Тальнівський районний суд Черкаської області
704/499/16-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2016 року м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Кремсалюк Т.А.
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне позовну заяву ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунське» про визнання недійсним договору оренди землі ,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, посилаючись на те, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 210037 є власником земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, загальною площею 3,0 га. Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі. Вважає, що договір укладено із порушенням чинного законодавства, а саме порушені норми ч. 1 ст. 15 Закону України В«Про оренду земліВ» , зокрема в договорі не зазначені істотні умови, а саме не вказано об’єкт оренди (кадастровий номер) та не вказано орендна плата, тобто вказано 4,5 % , проте не вказано від якої суми беруться відсотки, також не вказано скільки буде становити в грошовому еквіваленті, яким чином буде і яка сума буде індексуватись, в зв’язку з чим позичав змушений звернутись до суду з даним позовом. Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 551,20 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив його задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов’язані з орендою землі, які регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України та Законом України В«Про оренду земліВ» .
Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 210037, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, яка розташована в адмінтериторії Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області площею 3,0 га.
Між сторонами по справі - позивачем ОСОБА_4 та відповідачем селянським (фермерським) господарством "Корсунське", в особі голови господарства ОСОБА_5 23.10.2013 року був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_4 передав належну йому земельну ділянку площею 3,0 га, яка знаходиться в адмінмежах Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, а СФГ В«КорсунськеВ» прийняло зазначену земельну ділянку в оренду. Даний договір укладено строком на 5 років.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент вчинення правочину - укладення договору) передбачені істотні умови договору оренди землі, які мають обов’язково бути зазначені в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення чи відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про недійсність оспорюваного договору оренди землі в силу ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки він укладений без дотримання цієї норми щодо зазначення всіх істотних умов (кадастровий номер земельної ділянки, місце розташування, розмір земельної ділянки, умови та строки оплати орендної плати, індексація, спосіб та умови розрахунків, порядок її внесення і перегляду, відповідальність за її несплату та інші), не підлягають до задоволення, так як спростовуються матеріалами справи, зокрема як вбачається з оспорюваного договору оренди землі, вказані істотні умови знайшли своє відображення в ньому. Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами те, в чому саме полягає порушення його законних прав в зв’язку з відсутністю в договорі оренди землі будь-якої з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які берутьучасть у справі.
Оскільки позивач та його представник не скористалися своїм правом відповідно до ст. 31 ЦПК України щодо зміни предмету або підстави позову до початку розгляду справи по суті, та щодо збільшення позовних вимог, тому суд, виходячи з положень вищевказаної норми, розглянув дану справу в межах заявлених позивача вимог, а саме - визнання договору оренди землі недійсним з підстав відсутності в ньому всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та відсутності волевиявлення позивача на укладення договору.
Також, слід вказати, що твердження позивача та її представника про те, що між сторонами договору не було досягнуто згоди щодо його істотних умов, оскільки позивач, підписував чистий бланк договору оренди, в якому не були заповнені розділи щодо об’єкта оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; розміру орендної плати; дата договору та інші умови, а також те, що позивач взагалі не укладав з відповідачем договір оренди землі, не можуть бути підставою для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсними, так як в силу ст. 638 ЦК України, якою передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається не укладеним, а не укладений правочин не може бути визнаний недійсним.
Крім того, до суду було надано копію реєстраційної справи № 15027910 в якій, крім передбачених законодавством документів є копія договору оренди землі від 23.10.2013 року. У вищевказаному договорі оренди землі в супереч твердженням позивача вказано об’єкт оренди та визначено орендна плата.
Враховуючи вище викладене, в зв’язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в позовній заяві, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15 Закону України «Про оренду землі» ст. ст. 3, 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунське» про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Тальнівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий О. Л. Фролов
Суд | Тальнівський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2016 |
Оприлюднено | 13.07.2016 |
Номер документу | 58869873 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Іваненко Юлія Геннадіївна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Іваненко Юлія Геннадіївна
Цивільне
Тальнівський районний суд Черкаської області
Фролов О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні