Рішення

від 07.07.2016 по справі 925/485/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 925/485/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія

АгронафтохімВ» , м. Київ

до приватного підприємства В«ЧеркасивапнопостачВ» , м. Черкаси

про стягнення 327 550 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю В«Компанія АгронафтохімВ» до приватного підприємства В«ЧеркасивапнопостачВ» про стягнення 100 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, 169 500 грн. 00 коп. вартості поставленого за договором поставки неякісного товару, 36 000 грн. 00 коп. збитків понесених позивачем на транспортування неякісної продукції та 22 050 грн. 00 коп. витрат на зберігання неякісної продукції, у зв'язку з неналежним виконанням відповідача умов договору поставки від 20 лютого 2015 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 травня 2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24 травня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 травня 2016 року розгляд справи було відкладено на 30 червня 2016 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 червня 2016 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 07 липня 2016 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 24 червня 2016 року за №47 та зазначав, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перерахування 100 000 грн. 00 коп. попередньої оплати саме на підставі договору поставки №ТОВ К АНХ від 20 лютого 2015 року. Крім того матеріали справи не містять будь - яких доказів того, що сторони приступили до виконання вказаного договору. Додані до позовної заяви матеріали не містять доказів того, що вапно, яке було відвантажене відповідачем позивачу у червні 2015 року було неналежної якості, листи адресовані відповідачу не можуть слугувати належними та допустимими доказами факту повідомлення відповідача про поставку вапна неналежної якості, так як не містять ні відмітки відповідача про їх отримання, ні доказів відправлення даних листів на адресу відповідача.

Додані позивачем до позовної заяви копії заявок про надання автотранспорту, акти надання транспортно-експедиційних послуг, товарно-транспортних накладних за жовтень-листопад 2015 року - при наявності укладеного між БУ В«УкрбургазВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«Компанія АгронафтохімВ» договору на відповідальне зберігання від 27 березня 2015 року - не містять будь-якого посилання на те, що вапно гашене, що перевозилося вказаними в ТТН, заявках про надання автотранспорту, колись належало відповідачу, а не іншому постачальнику. Крім цього, до матеріалів позову не додані докази оплати наданих послуг в сумі 36 000 грн. 00 коп. на адресу перевізника.

Зазначені вище обставини опосередковано підтверджуються також і доданим до матеріалів позову Протоколом №02-16 результатів лабораторних випробувань гідратного вапна згідно вимог ДСТУ Б В,2.7.-90:2011 від 25 січня 2016 року, в якому виробником (постачальником) вапна вказано товариство з обмеженою відповідальністю В«УкрстройактивВ» , з яким у травні - червні 2015 року відповідач не мав господарських відносин з поставки гашеного вапна, а спірне вапно могло бути придбане як самим позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрстройактивВ» , так і іншим постачальником позивача.

Додані до позовної заяви акти надання послуг з оренди складських приміщень та договір складського зберігання №01/11-15 від 01 листопада 2015 року не містять будь-якого посилання про те, що отримані послуги зі зберігання чи оренди складу стосуються понесених позивачем збитків за зберігання неякісної продукції, яка ніби - то була поставлена на його адресу відповідачем. Окрім цього, до позову не додано жодних доказів оплати позивачем отриманих послуг .

В зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 липня 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/485/16.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 20 лютого 2015 року між приватним підприємством В«ЧеркасивапнопостачВ» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Компанія АгронафтохімВ» (покупець) було укладено договір поставки за №ТОВ К АНХ.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, визначений п. 1.2. договору, в погодженому сторонами асортименті та кількості, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Предметом поставки - товаром - по даному договору є вапно (п. 1.2. договору).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Всього за договором поставки було поставлено 380 тон продукції, що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 44 - 62).

Вартість поставленої продукції була сплачена позивачем у повному обсязі згідно умов договору поставки.

Кінцевим споживачем продукції, яка була предметом договору поставки, була філія Бурове управління В«УкрбургазВ» , поставка якому здійснювалась позивачем за договором №УГВ 10594/11-15 від 24 березня 2015 року, укладеним з публічним акціонерним товариством В«УкргазвидобуванняВ» .

Попередня оплата в розмірі 100% від суми договору має бути перерахована продавцю протягом 5 днів з моменту отримання рахунку. Вид розрахунків - безготівковий (п. 3.1. договору).

Позивачем 21 серпня 2015 року на рахунок відповідач було перераховано 100 000 грн. 00 коп. попередньої оплати згідно виставлених відповідачем рахунків № СФ-0000215, № СФ-0000216 та № СФ-0000217 від 20 серпня 2015 року (а.с. 63-65).

Згідно п. 2.4. договору товар постачається партіями на умовах ЕХW (Інкотермс 2010), а також на інших, обумовлених сторонами, умовах в термін, визначений сторонами для кожної партії поставки.

Відповідно до п.5.2 договору за не поставку товару в обумовлений строк постачальник сплачує покупцеві штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми фактично непоставленого товару. А якщо прострочення поставки триває більше 14 календарних днів, покупець має право відмовитись від поставки.

Також пункт 7.1 договору передбачав, що договір поставки діє до 31 грудня 2015 року.

Однак свого обов'язку щодо поставки товару до закінчення дії договору відповідач не виконав.

Крім того, 20 жовтня 2015 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист - вимогу за №1/95 від 19 жовтня 2015 року в якому, зокрема, просив відповідача повернути 100 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, що підтверджується копіями описів вкладення та поштових квитанцій (а.с. 82-85).

Відповідач зобов'язання щодо поставки товару, або повернення попередньої оплати на даний час не виконав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Тобто, позивач самостійно обрав спосіб захисту свого порушеного права, а саме - відмовився від прийняття виконання зобов'язання та вимагає повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо поставки товару до закінчення строку дії договору .

Доводи відповідач про те, що попередня оплата здійснювалася не на умовах договору поставки від 20 лютого 2015 року спростовуються копіями податкових накладних, які були виписані і надані позивачу безпосередньо відповідачем.

Таким чином сума попередньої оплати в розмірі 100 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Що стосується вимог позивача про стягнення 169 500 грн. 00 коп. вартості поставленого неякісного вапна, а також стягнення 36 000 грн. 00 коп. збитків понесених позивачем на транспортування неякісної продукції та 22 050 грн. 00 коп. витрат на зберігання неякісної продукції слід зазначити наступне:

У своїй позовній заяві позивач вказував, що приймати останні 100 тон продукції, що були поставлені відповідачем за видатковими накладними № РН-0000092, № РН-0000093 від 02 червня 2015 року, № РН-0000100, № РН-0000101 від 05 червня 2015 року та № РН-0000104 від 09 червня 2015 року (а.с. 58-62) кінцевий споживач - ФБУ В«УкрбургазВ» відмовився, посилаючись на те, що поставлена продукція містила значні недоліки у якості товару.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 973 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Пунктом 2.5. договору поставки визначено, що якщо при прийнятті товару буде виявлено його невідповідність за кількістю та якістю, складається відповідний акт, який підписується уповноваженими представниками обох сторін, а неякісний товар чи той, якого не вистачає підлягає заміні або поставці постачальником за його рахунок протягом 7 днів з моменту виявлення неякісного чи такого, що не вистачає, товару.

В п. 6. Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 зазначено, що приймання продукції за якістю і комплектності робиться на складі одержувача в наступні терміни:

а) при іногородньому постачанні - не пізніше 20 днів, а швидкопсувній продукції - не пізніше 24 година. після видачі продукції органом транспорту або вступу її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем;

б) при місцевому постачанні - не пізніше 10 днів, а швидкопсувній продукції - 24 година. після вступу продукції на склад одержувача.

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, яка надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією (п. 16 вищевказаної Інструкції).

Водночас, в матеріалах справи відсутній акт про виявлені недоліки у якості поставленого відповідачем товару, підписаного уповноваженими представниками сторін.

В матеріалах справи містяться листи (№1/53 від 02 липня 2015 року, 1/61 від 27 липня 2015 року), адресовані відповідачу, в яких позивач повідомляв про поставку неякісного товару та просив замінити 100 тон вапна. Однак відповідних належних доказів направлення чи вручення вказаних листів відповідачу матеріали справи також не містять.

В подальшому 20 жовтня 2015 року на адресу відповідача було надіслано лист від 19 жовтня 2015 року за №1/95, в якому було запропоновано відповідачу в строк до 28 жовтня 2015 року вивезти зі складу ФБК В«УкрбургазВ» 100 тон неякісного вапна та в строк до 28 жовтня 2015 року направити повноваженого представника відповідача для складання акту відповідно до п. 2.5. договору поставки. Докази направлення вказаного листа містяться в матеріалах справи.

Проте, дані вимоги було заявлено покупцем продукції лише через чотири місяці після поставки.

Відбір проб для проведення аналізу товару було здійснено лише 11 січня 2016 року (а.с.119).

Також з відповідного акту вбачається, що при відборі проб був відсутній представник продавця.

Належних та допустимих доказів направлення (вручення) листа №1/123 від 24 грудня 2015 року (а.с.118) та повідомлення відповідача, що саме 11 січня 2016 року відбудеться відбір зразків продукції для аналізу (експертизи), матеріали справи не містять.

Під час розгляду даного спору сторони не зверталися до суду з клопотанням про призначення та проведення судової експертизи з питань відповідності поставленої продукції якісним показникам, що визначені в договорі.

Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту поставки саме відповідачем неякісного товар на суму 169 500 грн. 00 коп., підстав для стягнення відповідної суми немає.

В зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на прохання позивача щодо вивезення, заміни чи повернення неякісного товару, позивачем за власні кошти було здійснено вивезення товару до орендованого позивачем складу.

Як зазначав позивач у своїй позовній заяві останнім було сплачено 36 000 грн. 00 коп. за вивезення неякісної продукції зі складу споживача БУ В«УкрбургазВ» та 22 050 грн. 00 коп. витрати пов'язані зі зберіганням неякісної продукції.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частинами 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Як зазначалося вище, позивачем не було надано суду належних доказів поставки саме відповідачем неякісного вапна, а тому суд дійшов висновку, що не було порушено зобов'язання, в зв'язку з чим підстав для стягнення з відповідача 36 000 грн. 00 коп. збитків понесених позивачем на транспортування неякісної продукції та 22 050 грн. 00 коп. витрат на зберігання неякісної продукції також не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства В«ЧеркасивапнопостачВ» , АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37715146, р/р 26004401326300 в АТ В«УкрСиббанкВ» , м. Черкаси, МФО 351005 на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Компанія АгронафтохімВ» , вул. Воздвиженська,10-А, м. Київ, ідентифікаційний код 19070055, р/р НОМЕР_1 в ПАТ В«ФодобанкВ» , м. Київ, МФО 300175 - 100 000 грн. 80 коп. - попередньої оплати та 1 499 грн. 79 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 11 липня 2016 року.

Суддя А.В.Васянович