Постанова

від 04.07.2016 по справі 25/622

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2016 р. Справа№ 25/622

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві: представник не з'явився.

Від Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк": представник не з'явився.

Від Приватного підприємства "Оланда": Герасименко Є.С., Крижов С.В. - представники за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оланда"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2016 року

за скаргою Приватного підприємства "Оланда"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної

виконавчої служби Головного територіального управління

юстиції у м. Києві

у справі № 25/622 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк

"Актив-банк"

до Приватного підприємства "Оланда"

про стягнення 3 039 658,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року у справі №25/622 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства "Оланда" на користь Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" грошові кошти в розмірі 3 039 658,11 грн. та судові витрати в розмірі 25 736,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 року рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року залишено без змін.

02.08.2010 року Господарським судом міста Києва було видано наказ на виконання вказаного рішення.

15.04.2016 року Приватне підприємство "Оланда" звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та просить визнати незаконними дії державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови №30566734 від 02.11.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн.; постанови від 29.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50329645 по примусовому виконанню постанови №30566734 від 02.11.2015 року; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50329645 від 22.03.2016 року, у зв'язку з чим вказані вище постанови визнати недійсними та скасувати.

В обґрунтування зазначеної вище скарги заявник посилається на те, що державним виконавцем порушені та не виконані вимоги ст.ст. 11,25,31 Закону «Про виконавче провадження» щодо обов»язку належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, оскільки боржник не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу суду та про необхідність його виконання у конкретний строк, встановлений державним виконавцем. Натомість, на думку скаржника, застосування державним виконавцем наслідків у вигляді стягнення з боржника виконавчого збору, можливе лише у разі належного направлення боржнику копії Постанови про відкриття виконавчого провадження з встановленням строку для самостійного виконання виконавчого документа.

Окрім того, скаржник посилається на те, що державний виконавець, не зважаючи на наявність заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання та закінчення виконавчого провадження у зв»язку з повним виконанням Наказу суду, яка надійшла до державної виконавчої служби 30.07.2012р., державний виконавець протиправно ігнорував докази відсутності боргу за Наказом суду, упродовж 3 (трьох) років не прийняв рішення про закінчення виконавчого провадження ВП №30566734 та через три роки безпідставно розпочав здійснювати виконавчі дії щодо накладення арешту коштів та щодо стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2016 року відмовлено в задоволенні скарги Приватного підприємства "Оланда" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві по справі №25/622.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Приватне підприємство "Оланда" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав зазначених у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, посилається на те, що Приватне підприємство "Оланда" не знало про відкриття виконавчого провадження у 2011 році, оскільки не отримувало постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2011 року, у зв'язку з чим не порушувало строку на добровільне виконання рішення, отже, підстав для стягнення з нього виконавчого збору не має.

Окрім того, державний виконавець, знаючи про наявність листів стягувача від 26.07.2012р., від 28.10.2015р. та листа боржника від 30.10.2015р., адресованих Відділу ПВР УДВС, про погашення боржником у повному обсязі боргу, державний виконавець продовжував безпідставно здійснювати виконавчі дії щодо накладення арешту на кошти боржника.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк") не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про дату, час та місце судового засідання, а саме №14806443, № 14806427.

За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк") за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників скаржника, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За приписами ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За приписами ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Встановлено, що 01.11.2011 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №30566734 та надано боржнику 7-денний строк для самостійного виконання рішення.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, лише у разі належного направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій встановлено строк для самостійного виконання виконавчого документа боржником, можливо застосування державним виконавцем наслідків у вигляді стягнення з боржника виконавчого збору.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта стосовно того, що доказів отримання боржником вказаної вище постанови про відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи не міститься.

Натомість, в матеріалах справи наявні банківські виписки з особового рахунку стягувача, а саме Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк") з яких вбачається, що боржником на протязі періоду з 01.11.2010 року по 24.07.2012 року було повністю виконано рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року у справі №25/622 (Том І, а.с. 172-175).

Крім цього, заявою № 2257/03 від 26.07.2012 року (Том ІІ, а.с. 45) стягувач повідомив Головне управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про те, що стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року № 25/622 не проводилося, однак 25.07.2012 року заборгованість, яка підлягала стягненню за вказаним наказом, була погашена.

У зв'язку з чим стягувач просив наказ Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року № 25/622 повернути стягувачу без виконання та закінчити виконавче провадження.

Зазначена заява була отримана Головним управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 30.07.2012 року, про що свідчить вхідний номер та дата на штемпелі Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, та резолюція відповідальної особи від 30.07.2012 року на вказаній заяві.

Також, 28.10.2015р. Відділом ПВР УДВС ГТУЮ у м.Києві отримано факсимільним зв»язком Довідку ПАТ «КБ Актив-Банк» про те, що заборгованість ПП «Оланда» за кредитним договором №1225/01 від 25.12.2006р. станом на 28.10.2015р. погашена в повному обсязі, заборгованість відсутня.

Крім того, 30.10.2015 року Приватне підприємство "Оланда" також направляло державному виконавцю лист про повне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року та відсутність боргу перед стягувачем з долученням доказів сплати, який отримано останнім 04.11.2016 року.

Отже, встановлені вище обставини свідчать про те, що державний виконавець, маючи письмові докази повного виконання Наказу суду ще 25.07.2012р. та про відсутність боргу, не здійснивши відповідні дії по поверненню виконавчого документа за заявою стягувача, а безпідставно розпочав здійснювати виконавчі дії, а саме:

02.11.2015 року виніс Постанову про арешт коштів боржника ВП №30566734, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках, Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 306 539,41 грн., зазначивши у ній, що державним виконавцем раніше був встановлений строк до 06.10.2015р. для самостійного виконання Наказу суду, натомість, матеріали справи не містять доказів встановлення державним виконавцем такого строку; Постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2016р. з виконання Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50329645 від 22.03.2016 року.

При наявності вищевикладених обставин державний виконавець відповідно до ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» зобов»язаний був здійснити виконавчу дію щодо повернення виконавчого документу на вимогу стягувача ще у липні 2012 року.

Як передбачено ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що держаний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем, починаючи з 02.05.2012 року (після спливу шести місяців від дати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №30566734) по листопад 2015 року проведено будь-які виконавчі дії.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. №9 встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, враховуючи те, що Приватним підприємством "Оланда" було самостійно та повністю виконано рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 року, судова колегія приходить до висновку про те, що дії державного виконавця щодо прийняття постанов від 02.11.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 306 539,41 грн., та про арешт коштів боржника ВП №30566734, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках та належать боржнику у межах суми 3 371 933,52 грн., від 29.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження №50329645 з примусового виконання постанови державного виконавця ВП №30566734 від 02.11.2015 року та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50329645 від 22.03.2016 року є незаконними.

Стосовно вимоги скаржника про скасування постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн. №30566734 від 02.11.2015 року, від 29.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50329645 по примусовому виконанню постанови №30566734 від 02.11.2015 року про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн. та постанову про арешт майна боржника Приватного підприємства «Оланда» та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2016 року ВП №50329645, суд відмовляє в задоволенні такої вимоги з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено право господарських судів на скасування постанов державного виконавця при умові визнання їх дій неправомірними.

Аналогічної правової позиціії дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 910/20380/13 від 26.04.2016 року.

За таких обставин, постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн. №30566734 від 02.11.2015 року, від 29.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50329645 по примусовому виконанню постанови №30566734 від 02.11.2015 року про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн. та постанова про арешт майна боржника Приватного підприємства «Оланда» та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2016 року ВП №50329645 підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

За таких обставин, ухвала Господарського суду м. Києва від 31.05.2016 року, якою відмовлено в задоволенні скарги Приватного підприємства "Оланда" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві по справі №25/622 підлягає скасуванню, а скарга Приватного підприємства "Оланда" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оланда" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2016 року у справі № 25/622 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2016 року у справі № 25/622 скасувати.

3. Скаргу Приватного підприємства "Оланда" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити частково:

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києві щодо винесення постанови №30566734 від 02.11.2015 року про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» зиконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн. №30566734 від 02.11.2015 року.

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києві щодо винесення постанови від 29.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50329645 по примусовому виконанню постанови №30566734 від 02.11.2015 року про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50329645 по примусовому виконанню постанови №30566734 від 02.11.2015 року про стягнення з боржника Приватного підприємства «Оланда» виконавчого збору у розмірі 306 539,41 грн.;

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києві щодо винесення постанови про арешт майна боржника Приватного підприємства «Оланда» та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2016 року.

- визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника Приватного підприємства «Оланда» та оголошення заборони на його відчуження від 22.03.2016 ВП №50329645.

3. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2д, 34691374) на користь Приватного підприємства "Оланда" ( 02002, м. Київ, вул. М. Раскової 11, кімн. 612, ЄДРПОУ 31608640) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 25/622 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська