбові корпуси та бібліотека також розташовувались в АДРЕСА_1.

На даний час адміністративний корпус та частина учбових корпусів залишилась в м. Дебальцево, де продовжує функціонувати як учбовий заклад, а частина Дебальцевського ПТУ залишилась на підконтрольній Україні території.

Наказами Міністерства освіти України встановлено місцезнаходження Дебальцевського ПТУ за адресою АДРЕСА_1, затверджена нова редакція статуту училища та проведено його перереєстрацію.

Таким чином Дебальцевське ПТУ в смт. Миронівський є правонаступником Дебальцевського ПТУ, що розташовано в м. Дебальцево на окупованій території.

В зв'язку з тим, що при звільненні позивача відповідач не провів з нею повного розрахунку, ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом порушеного права та просила стягнути заборгованість із заробітної плати, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні та моральну шкоду.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на підставі зібраних по справі доказів та з урахуванням положень ст.ст. 115,116,117 КЗпП України, встановив факт невиплати звільненому працівнику заробітної плати за січень 2015 року та компенсації за невикористану відпустку при звільненні, стягнувши на користь позивача 5812,36 грн. Одночасно суд визнав необґрунтованими вимоги щодо стягнення на користь працівника ОСОБА_2 компенсації за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди у зв'язку з відсутністю вини учбового закладу в не проведенні остаточного розрахунку.

З вказаним висновком погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Нормами ст.115 КЗпП України встановлено порядок та строки виплати заробітної плати.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 5 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При вирішенні спору, місцевий суд встановив, що заробітна плата ОСОБА_2 за січень 2015 року в якості викладача складає 2190 грн., а заробітна плата як бібліотекаря становить 984 грн., а загалом заробітна плата за січень 2015 року склала 3174,29 грн.

Зазначена обставина не була спростована відповідачем.

Крім того, матеріалами справи доводиться, що позивач має право на компенсацію за невикористану відпустку, розмір якої становить 2638,07 грн.

Суд вірно встановив, що училищем при звільненні ОСОБА_2 не було здійснено виплату заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, а отже вказані кошти правомірно підлягають стягненню на користь позивача.

Враховуючи початок бойових дій в м. Дебальцевому в січні 2015 року, що унеможливило виплату належних коштів працівнику при звільненні, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність вини відповідача у невиплаті заробітної плати та стягнення як середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, так і компенсації за невикористану відпустку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і обґрунтовані незгодою апелянта щодо надання переваги одним доказам над іншими.

Зокрема, апелянт наполягає на тому, що довідки, які були надані Дебальцевським ПТУ, яке залишилось на непідконтрольній Україні території, не є належними доказами по справі, а відтак братись до уваги не повинні.

Відхиляючи зазначені твердження, колегія суддів виходить з наступного.

Так, як слідує з пояснень в.о. директора Дебальцевського ПТУ ОСОБА_3 вони як відповідачі не можуть надати суду відомості по заробітній платі позивача за січень-березень 2015 року, а також табеля робочого часу, оскільки всі ці документи з смт. Миронівське передавались до центральної бухгалтерії та відділу кадрів ПТУ, яке знаходилось в м. Дебальцево (а.с.56-57). При цьому, зазначила, що їй невідомо, чи отримувала позивач заробітну плату за цей час та чи було з нею проведено розрахунок при звільненні.

Згідно довідки директора Дебальцевського ПТУ, яке залишилось на непідконтрольній України території, на час звільнення ОСОБА_2 їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за січень 2015 року. в розмірі 2190,29 грн. як вчителя, 984 грн. - як бібліотекаря. та компенсація за невикористану відпустку 2258,85 грн.

Враховуючи, що дані довідки містять інформацію щодо предмета доказування, позаяк таку інформацію сам відповідач не мав можливості надати та фактично її не спростував, а також беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, яка має застосовуватись національними судами як джерело права, в розрізі Консультативного висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії («намібійський виняток»), колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано вимоги ст. 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані установою, що знаходиться на непідконтрольній Україні території.

За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308,314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дебальцевського професійно-технічного училища відхилити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

З оригіналом згідно.

Судді: