ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 липня 2016 р. Справа № 918/296/16
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірми "Анастасія"
про визнання рішення загальних зборів товариства недійсним .
за участі представників:
позивача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 24 грудня 2015 року;
відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю від 20 травня 2016 року № 435724.
В судовому засіданні 5 липня 2016 року, відповідно до статті 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Анастасія", в якій просив прийняти рішення, котрим протокол № 3 про вихід ОСОБА_4 із членів товариства та акт передачі майна, а саме 29/100 частки приміщення магазину від 27 червня 2012 року визнати недійсними.
20 квітня 2016 року ухвалою суду порушено провадження по справі № 918/296/16 розгляд якої призначено в судове засідання (суддя Качур А.М.).
12 травня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Анастасія" надійшов відзив на позовну заяву від 10 травня 2016 року, в якому останнє просило суд в задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 12 травня 2016 року було оголошено перерву до 24 травня 2016 року.
24 травня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог від 24 травня 2016 року, в якій останній просив суд прийняти рішення, котрим акт передачі майна від ТОВ "Анастасія" для ОСОБА_4, а саме 29/100 частки приміщення магазину за адресою: вулиця Заводська, 2-а в місті Здолбунів Рівненської області від 27 червня 2012 року визнати недійсним.
24 травня 2016 року відповідач подав додаткові документи на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставини.
Ухвалою суду від 24 травня 2016 року розгляд справи було відкладено до 16 червня 2016 року.
6 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду на виконання ухвали від 24 травня 2016 року КП Здолбунівське міське бюро технічної інвентаризації надало витребувані судом документи.
13 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідач подав відзив на ухвалу суду від 24 травня 2016 року, в якому зазначив, що термін позовної давності для даної справи становить три роки, тому просив суду закрити дану справу за збігом такого терміну.
Ухвалою суду від 16 червня 2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 29 червня 2016 року.
24 червня 2016 року уповноважений представник відповідача подав відзив на ухвалу суду від 16 червня 2016 року, в якому зазначив, що на загальних зборах ОСОБА_2 12 червня 2012 року були присутні наступні члени товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Щодо ОСОБА_7, то вона на зборах присутня не була, оскільки знаходилась за межами України, але в протокол була включена на підставі того, що їй було відомо про збори, шляхом повідомлення по телефону та через скайп, однак ніяких доказів повідомлення останньої про час проведення 12 червня 2012 року зборів у товариства немає.
29 червня 2016 року розпорядженням в.о.керівника апарату суду № 01-04/139/2016, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, у зв'язку з припиненням повноважень судді Качура А.М. (закінчення п'ятирічного строку призначення вперше), відповідно до пунктів 2.3.49 - 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/296/16.
За результатами повторного автоматизованого розподілу, справу передано судді Торчинюку В.Г.
Ухвалою суду від 29 червня 2016 року, суддя Торчинюк В.Г. прийняв до провадження справу № 918/296/16.
Ухвалою суду від 29 червня 2016 року розгляд справи відкладено на 5 липня 2016 року.
29 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд: винести окрему ухвалу відносно порушення вчинення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3,4 статті 358 КК України (підроблення документів, вчиненні за попередньою змовою групою осіб та використання підроблених документів) та направити її до органу досудового слідства; прийняти рішення, котрим рішення ТОВ "Анастасія", оформлені протоколом від 12 червня 2012 року № 3, "В частині передачі ОСОБА_4 майна, а саме: 21 допоміжна, 1-22 допоміжна, загальною площею 68,9 кв.м., вартістю 86 873 грн. 00 коп., що становить 29/100) та актом передачі майна від 27 червня 2012 року від ТОВ "Анастасія" для ОСОБА_4 визнати недійсним.
У відповідності до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду та розцінюється, як заява про зміну предмету позову.
Аналогічна правова позиція викладена в пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - постанова) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог;
- об'єднання позовних вимог;
- зміну предмета або підстав позову.
Враховуючи те, що справу передано на розгляд новому складу суду, відтак розгляд справи було розпочато заново і розгляд справи по суті не розпочато в новому складі суду тому, суд задовольняє заяву позивача про зміну предмету позову, як така яка подана в передбачений ГПК України порядок та спосіб, відтак має місце новий предмет спору про визнання недійсним рішення.
5 липня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ТОВ "Анастасія" надійшов відзив на ухвалу, в якому останнє зазначає, що ОСОБА_1 дійсно на зборах 12 червня 2012 році присутня не була, так як вже більше 15 років постійно проживає в Португалії.
У судовому засіданні 5 липня 2016 року уповноважений представник позивача підтримав позов, наполягав на його задоволенні, в свою чергу уповноважений представник відповідача проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
28 червня 1996 року загальними зборами засновників ТОВ "Анастасія" було затверджено установчий договір "Про заснування ТОВ "Анастасія" (надалі - установчий договір, а.с. 27 - 31).
Згідно пункту 4.1 установчого договору, засновники товариства мають право серед іншого: приймати участь в управлінні справами товариства у порядку визначеному статутом, отримувати частину прибутку від діяльності товариства, отримувати інформацію про діяльність товариства.
29 червня 1996 року рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Анастасія" було затверджено статут товариства, який був зареєстрований Розпорядженням Голови Здолбунівської райдержадміністрації від 16 липня 1996 року № 295 (надалі - статут, а.с. 32 - 37).
ОСОБА_1 є учасником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірмою "Анастасія" (надалі - ОСОБА_2, ТОВ "Анастасія"). Також учасниками ОСОБА_2 є: ОСОБА_4, розмір внеску до статутного фонду 6 375 грн., ОСОБА_7 - 500 грн., ОСОБА_5 - 500 грн., ОСОБА_8 - 500 грн., ОСОБА_9 - 500 грн., ОСОБА_10 - 500 грн., ОСОБА_6 - 500 грн. Загальний розмір статутного фонду становить 9 375 грн. Керівником товариства є ОСОБА_4. Вказані обставини стверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 12 - 15), статутом товариства.
Пунктом 7.1 статуту визначено, що вищим органом товариства є збори його засновників. Збори засновників складають засновники товариства чи призначені ними представники. Засновник має право передавати свої повноваження в зборах засновників другому засновникові чи його представнику.
Збори засновників правомочні, коли на них присутні засновники/представники що сукупно мають більш ніж 70 відсотків голосів, а з питань що потребують одноголосності - всі засновники (пункт 7.6 статуту).
Відповідно до пункту 7.9 статуту збори засновників товариства збираються не менше ніж один раз на рік, а також при умові необхідності прийняття рішення про припинення діяльності товариства, чи його реорганізації, а також в інших випадках, якщо цього потребують інтереси в цілому
2 червня 2012 року ОСОБА_4 подав заяву про вихід з товариства в даній заяві просив виплатити йому належну частку (а.с. 55).
Рішенням зборів засновників ОСОБА_2 прийнято рішення про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників. Дане рішення оформлено протоколом від 13 червня 2012 року № 2 (а.с. 56).
Як свідчать матеріали справи , згідно протоколу № 3 загальних зборів засновників ТОВ фірми "Анастасія" від 16 жовтня 2012 року вирішено, ОСОБА_4 виділити частку майна в натурі пропорційно його частці в статутному капіталі, що становить 29/100.
27 червня 2012 року між ТОВ "Анастасія" та ОСОБА_4 було складено акт передачі майна згідно якого, товариство передало, а ОСОБА_4 прийняв частку майна виділену останньому з майна товариства: 1-2 допоміжна, 1-17 основна, 1-18 основна, 1-19 основна, 1-20 допоміжна, 1-21 допоміжна, 1-22 допоміжна, загальна площа 68,9 кв.м., вартість 86 873 грн. 00 коп., що становить 29/100 від усього приміщення.
22 серпня 2012 року рішенням Здолбунівської міської ради вирішено оформити право приватної власності на 29/100 частки приміщення магазину по вулиці Заводська, 2а, міста Здолбунів на ім'я ОСОБА_4 і видати свідоцтво про право приватної власності на вищезгадане майно.
Судом встановлено, що реєстрація права власності проведена на підставі рішення виконавчого комітету Здолбунівської міської ради Рівненської області від 22 серпня 2012 року, протоколу № 3 загальних зборів засновників ТОВ фірми "Анастасія" про вихід із членів товариства, акту передачі майна, а саме 29/100 частки приміщення магазину від 27 червня 2012 року. Копії рішення та заключення містяться в матеріалах даної справи (а.с. 7 -8).
В грудні 2015 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 відчужило нерухоме майно, яке йому належало, а саме: 29/100 частки приміщення магазину по вулиці Заводська, 2-а , місто Здолбунів Рівненської області.
З матеріалів справи суд вбачає, що товариство не повідомляло ОСОБА_1 (учасника товариства) про збори учасників, які відбулися 12 червня 2012 року, про що неодноразово зазначав уповноважений представник позивача.
Крім того, суд вбачає, що протокол від 12 червня 2012 року № 3 містить підпис ОСОБА_7 (прізвище після шлюбу - ОСОБА_1, свідоцтво про шлюб а.с. 9).
Водночас, як зазначив уповноважений представник позивача та підтвердив відповідач, ОСОБА_1, на момент проведення зборів, перебувала в іншій державі і перебуває на даний час, тому вона не могла приймати участь у загальних зборах, проведених 12 червня 2012 року і підписувати такий протокол.
Уповноважений представник відповідача підтвердив той факт, що позивач не була присутня на зборах та протокол підписувала не вона.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не була присутня на зборах учасників ТОВ "Анастасія" 12 червня 2012 року та не підписувала протокол від 12 червня 2012 року № 3.
Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1, про проведення загальних зборів учасників товариства та не надано останній порядок денний таких зборів.
У судовому засіданні уповноважений представник відповідача наголошував на тому, що повідомляв позивача про місце дату та час проведення зборів та про порядок денний зборів через телефонограму та комп'ютерну програму зв'язку "Скайп", водночас в підтвердження зазначених обставин не надав жодних належних та допустимих доказів.
Як вже зазначалося вище, статутом товариства визначено, що збори засновників правомочні, коли в них присутні засновники/представники, що сукупно мають більше 70% голосів.
У відповідності до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.
Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Однак, як свідчать матеріали даної справи та неодноразово заявлено у судових засіданнях уповноваженим представником позивача, ОСОБА_1 не повідомляли про час та місце проведення зборів та порядок денний, зокрема, вихід з учасників товариства ОСОБА_4, а також про передачу йому майна, а саме 29/100 частки приміщення магазину.
Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному в установчих документах.
Приписами частини 1 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), що беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору.
Судом встановлено, що позивача не було повідомлено належним чином про збори учасників ОСОБА_2, в кінцевому результаті останній не міг бути присутнім на зборах, що також не заперечується відповідачем.
Відтак, провівши загальні збори 12 червня 2012 року, товариством було порушено порядок скликання таких зборів, передбачений нормами чинного законодавства України.
Судом також враховано, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону (п.п.21,22 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13).
Враховуючи наведене позов в частині визнання недійсним рішення ТОВ "Анастасія" оформлені протоколом від 12 червня 2012 року № 3, " в частині передачі ОСОБА_4 майна загальною площею 68,9 кв.м. вартістю 86 873 грн. ,що становить 29/100) за актом передачі майна від 27 червня 2012 року передано ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд винести окрему ухвалу відносно порушення вчинення ОСОБА_4Д, ОСОБА_5, ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, вчиненні за попередньою змовою групою осіб та використання підроблених документів) та направити її органу досудового слідства.
Згідно статті 9 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.
Суд зазначає, що винесення окремої ухвали є правом суду, яке спрямоване на усунення відповідних порушень зі сторони учасників судового процесу.
В даній справі, судом було встановлено, що в протоколі зборів учасників міститься підпис ОСОБА_1, однак вона такий протокол не підписувала, оскільки була за межами України.
Матеріали справи не містять доказів того, що зазначені підписи були підроблені або сфальсифіковані іншими учасниками товариства, відтак суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.
Тому, суд відмовляє в позові в частині винесення окремої ухвали.
Крім того, суд роз'яснює, що позивач вправі сам звернутися з відповідною заявою про вчинення правопорушення до правоохоронних органів.
Приймаючи рішення, судом також були враховані твердження відповідача про те, що навіть за належного повідомлення позивача та його присутності на зборах, останній не повпливав би на вирішення питань, оскільки його частка становить 5,3 %, в той час як для ОСОБА_4 належить частка в розмірі 68 %.
Як було зазначено вище, був порушений порядок скликання зборів, який визначається чинним законодавством України і недотримання якого є прямою підставою визнання рішення таких зборів недійсними, тому вищезазначені твердження відповідача до уваги судом не приймаються.
Окрім вищезазначеного, 29 лютого 2016 року на адресу ОСОБА_2 позивач направив заяву про надання річних балансів ОСОБА_2 за період з 1997 року по теперішній час, звітів про діяльність ОСОБА_2 та всіх протоколів зборів за вказаний період. Також витребовував Статут товариства та відомості про те, яке майно рахується/рахувалося за ОСОБА_2 за період з 1997 рік по теперішній час.
Однак, жодної відповіді на цю заяву не надано. Тим самим порушені права позивача, учасника товариства, передбачені статтею 10 Закону України "Про господарські товариства".
Згідно зі статті 4 - 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, враховуючи усе зазначене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно статтті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними рішення ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірми "Анастасія", оформлене протоколом від 12 червня 2012 року № 3, в частині передачі ОСОБА_4 майна, а саме: 21 допоміжна, 1-22 допоміжна, загальною площею 68,9 кв.м., вартістю 86 873 грн. 00 коп., що становить 29/100, яке передано за актом передачі майна від 27 червня 2012 року від ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Анастасія" для ОСОБА_4 визнати недійсним.
3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю фірми "Анастасія" (35702, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Заводська,2-а, ідентифікаційний код: 13983576) на користь ОСОБА_1 (35701, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Лесі Українки, 9, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено "11" липня 2016 року
Суддя Торчинюк В.Г.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2016 |
Оприлюднено | 14.07.2016 |
Номер документу | 58873062 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Торчинюк В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні