Постанова

від 06.07.2016 по справі 821/107/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/107/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ТОВ "ТАРСУС ОЕ" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати прийняту митницею картку відмови у митному оформленні товарів №508030303/2016/00001 від 02.01.16; визнати протиправним та скасувати рішення митниці про коригування митної вартості товарів № 508030303/2016/000001/2 від 02.01.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідачу 02.01.2016 була подана вантажна митна декларація №508030303/2016/000001 для здійснення митного оформлення, в якій зазначено вартість апельсинів сорту Washington 28560 доларів США, що складає за курсом доларів США на день поставки – 685459 грн. 05 коп., та вартість апельсинів сорту Navelina 4800 доларів США, що складає за курсом доларів США на день поставки – 115203 грн. 20 коп., а також було надано всі необхідні документи. Декларантом було обрано основний метод визначення митної вартості товару "За ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)". Після проведеної перевірки відповідачем з підстав заниженої собівартості товару митний орган 02.01.16 відмовив позивачу в митному оформленні задекларованого товару, оформивши відповідну картку відмови №508030303/2016/00001, причиною відмови зазначено не підтвердження митної вартості товарів документально, не подання додаткових документів, зазначених у вимозі митного органу, що підтверджували б митну вартість. Митницею прийнято рішення № 508030303/2016/000001/2 від 02.01.2016 про визначення митної вартості товарів за резервним методом, внаслідок чого митна вартість товару збільшилась на 16124 дол. США. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про неправомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, оскільки вважає, що заявлена декларантом митна вартість є достовірною та об'єктивною, яка підтверджується зовнішньоекономічними контрактами, інвойсами та іншими документами. Позивачем були надані митниці всі необхідні документи, які підтверджували правильність визначеної митної вартості товару за умовами договору та були передбачені ст. 53 Митного кодексу України, і обґрунтованих законом підстав вимагати додаткові документи не виникало. Також позивач вказує, що з метою випуску у вільний обіг ввезених товарів, які необхідні йому для провадження господарської діяльності, він був змушений сплатити митні платежі у сумі, визначеній митним органом за резервним методом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Визнані протиправними та скасовані прийняті Херсонською митницею Державної фіскальної служби картку відмови у митному оформленні товарів № 508030303/2016/00001 від 02.01.16 та рішення про коригування митної вартості товарів № 508030303/2016/000001/2 від 02.01.16.

Стягнуто з Херсонської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" (код ЄДРПОУ 39195479) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Не погоджуючись з даною постановою суду Херсонська митниця ДФС України подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТАРСУС ОЕ", як покупцем, та фірмою «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI.» (Туреччина), як продавцем, укладено контракт від 05.11.2015 №003/2015-TR, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний постачати, а покупець прийняти та оплатити свіжі овочі, фрукти, ягоди врожаю 2015-2016 року та інші продукти харчування, що іменуються в подальшому товар, на умовах, обумовлених дійсним контрактом. Товар, що продається за контрактом, поставляється автомобільним або морським транспортом переважно на умовах CFR-Скадовськ, CIF-Скадовськ (Україна), CFR- Іллічівськ, CIF-Іллічівськ (Україна) в редакції Інкотермс -2010, а також можливі поставки на інших умовах, які будуть вказані в рахунках – фактурах (інвойсах) на кожну партію товару. Відповідно до п. 2.1 цього контракту ціна, кількість, асортимент та остаточні умови поставки товару обумовлюється в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару. Згідно п. 3.2 контракту ціна товару включає вартість митного оформлення на вивіз товару із країни постачальника, вартість тари та інші витрати, пов'язані із доставкою товару до пункту призначення в залежності від умов поставки. Оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, умовою оплати є відстрочка платежу на 90 календарних днів з моменту випуску товару у вільний обіг на території України (п. 4.1, 4.2 контракту); товаросупровідними документами є фітосанітарний сертифікат, рахунок-фактура (інвойс), сертифікат походження, товаросупровідний документ (п.п. 5.2 контракту).

На підставі комерційної пропозиції від 05.12.2015 року фірма «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI.» запропонувала фірмі ТОВ «ТАРСУС ОЕ» співтовариство у виді поставок овочів та фруктів на умовах CIF-Скадовськ (Україна) на протязі 2015-2016р.р. в асортименті та по визначеним цінам.

26.12.2015 року на виконання умов контракту до морського порту Скадовськ морським судном було доставлено апельсини свіжі сорту "Washington", вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 3300 пластмасових ящиків, які розміщені на 48 палетах з деревини, чиста вага нетто – 47600кг, загальна вага брутто 51000 кг, торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник - «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI.» та апельсини свіжі сорту "Navelina", вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 550 пластмасових ящиків, які розміщені на 8 палетах з деревини, чиста вага нетто– 8000кг, загальна вага брутто 8500кг, торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма-виробник - «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INЄAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. ЄTI.»

02.01.2016 року до Херсонської митниці ДФС митного посту Скадовськ товариством ТОВ «ТАРСУС ОЕ» було оформлено в електронному вигляді та надано митну декларацію №508030303/2016/000001, в якій зазначено вартість апельсинів сорту "Washington" 28560 доларів США, що складає (за курсом доларів США на день поставки 24,000667грн.) – 685459грн.05коп., та вартість апельсинів сорту Navelina 4800 доларів США, що складає (за курсом доларів США на день поставки 24,000667грн.) – 115203грн.20коп, а також було надано всі необхідні документи.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 05.11.15 № 003/2015-TR, коносамент, рахунок-фактура (інвойс) від 21.12.15 №006799; копія митної декларації країни відправлення від 22.12.15 №15411600ЕХ002270, сертифікат про походження товару від 21.12.15 № 0245468, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, інформація про позитивні результати про ведення ветеринарно-санітарного контролю.

Митним органом було надіслано повідомлення декларанту, в якому з посиланням на п. 5 ст. 54 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості було витребувано наступні відомості: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи ) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, декларанту було запропоновано за власним бажанням подати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом були надані митному органу наступні документи: комерційна пропозиція б/н від 05.12.15, прайс б/н від 05.11.15, інформація з біржового сайту Туреччини станом на 25.12.15 та 31.12.15 у турецьких лірах по курсу турецька ліра к долару США : 1 долар США = 2,9139 турецької ліри.

Посадовою особою Херсонської митниці ДФС митного посту Скадовськ було винесено рішення від 02.01.2016 року про коригування митної вартості товарів №508030303/2016/000001/2, в якому митну вартість товарів скореговано та визначено резервним методом, внаслідок чого збільшено вартість товару, з 28500 дол. США до 42364 дол. США за 47000 кг апельсинів сорту "Washington", та з 4800 дол. США до 7120 дол. США за 8000 кг апельсинів сорту "Navelina", тобто на загальну суму 49484 дол.США, що перевищує заявлену позивачем митну вартість товару на 16124 дол. США. В рішенні від 02.01.16 митниця зазначає, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що:

«Документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних, отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Також не надані усі необхідні документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів (згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України). Митну вартість скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 07.11.15 № 110130000/2015/508691, рівень митної вартості складає 0,89 дол./кг. Попередні методи не застосовувались з наступних причин: основний метод (вартість операції): - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів не було застосовано у зв'язку з відсутністю інформації про вартість операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, прийнятої органом доходів і зборів з дотриманням умов, зазначених у статтях 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання (обчислена вартість) вартості не можуть бути застосовані оскільки відсутня інформація щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості та інформація щодо складових для обчислення вартості товару.»

Митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації у митному оформленні товарів за №508030303/2016/00001 та ТОВ «ТАРСУС ОЕ» було відмовлено у прийнятті митної декларації №508030303/2016/000001 від 02.01.2016 року , причиною відмови зазначено не підтвердження митної вартості товарів документально, не подання додаткових документів, зазначених у вимозі митного органу, що підтверджували б митну вартість.

Цього ж дня позивач оформив ВМД № 508030303/2016/000001/2 від 02.01.16 , виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом і за резервним методом, за результатами митного оформлення відповідачем було випущено товар у вільний обіг під фінансові гарантії.

Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем рішеннями про визначення митної вартості товару та карткою відмови, посилаючись на не наведення відповідачем підстав, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, тому звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей і дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому висновок відповідача щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості товару є необґрунтованим.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

На підставі ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

У відповідності ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За правилами ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 6 ст.54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За правилами ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

На підставі вимог ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно ст. 257 цього Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Водночас сумніви в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України можуть виникнути у митного органу, як у зв'язку із аналізом наданих декларантом документів, так і на підставі даних ЄАІС ДФС.

Згідно розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України № 362 від 13.07.2012р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Правомірність використання митним органом бази даних ЄАІС ДФС при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості підтверджується, також, статтями 31, 33, 362 і 363 Митного кодексу України.

Таким чином, наявність у ЄАС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, митна вартість товарів була заявлена декларантом із застосуванням ч.1 ст.57 МКУ першого методу (основного) визначення вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме за ціною контракту (господарської операції), вчиненої у відповідності до зовнішньоекономічного контракту від 05.11.15 №003/2015-TR відповідно до п. 1.2 цього контракту, попередній асортимент, кількість та вартість товару, що постачається за дійсним контрактом, обумовлюється в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару, що підтверджується інвойсом №006799 від 21.12.15, в якому зазначено вартість товару: апельсини "Washington" вага нетто - 47600кг, вага брутто - 51000кг, вартістю 0,60дол. США за кг, загальною вартістю 28560дол. США, та апельсини сорту "Navelina" вага нетто – 8000кг вага брутто - 8500кг, вартістю 0,60дол. США за кг, загальною вартістю 4800дол. США. Товар оплачений не був, тому платіжний документ митниці не надавався.           

У даному випадку підставою для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості заявленого ним до декларування товару стало спрацювання профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та виявлення розбіжностей у наданих документах та відсутність в них усієї необхідної інформації для підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості товару.

За наслідками візуальної перевірки документів, наданих до митного оформлення, з'ясовано, що в контракті 003/2015-ТR від 05.11.2015 року, вказані банківські реквізити фірми Продавця товару відмінні від тих, які вказані в рахунку фактурі №006799 від 21.12.2015р., а саме: у контракті 003/2015-ТК від 05.11.2015р. зазначено ВАNКА BILGILERI: Т.ІS.ВАNКАSІ ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006799 від 21.12.2015р. вказано ВАNКА: ISВАNК.

При цьому висновок суду першої інстанції, що дані два реквізити є взаємозамінними та ВАNКА: ISВАNК є скороченням ВАNКА BILGILERI: Т.ІS.ВАNКАSІ ERZIN SUBESI є бездоказовим та ґрунтується на узагальнюючих припущеннях, які не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

Також митним органом з'ясовано , що п.п. 3.4 зовнішньоекономічного контракту встановлено, що з метою розширення ринку збуту та збільшення обсягів продажу, товару що постачається, сторони домовились про можливість зменшення ціни нижче, ніж дійсні оптові ціни на внутрішньому ринку країни постачальника.

Водночас декларанти та митні органи при визначенні митної вартості товарів фактично застосовують норми міжнародного права, зокрема, положення статті VII ГАТТ та Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року.

Підпунктом а) пункту 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно з вимогами підпункту б) пункту 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

До того ж, здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в Херсонській митниці, митницею також було виявлено, що заявлений рівень митної вартості вищезазначених товарів не відповідає інформації наявній у митного органу.

При цьому надана декларантом інформація з біржового сайту Туреччини, стосується лише одного сорту апельсинів - «Вашингтон» та жодним чином не стосується іншого сорту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення позивачем митної вартості товару, а тому митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару

При витребуванні додаткових документів відповідач діяв відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України.

Водночас, відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм, надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач не використав надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань щодо неможливості надання додаткових документів.

При цьому інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Отже, оскільки декларантом не були виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, колегія суддів вважає, що дії митниці при визначенні митної вартості зазначених товарів за методами, визначеними Митним кодексом України, були правомірними, здійсненні виключно в межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а прийняті нею рішення є обґрунтованими.

При цьому, суд враховує, що в оскаржуваних рішеннях митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів.

Таким чином, приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, що були заявлені позивачем до декларування, відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, рішення митниці відповідають вимогам ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо їх змісту, підстав для скасування оскаржуваних позивачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи а тому, керуючись п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.п. 1, 3 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби задовольнити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі № 821/107/16 – скасувати .

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРСУС ОЕ" – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду – 11 липня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин