Постанова

від 07.07.2016 по справі 814/816/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/816/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Южно-Бугський кар'єр» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Южно-Бугський кар'єр» (далі - ТОВ «Южно-Бугський кар'єр») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Первомайська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 216 298,35 грн., з яких: за основним платежем - 144 198,90 грн., за штрафними санкціями - 72 099,15 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що господарські операції з контрагентом ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» з поставки останнім паливно-мастильних матеріалів носять реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції. Дані документи не мають дефекту форми, змісту або походження і всі вони були надані до перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Суд скасував податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 16 лютого 2015 року №0000142202.

В апеляційній скарзі Первомайська ОДПІ ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

У зв'язку з проведеною реорганізацією контролюючого органу, судом апеляційної інстанції було здійснено заміну сторони в апеляційному провадженні, а саме Первомайська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області була замінена на її правонаступника -Первомайську ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції щодо необхідності скасування рішення суб'єкта владних повноважень є законною та обґрунтованою.

Утім, з метою виконання приписів ст.162 КАС України рішення суду підлягає зміні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи та об'єктивно дослідив докази на їх підтвердження.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Южно-Бугський кар'єр» зареєстроване Вознесенською районною державною адміністрацією Миколаївської області як юридична особа 27 вересня 2006 року за №15081050001000324.

Одним з видів діяльності позивача є: добування піску, гравію, глин і каоліну, про що зазначено в матеріалах справи (т.1 а.с.12).

Для проведення основного напрямку господарської діяльності позивач має певний штат працівників, що підтверджено договорами підряду, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.62-79).

19 лютого 2014 року між ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» (Постачальник) і ТОВ «Южно-Бугський кар'єр» (Покупець) укладено договір поставки №009-НО, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити відповідно до умов цього Договору паливно-мастильні матеріали (товар). Найменування, кількість, ціна товару вказується у видаткових накладних на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару, яка поставляється в межах даного договору та являються невід'ємною частиною договору.

Матеріали справи свідчать про те, що дані нафтопродукти позивачу необхідні для використання в господарській діяльності, а саме: заправці спецтехніки - екскаватора, бульдозера, навантажувача, самоскида, на підтвердження чого надано відповідний договір оренди цієї спецтехніки та копії технічних паспортів (т.2 а.с.47-53).

Поряд із цим, під час укладання даного договору, позивачем було перевірено правоздатність та дієздатність ТОВ «НАФТ-ОЙЛ», зокрема встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (витяг з ЄДР т.1 а.с.112-114).

Передача товару, яка відбувалась з лютого по липень 2014 року від ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» до позивача, згідно вказаного договору, підтверджується видатковими та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.27-69).

Перерахування коштів позивачем за отриманий товар на рахунки вказаного контрагента підтверджується виписками банку.

Поставка товару від ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (форма №1-ТТН (нафтопродукт)) , в яких зазначено всі необхідні реквізити (т.1 а.с.28-67).

Крім того, на підтвердження отримання дизельного палива від контрагента ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» надані матеріальні звіти з паливно-мастильних матеріалів за лютий - липень 2014 року (помісячно).

Для належного обліку нафтопродуктів позивачем ведеться книга обліку надходження нафтопродуктів, ведення якого за формою 13-НП передбачено в додатку № 13 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки Украйні Міністерства транспорту та зв'язку України. Державного комітету з питань технічною регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281 /171 /578/155, та в якому відображаються відомості про дату надходження нафтопродуктів, а також на підставі якого транспортного документу, порівняльні показники товару, визначені ТТН та в резервуарі, інші відомості.

Отримане дизельне пальне було використано у власній господарській діяльності для заправки вищевказаної орендованої спецтехніки, що підтверджується актами виконаних робіт та списання паливних матеріалів й заправними відомостями (т.1 а.с.116-255; т.2 а.с.1-9).

В період з 28 січня 2015 року по 03 лютого 2015 року Первомайською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Южно-Бугський кар'єр», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарських взаємовідносинах з ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» за період з 01 лютого 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої складено акт від 10 лютого 2015 року (т.1 а.с.11-17).

У висновках даного акту зазначено на порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період лютий - липень 2014 року на 144 198,90 грн..

Підставою для такого висновку було отримання податкової інформації від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, а саме: акти від 07 серпня 2014 року та від 08 вересня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» щодо формування податкового кредиту з контрагентами-постачальниками та податкових зобов'язань з контрагентами покупцями за період січень - липень 2014 року» (т.1 а.с.13).

16 лютого 2015 року Первомайською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 216 298,35 грн. (т.1 а.с.18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із вимог Податкового Кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», а також із аналізу практики Європейського Суду з прав людини.

Зазначені норми законодавства, на думку суду першої інстанції, надають позивачу право віднести до податкового кредиту суми ПДВ за операціями придбання товару у ТОВ «НАФТ-ОЙЛ».

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом першої інстанції з'ясовано, а судом апеляційної інстанції перевірено рух активів у процесі здійснення господарської операції, досліджено усі первинні документи, які були складено позивачем та його постачальником відповідно до здійсненої господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Питання, пов'язані з формуванням позивачем податку на додану вартість та податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Первинні документи, які містяться в матеріалах справи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що позивач довів первинними документами факт здійснення господарської операції щодо придбання товару та використання його у власній господарській діяльності, відповідає матеріалам справи та є законним і обґрунтованим.

На думку апелянта, незнаходження ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» за своєю юридичною адресою свідчить про неможливість підтвердження фактичного отримання позивачем паливно-мастильних матеріалів, а наявність первинних документів податкового та бухгалтерського обліку свідчить лише про їх оформлення, а не про фактичне вчинення господарської операції.

Надаючи правову оцінку даним доводам, колегія суддів бажає зазначити, що Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232) та Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 (діяв на момент проведення перевірки) встановлюють, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки по суті є актом про неможливість з'ясування реальності та повноти відображення господарських операцій в обліку платника податків, у зв'язку з чим такий акт виключає можливість викладання в ньому висновків щодо змісту господарської діяльності платника податків.

У своєму листі від 28 серпня 2015 року за № 32067/7/99-99-22-04-02-17 Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням з 01 вересня 2015 року чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків» повідомила про таке.

Слід також звернути увагу, що відповідно до частини другої пункту 12 розділу I Закону № 655 пункт 86.7 статті 86 розділу ІІ Кодексу доповнено абзацом п'ятим такого змісту:

«Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу».

Отже, з моменту набрання чинності Законом № 655, не відповідатиме вимогам цього Закону врахування при здійсненні перевірок платників податків висновків актів перевірок суб'єктів господарювання, за результатами яких не приймались податкові повідомлення-рішення, у тому числі складених до набрання чинності Законом № 655.

Тому, враховуючи зміни, які відбулися в податковому законодавстві, відповідач не мав право посилатися, як на підставу зроблених висновків, на акт зустрічної звірки ТОВ «НАФТ-ОЙЛ».

Враховуючи викладене, доводи апеляційної не є спроможними та не спростовують рішення суду першої інстанції.

Водночас, суд першої інстанції, скасовуючи спірне рішення суб'єкта владних повноважень, не визнав його протиправним, як того вимагає ст.162 КАС України.

Так, пункт 1 частини 2 статті 162 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування цього рішення чи окремих його положень.

Отже, колегія суддів вважає, що обов'язковою умовою скасування спірного рішення є визнання його судом протиправним, навіть незважаючи на те, що така вимога не заявлена позивачем.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог задля повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на підставі ч.2 ст.11 КАС України.

Отже, рішення суду першої інстанції, в силу вимог п.1 ч.1 ст.201 КАС України, необхідно змінити, шляхом викладення абзацу другого його резолютивної частини в іншій редакції, а саме: визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Також необхідно зазначити, що судом апеляційної інстанції ухвалою від 12 березня 2016 року було відстрочено Первомайській ОДПІ сплату судового збору у розмірі 4 758,56 грн. за подачу даної апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянтом було сплачено даний судовий збір у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №262 від 08 червня 2016 року (т.2 а.с.145), у суду апеляційної інстанції немає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - змінити, виклавши абзац другий її резолютивної частини в наступній редакції:

«Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 16 лютого 2015 року № НОМЕР_1».

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Ю.М. Градовський