Ухвала

від 29.06.2017 по справі 704/499/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

29 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Корсунське про визнання недійсним договору оренди землі, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 23 жовтня 2013 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Корсунське (далі - ТОВ Корсунське ) було укладено договір оренди землі площею 3,0 га на 5 років, яка знаходиться в адмінмежах Павлівської сільської ради.

У даному договорі відсутні дві істотні умови договору, а саме: не вказано кадастровий номер орендованої земельної ділянки, тобто відсутні будь-які відомості про об'єкт оренди, як про предмет цивільних правовідносин та не визначена орендна плата, в договорі не зазначено від якої суми беруться 4,5 % та скільки це становить в грошовому еквіваленті, а також яка сума буде підлягати індексуванню.

При цьому позивач вказує, що відсутність в договорі оренди таких істотних умов як об'єкт оренди та орендної плати унеможливлює контролювати дії орендаря з приводу користування земельною ділянкою, зокрема чи буде вона повернута в такому ж стані як її отримав орендар, а також не дає чітко знати про правильність нарахування і виплати орендної плати.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 23 жовтня 2013 року та зобов'язати ТОВ Корсунське повернути йому орендовану земельну ділянку.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , дійшли до обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження порушення його прав у зв'язку з відсутністю в договорі умов, ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України й ст. 15 ЦК України в порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, а тому при розгляді справи про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності у договорі передбаченої ст. 15 Закону України Про оренду землі такої істотної умови, як об'єкт оренди (кадастровий номер) та орендна плата, суду слід з'ясувати чи дійсно порушено права орендодавця відсутністю такої умови та в чому полягає порушення законних прав позивача.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-78цс14, № 6-86цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 01 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 25 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук О.В. Ступак