Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3588/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2016 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Шиповича В.В.
при секретарі Євтушенко М.В.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про визнання угод недійсними, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у квітні 2016 року звернувся до суду з позовом до ПП «Грандфінресурс» про визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, вказавши, що у березні 2013 року в газеті прочитав рекламне оголошення про швидке отримання грошей під невеликий відсоток та звернувся за даним оголошенням до представника ПП «Грандфінресурс» у м. Черкаси, - ОСОБА_2. 15.03.2013 року підписав Договір №218861 із ПП «Грандфінресурс», предметом якого було отримання грошових коштів в сумі 200000 гривень на навчання доньки за кордоном. Текст договору було надруковано дрібним шрифтом, що перешкоджало його прочитанню, виносити бланк договору за межі офісу представник ПП «Грандфінресурс» йому не дозволила та пояснила, що до липня-серпня 2013 року він вже отримає кошти необхідні для навчання доньки. На виконання умов договору він сплатив на користь ПП «Грандфінресурс» 8000 гривень комісійного внеску, а після цього почав щомісячно до 15 числа сплачувати «чистий внесок» в сумі 1666,7 гривень та «адміністративні витрати» в сумі 840 гривень. Таким чином вносив кошти на протязі 36 місяців, у тому числі «чисті внески» на суму 60001,2 гривень, «адміністративні витрати» на суму 30240 гривень, «одноразовий комісійний внесок» в сумі 8000 гривень, а також сплатив комісію банку в сумі 785,38 гривень. Коли після перших трьох місяців внесення платежів не отримав бажаних коштів, більш детально вивчив надані документи та зрозумів, що якби йому надали можливість відразу ознайомитися із текстом договору то він його ніколи б не підписав, але оскільки відмовившись від договору міг втратити вже сплачені гроші, то продовжив виконувати умови договору №218861. Звернувшись до ПП «Грандфінресурс» отримав роз'яснення, що бажані кошти він отримає після десятого внеску. Повірив представникам відповідача, вирішив зачекати, однак і після сплати десяти внесків грошей не отримав. З приводу повернення вже сплачених ним коштів відповідач йому повідомив, що це буде можливо лише після закриття Реєстру учасників, тобто як він зрозумів, - ніколи. За таких обставин вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Вважав, що спірний договір укладено внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності із використання обману. При цьому діяльність відповідача спрямована на організацію фінансової піраміди, коли споживач сплачує за можливість одержання грошових коштів, які надаються за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок коштів відповідача. Він бажав отримати від відповідача позику, а виявилось, що ПП «Грандфінресурс» надавати йому позику і не збирався, натомість створив так званий «Реєстр учасників», які формували грошовий фонд своїм ж власними коштами. Такі дії ПП «Грандфінресурс» позивач вважав грубим порушенням статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», а укладений 15.03.2013 року Договір №218861 просив суд визнати недійсним. У зв'язку із недійсністю вказаного договору просив суд стягнути із ПП «Грандфінресурс» всі грошові кошти сплачені ним, а саме одноразовий комісійний внесок в сумі 8000 гривень, чисті платежі в сумі 60001,2 гривень, адміністративні витрати в сумі 30240 гривень, комісію банку в сумі 785,38 гривень. Крім того діями відповідача йому було завдано моральної шкоди оскільки він на протязі трьох років сплачував кошти та чекав виконання договору з боку відповідача постійно перебуваючи у нервовому напруженні, відчуваючи переживання, стрес, а в його сім'ї відбувалися конфлікти з цього приводу. В грошовому виразі оцінив завдану йому моральну шкоду у 100000 гривень. Крім того із-за дій ПП «Грандфінресурс» він не отримав коштів для оплати навчання доньки за кордоном - в Канаді, внаслідок чого донька не закінчила навчання, не отримала роботу та відповідно заробітну плату. Враховуючи що середня заробітна плата в Канаді складає 750 канадських доларів на тиждень, просив суд стягнути із відповідача втрачену вигоду в сумі 756000 гривень, як еквівалент заробітку в Канаді за 1 рік.
У травні 2016 року ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги, вказавши, що у грудні 2013 року відповідач його поставив перед фактом необхідності підписання Додаткової угоди до Договору №218861 від 15.03.2013 року про передачу прав та обов'язків адміністратора програми «ОСОБА_2 Україна» від ПП «Грандфінресурс» до ТОВ «Гранфінресурс». Він підписав цю додаткову угоду, після чого сплачував «чистий внесок» та «адміністративні витрати» на банківські реквізити ТОВ «Гранфінресурс», хоча фактично продовжував спілкуватися з тими ж представниками ПП «Грандфінресурс» в офісі у м. Черкаси, а з червня 2015 року з ними ж по телефону у м. Києві, оскільки офіс у м. Черкаси було закрито. За таких обставин вважав, що відповідачами за його позовом повинно бути як ПП «Грандфінресурс» так і ТОВ «Гранфінресурс» та просив суд визнати недійсними Договір №218861 від 15.03.2013 року з додатками, а також Додаткову угоду від 11.12.2013 року до договору №218861 від 15.03.2013 року; стягнути із ПП «Грандфінресурс» одноразовий комісійний внесок в сумі 8000 гривень, чисті платежі в сумі 15000,3 гривень, оплату адміністративних витрат в сумі 7560 гривень, комісію банку в сумі 202,01 гривень, на відшкодування моральної шкоди 100000 гривень та судові витрати; стягнути із ТОВ «Гранфінресурс» чисті платежі в сумі 45000,9 гривень, оплату адміністративних витрат в сумі 22680 гривень, комісію банку в сумі 583,37 гривень, на відшкодування моральної шкоди 100000 гривень, втрачену вигоду в сумі 756000 гривень та судові витрати.
Ухвалою суду від 23.05.2016 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ТОВ «Гранфінресурс».
У судовому засіданні позивач підтвердив обставини викладені у позові, підтримав уточнені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідачів ПП «Грандфінресурс» та ТОВ «Гранфінресурс» у судове засідання не з'явилися.
Представник ТОВ «Гранфінресурс» ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи без її участі. У своїх письмових запереченнях проти позову представник ТОВ «Гранфіресурс» підтвердила, що 15.03.2013 року ОСОБА_1 уклав із ПП «Грандфінресурс» договір №218861 з метою придбання на умовах програми «ОСОБА_2 Україна» грошових коштів в сумі 200000 гривень, а в подальшому підписав додаткову угоду про зміну сторони у зобов'язанні за яким права та обов'язки адміністратора програми перейшли до ТОВ «Гранфінресурс». ОСОБА_1 сплатив одноразовий комісійний внесок в сумі 8000 гривень, та на протязі 2013-2016 року вніс 36 платежів, кожен з яких складався із чистого внеску в розмірі 1666,7 гривень та адміністративних витрат в сумі 840 гривень, усього на загальну суму 98241,2 гривень. При укладенні договору №218861 ОСОБА_1 отримав роз'яснення всіх умов договору та добровільно, без примусу підписав договір, що підтверджено зокрема положеннями п.п. 4.5, 4.8, 15.1 Договору. Крім того протягом трьох діб після підписання договору, ОСОБА_1 мав право його розірвати в односторонньому порядку, однак не зробив і цього. ОСОБА_1 є учасником реєстру №000217. Згідно протоколу заходу по розподілу грошового фонду №66 від 27.03.2016 року дозвіл на отримання грошових коштів було надано учаснику, який вніс 44 загальні платежі, в той час як ОСОБА_1 вніс лише 36 таких платежів. До наступного заходу по розподілу грошового фонду реєстру №000217, який відбувся 27.04.2016 року ОСОБА_1 заяв не подавав та не сплатив загальний платіж, а тому і не приймав участь у такому розподілі. Через порушення ОСОБА_1 умов договору, на підставі п.8.3. ст. 8 додатку №2 до договору, на вимогу адміністратора програми в односторонньому порядку було розірвано договір №218861. Також представник ТОВ «Гранфінресурс» не погоджувалась, що діяльність відповідачів є пірамідальною схемою та порушує Закону України «Про захист прав споживачів». Повернення учаснику сплачених ним коштів відбуватиметься в порядку передбаченому п.8.2. Додатку №2 до договору, а саме протягом 60 банківських днів після закриття реєстру. Вважала, що відсутні підстави для визнання недійсними договору №218861 з додатками та додаткової угоди до вказаного договору і просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
При неодноразовому направленні судових повісток згідно ст. 74 ЦПК України за адресою місцезнаходження ПП «Грандфінресурс» зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом отримані повідомлення відділення зв'язку «Укрпошти» про відсутність ПП «Грандфінресурс» за юридичною адресою.
За таких обставин суд вважає, що відповідач ПП «Грандфінресурс» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та проводить розгляд справи без його участі.
Вислухавши пояснення позивача, оголосивши письмові заперечення проти позову представника відповідача, - ТОВ «Гранфінресурс», дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
15.03.2013 року між ПП «Грандфінресурс», за текстом договору «Адміністратор» та ОСОБА_1, за текстом договору «Учасник», укладено Договір №218861, згідно з яким Адміністратор зобов'язується за згодою Учасника вчинити від імені та за рахунок Учасника певні юридичні дії спрямовані на придбання Учасником грошової суми, зазначеної у Додатку №1 до Договору на умовах діяльності програми «ОСОБА_2 Україна», що міститься в Додатку №2, в тому числі: а) сформувати Реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; б) організувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, надати Учаснику відповідну суму, заявлену для придбання на умовах діяльності Програми; в) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини погоджені сторонами у порядку та строки передбачені цим Договором і додатками до нього (а.с. 8).
Згідно Додатку №1 до Договору №218861 (а.с. 9) визначено, що розмір заявленої ОСОБА_1 до отримання суми становить 200000 гривень; призначення грошової суми, - на навчання; одноразовий комісійний внесок 8000 гривень; адміністративний платіж 8000 гривень; адміністративні витрати 840 гривень; чистий внесок 1666,7 гривень; загальний платіж 2506,7 гривень; мінімальний платіж 1673,35 гривень; кількість платежів 120.
Додатком №2 до Договору №218861 від 15.03.2013 року є Умови програми «ОСОБА_2 Україна» (а.с. 10-13).
11.12.2013 року між ПП «Грандфінресурс», ТОВ «Гранфінресурс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №218861 від 15.03.2013 року, згідно з якою ПП «Грандфінресурс» передає ТОВ «Гранфінресурс» права та обов'язки адміністратора програми «ОСОБА_2 Україна» за Договором №218861 від 15.03.2013 року (а.с. 14).
Банківськими квитанціями (а.с. 15-48) наданими позивачем, підтверджено сплату ОСОБА_1:
-на користь ПП «Грандфінресурс» за Договором №218861 від 15.03.2013 року: 8000 гривень одноразового комісійного внеску, 15000,3 гривень щомісячних чистих внесків, 7560 гривень адміністративних витрат;
-на користь ТОВ «Гранфінресурс» за Договором №218861 від 15.03.2013 року: щомісячних чистих внесків на суму 45000,90 гривень, адміністративних витрат на суму 22680 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Законом України від 2 червня 2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 11 1 , згідно з яким до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Аналізуючи зміст Додатку №2 до Договору №218861 від 15.03.2013 року, суд приходить до висновку, що Програма «ОСОБА_2 Україна» це програма, що базується на залученні фінансових активів (грошей) від фізичних осіб (учасників), створенні реєстрів (груп) таких учасників з метою придбання ними грошових коштів, як специфічного товару, у порядку та на умовах передбачених Договором та Додатками до нього.
Отже, фактично, діяльність ПП «Грандфінресурс» та ТОВ «Гранфінресурс» за Договором №218861 від 15.03.2013 року і Додатковою угодою від 11.12.2013 року полягала у наданні ОСОБА_1 фінансових послуг із залучення грошових коштів та їх адміністрування для придбання в групі товару, яким за домовленістю сторін є грошові кошти.
Групою в даному випадку є, так званий «Реєстр», тобто об'єднання учасників програми «ОСОБА_2 Україна», які виявили бажання придбати грошові кошти. Фінансовими активами - внески цих учасників-фізичних осіб, а специфічним товаром, - грошові кошти, на придбання яких учасниками спрямована програма «ОСОБА_2 Україна».
За змістом статті 7 Закону України від «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.
При цьому відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії (ч.2 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Оскільки діяльність ПП «Грандфінресурс» та ТОВ «Гранфінресурс» за Договором №218861 від 15.03.2013 року пов'язана із залученням фінансових активів від фізичних осіб та їх адмініструванням, а отже за своїм змістом є діяльністю із надання фінансових послуг, то така діяльність підлягає ліцензуванню.
В той же час ні ПП «Грандфінресурс» ні ТОВ «Гранфінресурс» не внесені до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не мали на момент укладання із ОСОБА_1 Договору №218861 від 15.03.2013 року і Додаткової угоди від 11.12.2013 року та не мають на даний час відповідної ліцензії на здійснення діяльності із залучення та адміністрування фінансових активів фізичних осіб.
Згідно ч.2 ст. 203 ЦК України, - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 ЦК).
Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України, - правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Оскільки ПП «Грандфінресурс» укладаючи 15.03.2013 року із ОСОБА_1 Договір №218861, а ТОВ «Гранфінресурс» укладаючи із ОСОБА_1 Додаткову угоду від 11.12.2013 року до Договору №218861 не мали ліцензії на надання фінансових послуг із залучення та адміністрування фінансових активів фізичних осіб, то Договір №218861 від 15.03.2013 року з Додатками, а також Додаткову угоду від 11.12.2013 року до цього договору необхідно визнати недійсними.
Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 ЦК).
Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України, - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
За таких обставин з ПП «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти в сумі 30560,3 гривень отримані на виконання недійсного правочину (із розрахунку 8000 гривень одноразовий комісійний внесок + 15000,3 гривень щомісячних чистих внесків + 7560 гривень адміністративних витрат).
А з ТОВ «Гранфінресурс» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти в сумі 67680,90 гривень отримані на виконання недійсного правочину (із розрахунку 45000,90 гривень щомісячних чистих внесків + 22680 гривень адміністративних витрат).
За змістом ч.2 ст. 216 ЦК України, - якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Не повідомивши ОСОБА_1 при укладенні Договору №218861 та Додаткової угоди до нього, про відсутність у ПП «Грандфінресурс» та ТОВ «Гранфінресурс» ліцензії на надання фінансових послуг, відповідачі тим самим ввели позивача в оману стосовно наявності у них права на залучення та адміністрування фінансових активів фізичних осіб.
В той же час за змістом ч.1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», - забороняється як нечесна підприємницька практика будь-яка діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Суд вважає, що спільними діями відповідачів ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях позивача, які пов'язані із порушенням його прав споживача, необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя, порушенням життєвих планів, тривалим та безрезультатним, на протязі трьох років, очікуванням надання йому відповідачами грошових коштів.
Зурахуванням обставин справи, враховуючи вимоги розумності і справедливості суд вважає, що розмір заподіяної позивачу моральної шкоди у грошовому виразі необхідно визначити у 10 000 гривень, які підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача. Заявлену позивачем суму відшкодування моральної шкоди у 100 000 гривень з кожного із відповідачів суд вважає надмірною та не доведеною у судовому засіданні.
В той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення із ПП «Грандфінресурс» та ТОВ «Гранфінресурс» грошових коштів в сумі 202,01 гривень та 583,37 гривень відповідно, сплачених позивачем в якості комісії банку при перерахуванні щомісячних чистих внесків, адміністративних витрат та одноразового комісійного внеску, оскільки вказані кошти не були отримані відповідачами, а є платою за послуги банку.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення втраченої вигоди в сумі 756000 гривень, як розміру середньої заробітної плати працівника в Канаді за один рік, оскільки у судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) відповідачів та неможливістю працевлаштування доньки позивача - ОСОБА_4. Також, оскільки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є повнолітньою, то вона має право самостійно звернутися до суду за захистом своїх, прав, свобод чи інтересів, якщо вважає їх порушеними. ОСОБА_1 у розглядуваній справі не надав повноважень на представництво в суді інтересів ОСОБА_4.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме із відповідачів на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним при зверненні до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог. А крім того із відповідачів необхідно стягнути судовий збір на користь держави, оскільки за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 203, 215, 216, 227, 236, 509 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 7 Закону України від «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. ст. 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. ст. 10-11, 60-61, 88, 146, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір №218861 від 15.03.2013 року з Додатками укладений між Приватним підприємством «Грандфінресурс» та ОСОБА_1.
Визнати недійсним Додаткову угоду від 11.12.2013 року до договору № 218861 від 15.03.2013 року укладену між Приватним підприємством «Грандфінресурс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» та ОСОБА_1.
Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31469012) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 30560 (тридцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 30 копійок отримані на виконання недійсного правочину та судовий збір в сумі 305 (триста п'ять) гривень 60 копійок, а усього 30865 (тридцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 90 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38947319) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 67680 (шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень 90 копійок отримані на виконання недійсного правочину та судовий збір в сумі 676 (шістсот сімдесят шість) гривень 80 копійок, а усього 68357 (шістдесят вісім тисяч триста п'ятдесят сім) гривень 70 копійок.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31469012) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38947319) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31469012) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (ідентифікаційний код юридичної особи 38947319) на користь держави судовий збір у сумі по 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд міста Черкаси шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: ОСОБА_5
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2016 |
Оприлюднено | 13.07.2016 |
Номер документу | 58869474 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Шипович В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні